Рішення № 29002356, 20.12.2012, Березанський районний суд Миколаївської області

20.12.2012 Справа №1403/1489/12 2/1403/455/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старчеус О.П.

при секретарі - Морозової С.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 08.10.2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 29.12.1998 р. він одружився з ОСОБА_5, якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1. Під час їхнього шлюбу з рахунок їхніх спільних коштів здійснено будівництво будинку загальною площею 141,3 кв.м., яке ними було закінчене у 2000 році. Свідоцтво на право власності на будинок по АДРЕСА_1 від 29.12.2000 року було видане Коблівською сільською радою на ім'я ОСОБА_5.

Так як вони проживали однією сім'єю і все нажите майно вважали їхньою спільною власністю, вони не надавали значення тому, кому саме з них надано рішення про право власності. Вони спільно побудували будинок і проживали в ньому разом до дня смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

На випадок своєї смерті вона залишила заповіт, яким все своє майно заповіла в рівних частинах йому та відповідачам, але будинок та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку є спільною сумісною власністю, як майно набуте подружжям за час шлюбу, тому просить визнати за ним право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами та на ? частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку які знаходяться по АДРЕСА_2 як на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили визнати за позивачем право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами та на ? частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, які знаходяться по АДРЕСА_2 як на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про свою згоду з позовними вимогами позивача та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася та не повідомила про причину своєї неявки.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.14) належав житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1, Березанського району, Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житловий будинок від 29.12.2000 р. (а.с.8) та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с11).

Згідно рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області житловому будинку належному ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 ( а.с. 9,10)

З державного акту на право приватної власності на землю виданого 01 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №597 вбачається, що земельна ділянка в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області площею 0,1219 га. належить ОСОБА_5 (а.с.7).

Свідоцтвом про одруження серії 1-ФП НОМЕР_1 виданого 29.12.1998 р. відділом РАГС Березанського району Миколаївської області підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 29 грудня 1998 р. зареєстрували шлюб, після реєстрації їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с.6).

Відповідно до заповіту посвідченого 13.09.2011р. секретарем Коблівської сільської ради Березанськго району Миколаївської області ОСОБА_5. на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким все своє майно заповіла в рівних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3(а.с.15).

Згідно довідки Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 08.02.2012 р. ОСОБА_5 постійно проживала та були зареєстрована в АДРЕСА_2 з 2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р., за цією адресою постійно проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_1 з 2002 р. по теперішній час (а.с.13).

Довідкою Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 25.10.2011 р. підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проживав та вів спільне господарство разом із дружиною ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.(а.с.12)

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

З статті 63 СК України вбачається, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право рівності часток встановлюється також положеннями ст..370 ЦК України. Відповідно до положень ст..120 ЗК України, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч.5 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу в наслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Оскільки суд дійшов висновку, що будинок набутий подружжям за час шлюбу, тому відповідно до ст..60, ч.5 ст.61 СК України будинок та земельна ділянка належать подружжю на праві спільної сумісної власності.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивач має право власності на ? частину будинку та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами та ? частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: