Рішення № 2899830, 27.01.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2009 р. Справа № 07/326-08

вх. № 9060/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Скипор В.А., дов. № 2 від 08.01.09 р.; відповідача - Бібік Ю.М., дов. №12 від 08.01.09 р.;

розглянувши справу за позовом КП "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків

до ПП "Мега-Транс" смт. Пісочин

про стягнення 5593,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Мега - Транс" (з урахуванням уточнень позовних вимог від 08.01.09 р., які були прийняті судом) 176,00 грн. інфляційних нарахувань, 91,18 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором № 145 від 30.09.08 р.

26.01.09 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 73,81 грн. інфляційних нарахувань, 124,89 грн. пені та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані уточнення, як такі, що подані, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Враховуючи викладене, та надання позивачем доказів на підтвердження перерахування відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 5500,00 грн. основного боргу припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Приймаючи до уваги оплату відповідачем заборгованості після звернення до суду з позовом, що підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи та платіжними дорученнями, наданими відповідачем, судові витрати в частині позовних вимог про стягнення 5500,00 грн. покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 145 від 30.09.08 р. (а.с.8-10), відповідно до умов якого виконавець (позивач) виготовляє та поставляє, а замовник (відповідач) приймає та оплачує контейнер пересувний ВІ-4449 для вивозу ТПВ (товар) в кількості дев'яти одиниць. Вартість однієї одиниці, згідно калькуляції - 1900,63 грн.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином, виготовив та поставив відповідачу вищевказаний товар на суму 17105,69 грн., що підтверджується накладною № 63 від 13.10.08 р. Крім того, факт отримання товару за вказаною накладною визнано відповідачем у судовому засіданні 26.01.09 р.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, загальна ціна товару за договором складає 17105,67 грн.

Пунктами 2.4.1 та 2.4.2 договору, замовник на протязі 3-х днів з моменту підписання договору перераховує на банківський рахунок виконавця передплату у розмірі 50% від загальної вартості товару за договором, що складає суму 8553,00 грн. Решту коштів у розмірі 50% від вартості товару замовник перераховує на протязі 3-х днів з дати підписання обома сторонами акту приймання - передачі товару.

Згідно з п. 3.3 приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання - передачі товару, який підписується сторонами.

Таким чином, відповідно до змісту вказаного договору, акт приймання - передачі є документом, що повинен був підтвердити виконання робіт за вказаним договором.

Судом встановлено, що акт приймання - передачі товару між сторонами за договором № 145 від 30.09.08 р. не підписувався, що підтверджено сторонами у судовому засіданні.

Проте, позивач поставив відповідачу передбачений договором товар на суму 17105,69 грн., що підтверджується накладною № 63 від 13.10.08 р.

Таким чином, можна дійти висновку, що фактом передачі товару підтверджено і факт його виготовлення.

30.09.08 р. відповідач перерахував позивачу передплату в сумі 8552,84 грн.

Решту суми за поставлений позивачем товар відповідач сплатив позивачу в такому порядку: 100,00 грн. 12.12.08 р., 100,00 грн. 17.12.08 р., 100,00 грн. 18.12.08 р., 500,00 грн. 19.12.08 р., 700,00 грн. 22.12.08 р., 1000,00 грн. 23.12.08 р., 1000,00 грн. 24.12.08 р., 500,00 грн. 25.12.08 р. та 1500,00 грн. 26.12.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання товару та прострочення строку його оплати.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 17.10.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 145 від 30.09.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.7 вищевказаного договору, замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату, шляхом виплати пені в розмірі облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення платежу та не звільняється від виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд вважає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 124,89 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 73,81 грн. інфляційних нарахувань правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мега-Транс" (в'їзд Шевченка, 3, с. Пісочин, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 23465760, р/р 260073001639 в АКБ "Меркурій", МФО 351663) на користь Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (вул. Плеханівська, 96, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 34859507, р/р 2600830121917 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) 124,89 грн. пені, 73,81 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 5500,00 грн. основного боргу припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 02 лютого 2009 року.

Суддя Інте Т.В.