Постанова № 28997710, 28.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5023/2617/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач - Жаботина Г.В.

Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Квіцінська А.І.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 25.10.2012 р.

у справі № 5023/2617/12 Господарського суду Харківської області

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго"

до Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури"

про стягнення 10 542,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" про стягнення 7908,39 грн. вартості електричної енергії (яка складається з тарифної складової - 6590,31 грн. та ПДВ 20%-1318,08 грн.), 1668,96 грн. пені, 507,65 грн. інфляційних втрат, 457,16 грн. 3% річних .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2012 року (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 166,89 грн. пені, 507,65 грн. інфляційних витрат, 457,16 грн. 3% річних, 1464,46 грн. судового збору. В частині стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 6958,39 грн. вартості електричної енергії провадження у справі припинено. В стягненні 950 грн. заборгованості за електричну енергію та 1502,07 грн. пені відмовлено. Стягнуто 1464,46 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. зазначене судове рішення змінено, абзац 2 резолютивної частини викладено в такій редакції:

"Стягнути з Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" (61139, м. Харків, вул. Лозівська, 5, п/р № 26007961052122 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код ЄДРПРОУ 14308262) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351531, код ЄДРПОУ 00131954) 326,45 грн. пені, 31,67 грн. інфляційних витрат, 65,62 грн. 3% річних, 1127 грн. судового збору."

В іншій частині рішення залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

03 жовтня 2003 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, та Державним комунальним підприємством "Харківський завод електроапаратури", м. Харків, був укладений договір № 2-0636С про постачання електричної енергії, пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2012 рік, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався відповідно до "Правил користування електричною енергією" (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

Позивач виконав свої зобов'язання по вищевказаному договору у повному обсязі, та здійснив відпуск відповідачу електричної енергії, за яку, в порушення умов договору, відповідач несвоєчасно розрахувався. Станом на 01.05.2012р. борг відповідача перед позивачем за період з лютого 2012р. по квітень 2012р. складав 7908,39 грн.( з урахуванням ПДВ).

В процесу розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем погашено основну заборгованість за спожиту електричну енергію, на суму 6958,39 грн. Сума боргу у розмірі 950 грн. була сплачена відповідачем до пред'явлення даного позову.

З урахуванням зазначених обставин щодо сплати суми основного боргу суди попередніх інстанцій правомірно на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України припинили провадження у справі в частині стягнення 6958,39 грн., а також правомірно відмовили у стягненні 950 грн.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з встановлених судом апеляційної інстанції обставин, предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7908,39 грн. за період з лютого 2012року по квітень включно 2012року, а також стягнення пені в розмірі 1668,96 грн., інфляційних втрат в розмірі 507,65грн., 3% річних в розмірі 457,16 грн. за вказаний період (з лютого 2012р. по квітень 2012р.), тобто за період виникнення заявленої до стягнення суми основного боргу.

Апеляційним господарським судом перевірено правильність розрахунку позивачем вищезазначених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що до стягнення підлягають 326, 45 грн. пені, 31,67грн. інфляційних, 65,62 грн. 3% річних, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Оскільки позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права (ст.1 ГПК) шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7908,39 грн., який виник у період з лютого 2012року по квітень включно 2012року, а також нарахованих на цю суму боргу сум пені, річних та інфляційних втрат, і саме про вказаний борг йшлося в позовній заяві і при цьому позовна заява не містить жодних посилань на заборгованість, що виникла в інший період, то апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що до стягнення підлягають суми пені, річних та інфляційних втрат, які розраховані судом апеляційної інстанції, виходячи із вищезазначеної суми основного боргу.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального к?одексу України, Вищий господа?рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. у справі № 5023/2617/12 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.