Ухвала суду № 29001243, 31.01.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 6\257\60\13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Лях М.Ю

при секретарі Харитоновій А.Е.

розглянув у судовому засіданні цивільну справу за заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про усунення недоліків в судовому наказі Київського районного суду м. Донецька від 21 серпня 2012 року по справі №2н/0523/1896/2012 за заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»звернувся до суду з письмовою заявою про усунення недоліків в судовому наказі Київського районного суду м. Донецька від 21 серпня 2012 року по справі №2н/0523/1896/2012 за заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми заборгованості. Мотивуючи її тим, що 16 жовтня 2012 року Київським районним судом м. Донецька було видано судовий наказ №2н/0523/1896/2012 від 21 серпня 2012 року по суті заявлених вимог. Їх підприємство звернулось до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку з вищезазначеним судовим наказом про стягнення заборгованості за теплопостачання з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у примусовому порядку. 23 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку Задума О.Л. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу №2н/0523/1896/2012 від 16.10.2012р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ККП «Донецькміськтепломережа»у розмірі 10162,24грн. При відмові у відкриті виконавчого провадження державний виконавець керувався ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний номер боржника. Просить усунути недоліки у судовому наказі №2н/0523/1896/2012 від 21.08.2012р.

В судове засідання представник заявника не з*явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.

21 серпня 2012 року Київським районним судом м. Донецька було постановлено судовий наказ, відповідно до якого було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» суму заборгованості у розмірі 10054,94 грн., та судовий збір у розмірі 107,30 грн. Також на ньому стоїть підпис судді та гербова печатка суду, тобто він повністю відповідає вимогам ст. 103 ЦПК України.

Згідно копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) серії ВП №35374019, 23 листопада 2012 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Задума О.Л. відмовила у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н-1896 виданий 16.10.2012 року Київським районним судом м. Донецька, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника, а саме ідентифікаційний код ОСОБА_3, що суперечить вимогам п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, судом у судовому засіданні була оглянута цивільна справа №2н/0523/1896/2012, в якій:

- на а.с. 1 знаходиться заява Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про видачу судового наказу, у якій вказано дані боржника ОСОБА_3, а саме його прізвище та ім'я по батькові, дата, місяць та рік народження, і місце його реєстрації, більш ніяких даних боржника не вказано.

Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.98 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників….

Згідно ст. 103 ЦПК України, у судовому наказі зазначаються: дата видачі наказу; найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місце знаходження; посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; сума грошових коштів, які підлягають стягнення, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження»та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.

Вимоги до виконавчого документу передбачені ч. 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника. їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 369 Цивільного процесуального кодексу України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що відомості про місце, рік народження боржника, його ідентифікаційний номер вказуються, якщо вони відомі суду, тобто при їх наявності. Відомості про ідентифікаційний номер боржника не були вказані комунально-комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»в заяві про видачу судового наказу, тому Київський районний суд м. Донецька на момент винесення судового наказу не мав відповідних відомостей про боржника, що відповідно до чинного процесуального законодавства України не було перешкодою для видачі судового наказу.

Крім того, згідно статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право самостійно одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.

Як було встановлено судом при розгляді даної справи відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецька виконавчих дій для встановлення ідентифікаційного номеру боржника не проводила, хоча відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»має повноваження самостійно одержати необхідну інформацію. Таким чином суд вважає, що відмова у відкритті виконавчого провадження з підстав не зазначення у виконавчому листі відомостей про ідентифікаційний номер боржника не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження, оскільки такі відомості зазначаються у виконавчому листі лише при їх наявності.

Аналіз вищенаведених норм Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" дозволяє зробити висновок, що чинне законодавство України не містить вимоги щодо усунення недоліків у судовому наказі, в зв'язку з тим, що було повернення виконавчого документу у разі відсутності у ньому ідентифікаційного номеру боржника. Посилання заявника в заяві, про усунення недоліків в судовому наказі №2н\0523\1896\2012 від 21 серпня 2012р. лише тому, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Задума О.Л. відмовила у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н/0523/1896 виданий 16.10.2012 року Кіївським районним судом м. Донецька, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника суперечить Закону України «Про виконавче провадження», саме яким повинен керуватися державний виконавець, а саме ст. 18 цього Закону де чітко вказано, що індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що судовий наказ №2н\0523\1896\2012, який 21 серпня 2012 року був виданий Київським районним судом м. Донецька та постановлений судом з дотриманням вимог чинного Цивільно-процесуального кодексу України, тобто у суду відсутні усі підстави для задоволення даної заяви і усунення недоліків у вищевказаному судовому наказі, а саме внесення ідентифікаційного номеру боржника, оскільки він не був наданий заявником, та суд постановив свій судовий наказ на підставі даних стосовно боржника, які у нього мались, та які надав заявник. Також, згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, та згідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 95, 98, 103, 369 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про усунення недоліків в судовому наказі Київського районного суду м. Донецька від 21 серпня 2012 року по справі №2н/0523/1896/2012 за заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях