Постанова № 28997786, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5004/723/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. - головуючого, Мачульського Г.М., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012р.у справі№ 5004/723/12 господарського суду Волинської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"до- Відділу Державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - Приватного підприємця - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на строні відповідачів - КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"; - ОСОБА_5; - ОСОБА_6провизнання прилюдних торгів недійснимиза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідачівне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно)третіх осібне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. у справі №5004/2557/11 (суддя Черняк Л.О.), що набуло чинності у встановленому порядку, відмовлено у позові Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання прилюдних торгів недійсними.

Судове рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено, а судом із досліджених доказів не встановлено порушень при проведенні 12.11.2010 року прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

13.06.2012р. Приватне акціонерне товариство "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" подало до Господарського суду Волинської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. у справі № 5004/2557/11, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. у справі № 5004/2557/11 та скасувати його повністю.

В якості нововиявлених обставин заявник посилався на те, що постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2012р. у справі № 004/2164/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" до Відділу Державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", треті особи ОСОБА_7, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_4, КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування протоколу про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання об'єкта нерухомого майна, встановлено, що переможець прилюдних торгів, фізична особа- Нінітчук А.М. не був зазначений при поданні позову позивачем в статусі відповідача; за вказаної обставини спір не міг розглядатися по суті господарським судом, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків зазначеної фізичної особи; з цих підстав касаційним судом припинено провадження у справі. У заяві скаржник посилався на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у даній справі є третіми особами, а не відповідачами, тому рішення господарського суду підлягає скасуванню. Окрім цього, в якості нововиявленої обставини ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" вказав на те, що в період відстрочки виконання судового рішення ВДВС Любомльського РУЮ було проведено оцінку арештованого нерухомого майна товариства: будівлі лісопильної рами, будівлі гуртожитку, що є порушенням норм Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій".

Ухвалою Господарського суду Волинської області № 5004/723/12 від 12.09.2012р. (суддя Бондарєв С.В.) в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про перегляд рішення у зв'язку за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2012 р. у справі №5004/2557/11 залишено без змін.

Ухвала вмотивована тим, що ті обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатись нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці обставини не впливають на оцінку вже досліджених доказів у справі та не спростовують фактів, що вже були встановлені судами і мали істотне значення для даної справи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. (судді: Демидюк О.О.. - головуючий, Бригинець Л.М., Огороднік К.М.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів її законності та обґрунтованості, доводи апеляційної скарги відхилено, як такі, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постанову в даній справі, прийняти нове рішення про задоволення заяви ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. у справі № 5004/2557/11.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 22, 80, 91-105, 112-115 Господарського процесуального кодексу України, статей 5, 19 Конституції України, статей 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження", статей 11, 202, 626 Цивільного кодексу України, Інструкції про проведення виконавчих дій".

Скаржник вважає, що судами необ'єктивно та не всебічно досліджено матеріали справи, не взято до уваги судову практику господарських судів та Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р., постанови Вищого господарського суду України по справі №5004/1469/11 від 31.05.2012р., чим порушено процесуальні права та інтереси позивача. Окрім цього позивач наполягає на тому, що спір у даній справі не підвідомчий розгляду в господарському суді, судами не було встановлено характеру спірних правовідносин, зміст правових вимог, не визначено коло осіб, які мають брати участь у справі у якості сторін, а не третіх осіб; не встановлено, що виконавчі дії та дії по виготовленню оцінки майна заявника відбувалися в період відстрочки виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2008р.

Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не подали; учасники спору не скористалися правом на участь представників сторін у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази

Відповідно до приписів розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (у редакції на час звернення ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" з відповідною заявою) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Рішення, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці рішення; заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядається господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня надходження; у разі залишення рішення без змін за результатами перегляду судового рішення про це приймається ухвала.

При цьому підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону; не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК

Відповідно до саттті 112 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони покликаються в підтвердження своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. у справі №5004/2557/11, яким відмовлено в позові, грунтується на встановлених обставинах справи про те, що державним виконавцем процесуальні документи виконавчого провадження ухвалювалися та доводилися до відома сторін та учасників виконавчого провадження із дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій; що проведення 12.11.2010 року прилюдних торгів відбулося після закінчення терміну, на який надавалася відстрочка; що оцінку майна здійснено в установленому законом порядку та не оспорено; отже судом досліджено, що позивачем не доведено, а судом із досліджених доказів не встановлено порушень при в організації повідомлення та проведенні 12.11.2010 року прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Вказане рішення є чинним; обставини справи викладені в ньому не спростовано на час розгляду заяви.

Відтак, у справі №5004/2557/11 Господарським судом Волинської області та Рівненським апеляційним господарським судом вже розглядалось при розгляді позовної заяви та апеляційної скарги заявника питання, що стосується проведення оцінки арештованого нерухомого майна товариства в період зупинення виконавчого провадження та прийняті рішення про відмову в позові.

Судова колегія погоджується з судами попередніх інстанцій, що не може вважатися нововиявленою обставина щодо проведення оцінки арештованого нерухомого майна товариства в період зупинення виконавчого провадження, оскільки ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 31.05.2012р. у справі №5004/1469/11 висновки суду щодо обставин цієї справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка вказаних обставин, оскільки вказані обставини стосуються іншої справи; доводи заявника зводяться до порушень судами процесуального законодавства щодо підвідомчості даного спору, що не підпадає під поняття нововиявлених обставин.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин в розуміння статті 112 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що обставини, на які посилається заявник не впливають на оцінку вже досліджених доказів у справі та не спростовують фактів, що вже були встановлені судами і мали істотне значення для даної справи є законним та обгрунтованим.

Доводи заявника про наявність нововиявлених обставин у даній справі суперечать положенням статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга не містять будь-яких доводів та міркувань, що стосувалися б правових висновків місцевого та апеляційного господарського суду щодо невідповідності наведених скаржником обставин у даному випадку ознакам нововиявлених.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій повністю відповідають викладеним вище приписам законодавства.

За таких обставин судова колегія залишає заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами без задоволення за відсутністю таких обставин, а попередні судові рішення без змін.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відстроченого судового збору слід віднести на Приватне акціонерне товариство "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство", стягнувши з нього до Державного бюджету України 536,50 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 112, 114, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. у справі № 5004/723/12 Господарського суду Волинської області та ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.09.2012р. залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" (44300, м. Любомль, Волинська область, вул. Дружби, 93, код ЄДРПОУ 03569284) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код ЄДРПОУ 38004897, рах. №31211254700007, ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019) 536,50 грн. судового збору за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ.

Головуючий Н. Волковицька

Судді Г. Мачульський

Л. Рогач