Постанова № 29000361, 28.01.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 11/5007/26/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 року в справі № 11/5007/26/12

за позовом прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

до комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

про стягнення в сумі 5931941 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився;

позивача 1 - не з'явився;

позивача 2 - Кучерук М.Г.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Бердичева звернувся до місцевого господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 5336125,86 грн., у тому числі 5179888,95 грн. основного боргу, 118909,61 грн. пені, 23014,76 грн. - 3% річних, 14312,61 грн. інфляційних.

Заявою від 15.05.2012 року позивач збільшив свої вимоги та просив стягнути з відповідача борг в сумі 5884745,67 грн., 211683,19 грн. пені, 41620,37 грн. - 3% річних, 29512,27 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 року (суддя Маріщенко Л.О.) вказаний позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 300000 грн. боргу за відсутністю предмету спору. Присуджено до стягнення з відповідача на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" 5584745,67 грн. боргу, 211683,19 грн. пені, 41620,37 грн. 3% річних, 29512,27 грн. інфляційних. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України 64380 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що на виконання умов договорів № 3-2011-ТЕ-487-БО від 29.09.2011 року та № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року, позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 12087387,08 грн., натомість останній свої зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ розрахувався частково. У той же час, зважаючи на погашення КП "Бердичівтеплоенерго" після пред'явлення позову суми боргу в сумі 300000 грн., господарський суд прийшов до висновку про припинення провадження в частині її стягнення на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення 5584745,67 грн. основного боргу, суд визнав вимоги обґрунтованими та задоволив позов. Крім того, суд перевірив правильність нарахування пені, інфляційних та 3 % річних та прийшов до висновку, що дані розрахунки є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договорів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 року скасувати в частині стягнення пені та судового збору і прийняти нове рішення.

Апелянт зокрема зазначає, що КП "Бердичівтеплоенерго" є збитковим підприємством, основним видом діяльності якого є вироблення теплової енергії та постачання централізованого опалення. Внаслідок того, що відповідними Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, затверджено тарифи на вироблення, транспортування, постачання теплової енергії на рівні, котрий не покриває фактичних витрат, КП "Бердичівтеплоенерго" має заборгованість з різниці в тарифах по ІІ групі споживачів у розмірі 1184400 грн.. З огляду на викладене та на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити розмір пені.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві вказує про те, що зменшення розміру пені належить виключно суду, що є його правом, а не обов'язком. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року, вказану апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 р. у справі №11/5007/26/12 скасовано. Позов прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі НАК "Нафтогаз України" і в особі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" залишено без розгляду.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 29.11.2012 року касаційну скаргу прокуратури Житомирської області задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.12 у справі №11/5007/26/12 скасовано, справу направлено на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

21.01.2013 року від КП "Бердичівтеплоенерго" надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки представник підприємства перебуває у відрядженні.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, а також з огляду на те, що ст. 28 ГПК України не обмежує сторін у кількості його представників, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" підтримав доводи та вимоги відзиву на апеляційну скаргу, з підстав викладених у ньому.

Колегією суддів встановлено, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції від 20.06.2012 року в частині стягнення пені та судового збору, однак враховуючи приписи ч. 2 ст. 101 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги й перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація) та КП "Бердичівтеплоенерго" (споживач) уклали договір № 3-2011-ТЕ-487-БО, згідно п. 1.1 якого газозбутова організація зобов'язалась передати у власність споживача у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с. 16-17).

Крім того, 30.01.2012 року сторони уклали договір № 3-2012-ТЕ-487-БО, за яким позивач зобов'язався постачати природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб останнього, а КП "Бердичівтеплоенерго" зобов'язалось оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 5884745,67грн. боргу за договором № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року, а також стягнення 211683,19 грн. пені, 41620,37 грн. - 3% річних та 29512,27 грн. інфляційних за неналежне виконання зазначених договорів.

Колегією суддів встановлено, що на виконання договору № 3-2011-ТЕ-487-БО від 29.09.2011 року за листопад та грудень 2011 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ на загальну суму 4010830,33 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2011 року та від 31.12.2011 року (а.с. 26, 27). Вказана заборгованість була погашена КП "Бердичівтеплоенерго" з простроченням строків оплати.

Відповідно до п. 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Додатком № 2 до даного договору сторони погодили обсяги постачання природного газу по місяцях 2012 року (а.с. 23).

Договір № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року набрав чинності з 1 січня 2012 року та укладений на строк до 1 січня 2013 року (п. 10.1).

Згідно актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2012 року (а.с. 25), № 4 від 29.02.2012 року (а.с. 24), № 4 від 31.03.2012 року (а.с. 52), № 5 від 30.04.2012 року (а.с. 53) у період з січня по квітень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило КП "Бердичівтеплоенерго" природний газ на загальну суму 8076556,75 грн. Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами п. 2.6 договору.

