Ухвала суду № 28998798, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а-422/498/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська

про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 липня 2012 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення та зобов'язати УПФ України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2010 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду за захистом порушених прав не може бути обмеженим. Також апелянт вказала, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсії, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Надаючи оцінку доводам апелянта суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду, адже з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 про порушення своїх прав дізналася 15.12.2011 з відповіді Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська. З позовом до суду апелянт звернулась 17 липня 2012 року, що не відповідає нормам процесуального права.

Також, за висновком колегії суддів, не є обґрунтованими доводи апелянта про заборону обмеження її права звернення до суду згідно з практикою Європейського суду, оскільки поряд з процесуальними правами (в тому числі правом звернення до суду), особа має дотримуватись процесуальних обов'язків (в даному випадку щодо дотримання строків звернення до суду).

Також помилковим є посилання апелянта на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже ним регулюються строки виплати нарахованої пенсії, а не строки звернення до суду за захистом порушених або оспорюваних прав.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року в адміністративній справі № 2а/422/498/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 01 лютого 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова