Ухвала суду № 29001726, 28.01.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-502/11

Категорія ч. 2 ст. 201 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів Олег Богданович

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Вилки С.С.,

суддів : Флісака Р.Й., Поповича С.С.,

з участю: прокурора Рибки Л.Я.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського міського суду від 20 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаною постановою щодо ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України

закрито провадження по кримінальній справі в частині обвинувачення його за ст. ст. 27 ч. 3, 201 ч. 2 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року за відсутністю в його діянні складу злочину.

Як вбачається з постанови суду ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачувався в тому, що будучи директором ТзОВ «Ді-Бі-Сі-Груп» за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом листопада-грудня 2009 року та січня-червня 2010 року організував незаконне переміщення через митний кордон України з Республіки Польща 179 бурових доліт загальною митною вартістю 2645070 грн. 60 коп. з приховуванням їх від митного контролю шляхом розміщення між іншими товарами, що утруднювало їх виявлення митним органом України.

Закриваючи провадження по справі суд виходив з того, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» №4025-VI від 15.11.2011 року, який є чинним з 17січня 2012 року, статтю 201 КК України було викладено у новій редакції, відповідно до якої переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю не є кримінально-караним діянням.

У поданій апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною та такою, що винесена з порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального права і просить її скасувати, а справу направити для продовження судового розгляду, покликаючись по суті на те, що на час винесення оскаржуваної постанови вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому діянь судом не була перевірена та доведена, а справа закрита за нереабілітуючими підставами, а тому таке судове рішення було передчасним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію, пояснення прокурора, яка заперечила апеляцію і просила в її задоволенні відмовити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Законним та мотивованим судове рішення є тільки тоді, коли суд, виконавши вимоги закону, дослідивши передбачені законом обставини, давши аналіз та оцінку дослідженим доказам, прийшов до того чи іншого вмотивованого висновку.

Відповідно до розділу ІІ ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кримінального Кодексу України 2001 року у випадку декриміналізації злочинів кримінальні справи за такими статтями підлягають закриттю.

КПК України 1960 року порядок вирішення такого питання не врегульовано.

В узагальненні Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ» за 2002 рік зазначено, що у таких випадках суди повинні керуватися п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року.

Частина 2 ст. 6 КПК України 1960 року передбачає, що у випадку якщо обставини, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє виправдувальний вирок.

В даному випадку, відповідно, якщо суд дійде до висновку про те, що обвинуваченим дійсно вчинено діяння в яких його обвинувачують - повинен закрити справу у зв'язку з декриміналізацією, а у випадку якщо вина особи не підтвердиться - за цією ж статтею, але за відсутністю у діянні особи складу злочину.

У згаданому вище узагальненні Верховного Суду України вказується, що у випадку, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком, вона має бути розглянута у судовому засіданні в загальному порядку, із проведенням судового слідства, повинні бути з'ясовані всі визначені законом питання і тільки після цього, в разі наявності законних до того підстав, справу може бути закрито.

У зв'язку з декриміналізацією діяння, що ставилось у вину ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 201 КК України, що було встановлено уже в ході судового розгляду, суд повинен був вирішувати у встановленому порядку питання закриття справи з нереабілітуючих підстав у порядку викладеному вище.

Проте суд цих вимог закону не дотримався.

Справа поступила до суду у квітні 2011 року з обвинувальним висновком. По ній до винесення оскарженої постанови проводилось, хоч і не було завершено, судове слідство.

Як підтверджує зміст оскарженої постанови суд не дослідив доказів по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 201 КК України і не дав правової оцінки його діянням в цій частині, не визначився вмотивовано чи фактично він вчинив такі дії, а ОСОБА_3 своєї вини по даному обвинуваченню не визнавав.

З протоколу судового засідання вбачається, що в ході судового розгляду прокурор заявила клопотання про закриття справи у зв'язку з декриміналізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, але у зв'язку з відсутністю складу злочину.

І суд закрив справу саме по цій підставі.

Проте така позиція суду суперечить зазначеному вище.

А тому колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає до скасування з направленням справи в суд першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 374 КПК України колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в ході нового судового розгляду справи у вказаній частині суду першої інстанції слід врахувати викладене вище, провести судове слідство щодо вказаного обвинувачення ОСОБА_3, дослідити докази з цього приводу і у випадку підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні таких діянь вмотивовано, з оцінкою доказів по справі, закрити справу саме у зв'язку з декриміналізацією, а у випадку недоведеності його вини в такому - закрити справу за відсутністю в його діянні складу злочину.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу направити до Івано-Франківського міського суду для продовження її розгляду по суті.

Головуючий С.С. Вилка

Судді : Р.Й. Флісак

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя С.С. Вилка