Постанова № 29003506, 28.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2013 року № 2а-15904/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газфаєр Інвест»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби України

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000902305

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газфаєр Інвест» з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби України, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000902305.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем заперечень на позов не надано. З огляду на те, що в судове засідання представник відповідача не з'явився, справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальності «Газфаєр Інвест» (код ЄДРПОУ 36463916) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Профіт АВ» (код ЄДРПОУ 34999777) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., за результатами якої складено Акт від 07.06.2012 №1709/22-50/36463916 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, в результаті чого призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 96 230,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000902305, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 120 288,00 грн., в тому числі за основним платежем - 96230,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 24058,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесенням вказаного податкового повідомлення - рішення від 06.07.2012р. №0000902305, оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України. За результатом даного оскарження були прийняті рішення ДПС у м.Києва від 26.09.2012р. №6105/10/12-114, та ДПС України від 02.11.2012р. №4628/0/61-12/10-2115, якими податкове повідомлення - рішення від 06.07.2012р. №0000902305 залишено без змін, скарги товариства - без задоволення.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Газфаєр - Інвест» було сформовано податковий кредит в листопаді 2011 року у розмірі 96 230,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «Профіт АВ», проте, згідно з базою «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання», даним контрагентом не було задекларовано податкове зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Газфаєр - Інвест»

Також, в акті перевірки зазначено, що актом від 29.03.2012р. №397/22-60/34999777 ДПІ у Святошинському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Профіт АВ» за листопад 2011р. не встановлено за податковою адресою ТОВ «Профіт АВ», в результаті чого не надано до перевірки первинних бухгалтерських та інших документів, що свідчить про відсутність правових наслідків здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Газфаєр Інвест» за листопад 2011 року. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Профіт АВ» анульовано 27.01.2012р. Також, в ході відпрацювання ТОВ «Профіт АВ» за листопад 2011 року від ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м.Києва отримано висновок, погоджений з юридичним підрозділом ДПІ у Святошинському районі м.Києва про відсутність ознак «фіктивності» ТОВ «Профіт АВ», та пояснення, отримане від директора ТОВ «Профіт АВ» Денисенка Петра Кузьмича, в яких зазначено, що він причетний до господарської діяльності ТОВ ««Профіт АВ».

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що операції по укладеним договорам між ТОВ «Газфаєр - Інвест» та ТОВ «Профіт АВ» не спричиняють реального настання правових наслідків, та слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечливими інтересам держави та суспільства.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, перевірки на підставі яких ТОВ «Газфаєр-Інвест» сформовано податковий кредит в листопаді 2011 року, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Профіт АВ» має ознаки фіктивності, оскільки наявна довідка ГВПМ у Святошинському районі м.Києва про встановлення місцезнаходження ТОВ «Профіт АВ» в якій зазначено, що місцезнаходження товариства не встановлено, та свідоцтво ПДВ вищевказаного контрагента анульовано 27.01.2012р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості, коли саме було встановлено відсутність товариства за місцезнаходженням, а також господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Профіт АВ» за укладеними договорами відбувались до дати анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Профіт АВ».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з даним контрагентом були укладені договори на виконання робіт, а саме: договір №18/10/11.1 від 18.10.2011р., та договір №01/02/11.1 від 01.02.2011р. На виконання даних договорів були оформлені первинні документи, а саме податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеними договорами позивачем були отримані послуги з виконання робіт по будівництву газопроводу середнього тиску та роботи по газопостачанню об'єкта. Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг (товару) також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання даних послуг позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності, зокрема, документи, які підтверджують здачу в експлуатацію об'єктів будівництва, в яких проводились вищезазначені роботи.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 07.06.2012 № 1709/22-50/36463916 на факт нікчемності угод між позивачем ТОВ «Профіт АВ» з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газфаєр Інвест» задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.07.2012р. №0000902305.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян