Рішення № 2899805, 05.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.09

Справа № 16/722-08.

за позовом : Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКСЕЛ-АГРО», смт. Липова Долина

про стягнення 959213 грн.31 коп.

Суддя МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники:

Від позивача – Хоменко С.М.

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 959213 грн.31 коп. заборгованості , з яких: 639475 грн.54 коп.–сума основного боргу за поставлений товар відповідно до договору сортозаміни № 170608/01 від 17.06.2008р., укладеного між сторонами, 319737 грн.77 коп. штрафу за несвоєчасне проведення розрахунків , а також стягнути судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, його представник в судове засідання двічі не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі повернута відділенням поштового зв’язку з відміткою «за зазначеною адресою організація не існує».

В судове засідання 05.02.2009р. представник позивача подав належним чином завірений витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якому зазначається, що станом на 01.01.2009р. підприємство відповідача значиться за адресою : 42500, Сумська область, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Леніна,35, тобто за тією адресою , яка вказана в позовній заяві.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу. Таким чином , відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Між позивачем - Державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «ІКСЕЛ -АГРО » було укладено договір сортозаміни від 17.06.2008р. № 170608/01.

Відповідно до зазначеного договору та акту прийому –передачі насіння від 19.06.2008р. позивач передав відповідачу товар (насіння сільськогосподарських культур), що підтверджується матеріалами справа, а саме видатковими накладними від 18.06.2008р. № РН-О0272; 18.06.2008р. № РН – О0273; 18.06.2008р. № РН- )0274; 18.06.2008р. № РН-О0274/1; 19.06.2008р. № РН-О0271; 19.06.2008р. № РРН- О0276 та довіреностями від 16.06.2008р. серії ЯДЮ № 894749 та від 19.06.2008р. серія ЯДЮ № 894747 , а відповідач прийняв зазначений товар загальною вартістю 639475 грн.54 коп.

Таким чином, позивач свої зобов’язання щодо поставки відповідачу товару виконав в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач відповідно до п.3 договору від 17.06.2008р. зобов’язувався передати позивачу яре насіння сої першої репродукції сорту « Устя» у кількості 190 тонн, загальною вартістю 639475 грн.54 коп. не пізніше 01.11.2008р.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача в судовому засіданні на час розгляду справи по суті відповідач свої зобов’язання відповідно до умов договору не виконав, а саме не передав позивачу яре насіння сої першої репродукції сорту «Устя» , у кількості 190 тонн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України , порушення зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Отже, відповідач порушив зобов’язання, покладені на нього відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом одним з яких є сплата неустойки.

Пунктом 5.3 договору від 17.06.2008р. № 170608/01 передбачено за несвоєчасну передачу насіння винна сторона сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непреданого насіння.

Таким чином, сума штрафу в розмірі 319737 грн.77 коп., нарахована відповідно до договору від 17.06.2008р. № 170608/01, є обґрунтованою та такою, що нарахована у відповідності до чинного законодавства і тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 9592 грн.14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в розмірі 118 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКСЕЛ-АГРО» (42500, Сумська обл., Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул.. Леніна,35, ід.код 34072151) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”(03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, код 30518866) 639475 грн.54 коп. боргу, 319737 грн.77 коп. штрафу, 9592 грн.14 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення підписано 05.02.2009 року.

З оригіналом згідно