Ухвала суду № 29003790, 31.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"31" січня 2013 р. Справа № 0670/3742/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар"єр" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2012 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар"єр" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Ігнатпільський кар'єр" (на даний час Публічне акціонерне товариство) у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 21 грудня 2005 року за № 0006781600/0.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Ігнатпільський кар'єр", посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що судове рішення прийнято без урахування базових нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 29.01.1999 року №115 та визначень, зазначених у Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002 року №199.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що Публічне акціонерне товариство "Ігнатпільський кар'єр" як плати податків перебуває на податковому обліку в Овруцькій міжрайонній державній податкові інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі Овруцька МДПІ).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадовими особами Овруцької МДПІ проведено камеральну перевірку податкового розрахунку по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Відкритого акціонерного товариства (на даний час Публічне акціонерне товариство) "Ігнатпільський кар'єр" поданого за II квартал 2005 року (№ 9505 від 09.08.2005 року) та за III квартал 2005 року (№ 13649 від 09.11.2005 року.

13.12.2005 року за результатами перевірки складено акт № 768-15/0-01374547 на підставі якого Овруцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 року за № 0006781600/0, за яким, товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем відрахування на геологорозвідувальні роботи в сумі 8524,85 грн. (за основним платежем - 8118,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 405,95 грн.).

Приймаючи оспорюване податкове повідомлення - рішення, податковий орган виходив з того, що розмір податкового зобов"язання із збору, зазначеного платником у податковому розрахунку, є меншим, ніж визначено перевіркою, оскільки позивачем при обрахуванні його величини застосовано норматив плати за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачений для піщано - гравійної сировини замість нормативу, встановленого для каменю будівельного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, дослідивши обставини, які мають значення для справи, обґрунтовано погодився з такими висновками.

Так, судом встановлено, що ПАТ "Ігнатпільський кар'єр" здійснює свою господарську діяльність по видобуванню корисних копалин виключно у вигляді граніту, що підтверджується ліцензією, яка видана 26.03.1997 року Держкомгеології України на розробку "Ігнатпільського (Руднянського) родовища строком на 20 років та протоколом засідання Державної комісії по запасам корисних копалин при Раді Міністрів СРСР від 22.09.1976 року.

Зі змісту довідки № 15-93 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом господарської діяльності ПАТ "Ігнатпільський кар'єр" є видобування каменю для будівництва" (КВЕД 14.11.0).

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (NАСЕ, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, прийнятого згідно наказу Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. за № 375, підклас КВЕД 14.11.0 включає добування відкритим способом та первинне оброблення каменю: мармуру, граніту, пісковику, вапнякового каменю та іншого подібного монументального чи будівельного каменю.

Виходячи з положень п.3.1 та п.3.8 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16 грудня 2002 року № 199, Ігнатпільське (Руднянське) родовище є родовищем будівельних і облицювальних каменів із граніту.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками податкового органу та суду першої інстанції про те, що позивач при розробці Ігнатпільського (Руднянського) родовища гранітів видобуває саме будівельний камінь.

Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача про те, що ПАТ "Ігнатпільський кар'єр" при розробці зазначеного гранітного родовища видобуває корисні копалини у вигляді "піщаної - гравійної сировини". Так само, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на помилковому та довільному трактуванні ряду правових норм, які встановлюють перелік корисних копалин.

Так, в Державному Класифікаторі корисних копалин (ДК 008-96), Класифікаторі корисних копалин (ДК 008:2007), Переліку корисних копалин загальнодержавного значення і в Переліку корисних копалин місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827, визначено перелік корисних копалин, їх групування на види та визначення таких груп корисних копалин. Проте, в жодному із них, не зазначено, що "піщана - гравійна сировина" відноситься до корисної копалини загальнодержавного значення чи місцевого, оскільки є узагальнюючою назвою групи корисних копалин загальнодержавного значення, до якої входять такі корисні копалини як галька, піщано-гальковий матеріал, гравій та ракуша.

Також, є безпідставним ототожнення позивачем того, що він здійснює господарську діяльність щодо виробництва продукції у вигляді щебеню в результаті переробки добутого гранітного будівельного каменю із господарською діяльністю по розробці гравійних та піщаних кар'єрів (КВЕД 14.21.0), оскільки Ігнатпільське (Руднянське) родовище ніколи не було гравійним чи піщаним кар'єром, який виробляв продукцію з рихлих осадових порід.

Відповідно до виданої ліцензії, позивач здійснює розробку родовища з видобування граніту для виробництва щебеню.

За змістом Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного і облицювального каменю, затвердженої після погодження з Мінекоресурсів, Мінекономіки, Мінпраці та Держбудом, наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.12.2002 року №199 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.01.2003 року за №78/7399, до будівельного каменю відносяться гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу.

Отже, підприємства, які виготовляють бутовий камінь, щебінь, гравій та пісок з відсіву із щільних вивержених, метаморфічних і осадових гірських порід (гранів, сієнітів, гранодіоритів, базальтів, гнейсів, кварцитів, вапняків, пісковиків тощо) сплачують плату за користування надрами за нормативами установленими для будівельного каменю.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 30 Кодексу України про надра, нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 90 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що у 2005 році запроваджувалися базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 9 до цього Закону. Додатком 9 передбачена плата за користування надрами для видобування корисних копалин, що охоплюються поняттям "піщано-гравійна сировина" - 1,0 грн. за одиницю погашених запасів (тонну, куб. метр), а для видобування корисних копалин, що охоплюються поняттям " Камінь будівельний" - 2,0 грн. за одиницю погашених запасів (тонну, куб. метр).

З урахуванням викладеного, податковим органом правомірно визначено суму податкового зобов'язання за платежем відрахування на геологорозвідувальні роботи в сумі 8524,85 грн. (за основним платежем -8118,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 405,95 грн.), оскільки позивачем було безпідставно занижено податкові зобов»язання за даним платежем, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 року прийнято суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та Законом України.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар"єр" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Ігнатпільський кар"єр" с.Ігнатпіль,Овруцький район, Житомирська область,11163

3- відповідачу Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11102