Відповідно до п. 4.5, 4.6 договору № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року розрахунковий період за договором становить один місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Поряд з тим, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, внаслідок чого станом на 11.05.2012 року його борг складав 5884745,67 грн.

Колегією суддів також встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції КП "Бердичівтеплоенерго" частково сплатило основний борг у сумі 100000 грн. - 11.05.2012 року, 100000 грн. - 18.05.2012 року, 100000 грн. - 25.08.2012 року, а загалом на суму 300000 грн., що підтверджується актом за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, випискою по особовому рахунку відповідача та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

За таких обставин, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про припинення провадження на підстав п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача 300000 грн. основного боргу, оскільки вказана сума була погашена останнім після порушення провадження у справі.

У частині стягнення 5584745,67 грн. (5884745,67 грн. - 300000 грн.) основного боргу за договором від 30.01.2012 року, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія апеляційного господарського суду вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно враховував положення ст.ст. 173, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 510 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, у зв'язку з чим стягнув з відповідача вказаний борг.

Що стосується стягнення з КП "Бердичівтеплоенерго" за договором № 3-2011-ТЕ-487-БО від 29.09.2011 року 54119,79 грн. пені за період з 15.12.2011 року по 29.03.2012 року та за договором № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року 157563,40 грн. пені за період з 04.02.2012 року по 11.05.2012 року, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує із змісту п. 9.3 договору від 29.09.2011 року та п. 6.2.2 договору від 30.01.2012 року, за порушення строку оплати споживач сплачує на користь позивача суму заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Колегією суддів встановлено, що розрахунки пені є арифметично вірними та проведеними у відповідності до положень п. 9.3, п. 6.2.2 договорів, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". При цьому, дотримано вимоги ч. 6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування штрафних санкцій.

У той же час, скасовуючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 у даній справі, Вищий господарський суд вказав на необхідність розгляду заяви КП "Бердичівтеплоенерго" про зменшення розміру належної до стягнення пені.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зауважує наступне.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається, позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що порушення зобов'язання потягло за собою значних збитків ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" чи НАК "Нафтогаз України". У той же час, відповідач подав докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за газ, а саме податкову декларацію (а.с. 154), довідку про заборгованість державних установ та організацій (а.с. 155), довідку з різниці в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання (а.с. 156), з яких вбачається, що КП "Бердичівтеплоенерго" є збитковим підприємством, основним видом діяльності якого є вироблення теплової енергії та постачання централізованого опалення.

Враховуючи викладене, а також положення п.3 ч.1 ст. 83, ст. 99 ГПК України, апеляційний суд прийшов до висновку про винятковість вказаних обставин та про наявність підстав для зменшення на 50 % розміру пені - до 105841,60 грн., з огляду на що, в частині стягнення 105841,59 грн. пені слід відмовити.

При цьому, суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні в частині стягнення пені.

Крім того, за змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Колегія суддів встановила, що надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства. Отже, місцевим господарським судом правильно стягнуто з відповідача інфляційних втрат в сумі 12369,90 грн. за період з грудня 2011 року по березень 2012 року по договору від 29.11.2011 року та 17142,37 грн. за період з лютого по березень 2012 року по договору від 30.01.2012 року, а всього 29512,27 грн. (12369,90 + 17142,37), а також 10482,07 грн. - 3 % річних за період з 15.12.2011 року по 29.03.2012 року по договору від 29.11.2011 року та 31138,30 грн. за період з 04.02.2012 року по 11.05.2012 року по договору від 30.01.2012 року, всього 41620,37 грн. (10482,07 + 31138,30).

Твердження апелянта в частині неправомірного стягнення судового збору, апеляційний суд відхиляє, оскільки даний спір виник внаслідок неналежного виконання КП "Бердичівтеплоенерго" умов договорів № 3-2011-ТЕ-487-БО від 29.09.2011 року та № 3-2012-ТЕ-487-БО від 30.01.2012 року, а за приписами ст. 49 ГПК України місцевий господарський суд був уповноважений покласти судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 20.06.2012 року в справі № 11/5007/26/12 змінити в частині стягнення пені, виклавши п. 3 його резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, м. Бердичів, вул. Шевченка, 23, код 32794899) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код 03344071) - 5584745,67 грн. боргу, 105841,60 грн. пені, 41620,37 грн. 3% річних, 29512,27 грн. інфляційних.

У стягнення 105841,59 грн. пені - відмовити".

У решті рішення - залишити без змін.

Доручити господарському суду Житомирської області видати судові накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.