Ухвала суду № 28997120, 19.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р.Справа № 2-а-7798/10/1570

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Гончарук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (нині ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

28.07.2010 року Пр.АТ «Одеський завод шампанських вин» звернулося до окружного суду із позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення №000284 від 23.06.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 74 379,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами перевірки його діяльності щодо контролю за здійсненням продажу тютюнових виробів, відповідачем 31.05.2010 року, на підставі накладних на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал, було встановлено факт відпущення (продажу) в період з 01.10.2009р. по 17.05.2010р. кінцевим споживачам алкогольної продукції, призначеної для вивезення за межі митної території України у кількості 7908 пляшок, в зв'язку із чим, було прийнято неправомірне рішення №000284 про застосування фінансових санкцій в сумі 74379,41 грн. Однак, на думку позивача, висновки перевірки про порушення заводом вимог ст.11 Закону України №481/95-ВР та прийняте податковим органом рішення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки факт реалізації алкогольних напоїв у вказаній кількості відсутній та недоведений, а усі зразки продукції були використані у дегустаціях в межах проведення спеціальних заходів - при проведенні переговорів щодо укладення договорів купівлі-продажу/дистрибуції або зовнішньоекономічних контрактів з метою подальшої реалізації і уточнення асортименту складу з майбутніми та наявними покупцями/дистриб'юторами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року адміністративний позов Пр.АТ «Одеський завод шампанських вин» задоволені. Визнано протиправним та скасовано рішення №000284 від 23.06.2010 року Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України 31.01.2012 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність будь-яких законних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В травні 2010 року, співробітниками відповідача, на підставі направлення від 17.05.2010 року №183 та відповідно до наказу від 17.05.2010р. №294, була проведена виїзна позапланова перевірка ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року (т.4 а.с.211,212).

За результатами вказаної перевірки було складено Акт №243/03-32224466 від 31.05.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року» (т.1 а.с.8- 18).

Відповідно до п.3.2.2 вказаного акту перевірки, перевіряючими було встановлено, що в період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», згідно наданими до перевірки документами, зокрема, накладних на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал, нібито було відпущено кінцевим споживачам алкогольну продукцію у кількості 7908 пляшок, призначену для вивезення за межі митної території України.

Ця готова продукція у кількості 7908 пляшок була списана на підставі актів списання продукції на проведення дегустації.

Таким чином, відповідач в акті посилається на порушення позивачем вимог п.20 «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (затв. Постановою КМУ №567 від 23.04.2003р. «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що діяло на час виникнення відповідних правовідносин, та вимог абз. 21 ч. 2 ст. 11 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Адже, як зазначає відповідач в своєму акті перевірки, позивачем було реалізовано на внутрішній ринок алкогольні напої, призначені для експорту, без відповідних марок акцизного збору.

В подальшому, на підставі акту перевірки №243/03-32224466 від 31.05.2010р. Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-BP, було прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 23.06.2010 року №000284 на загальну суму 74 379, 41 грн. (т.1 а.с.19).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому зросить скасувати його як таке, що є неправомірним та порушує його права.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив з правомірності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та відповідно, необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, повністю погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Разом з тим, дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного оживання.

У відповідно до приписів ст.1 цього ж Закону, «роздрібна торгівля» - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В свою чергу, «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім цього, згідно зі ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-III, «торгівля» також визначається як будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

А згідно з п.1.31. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, «продаж товарів» - це будь-які операції, що здійснюються згідно з цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари.

В той же час, не вважаються «продажем» операції з надання товарів у межах цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Так, у відповідності до вимог ст.349 ЦК України, право власності на майно припиняється в т.ч. у разі його знищення.

Абзацом 15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дійсно передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкції у вигляді штрафу у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 % вартості товару, але не менше 1700 грн.

Разом з тим, виходячи з приписів вищенаведених нормативно-правових актів, конкретних обставин справи, наданих позивачем доказів, а також у зв'язку із відсутністю факту переходу права власності на алкогольні напої, факт реалізації позивачем готової продукції - відсутній.

Таким чином, на підставі вказаного, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не може взяти до уваги доводи представника відповідача щодо здійснення ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» реалізації алкогольних напоїв на внутрішній ринок.

Окрім того, в обґрунтування своєї позиції щодо спростування даного твердження Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є виробником шампанського і ігристих вин, і, відповідно, являється їх продавцем.

З зазначеного можливо зробити висновок про те, що для ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» регулярною, постійною та суттєвою є діяльність, що пов'язана із виробництвом шампанського та ігристих вин.

Також, судами обох інстанцій по справі встановлено, що у зв'язку із відсутністю власної мережі дистрибуції, позивач в процесі проведення переддоговірних переговорів проводив спеціальні заходи - дегустації ряду алкогольних напоїв власного виробництва з метою подальшої їх реалізації і уточнення асортиментного складу з майбутніми та наявними покупцями/дистриб'юторами.

Так, позивачем до судів 1-ї та 2-ї інстанції були надані для огляду та досліджені численні оригінали договорів дистрибуції та договори з дистриб'юторами про купівлю-продаж продукції заводу, які були укладені позивачем після організацій дегустації, і згідно яких, «Одеський завод шампанських вин» являється постачальником власної продукції.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

А згідно з п.4.2. Розділу 4 «Положення про Центральну дегустаційну комісію виноробної промисловості» (затв. Наказом Міністерства аграрної політики України від 31.07.2007р. №551), норма витрат на дегустацію вин тихих, ігристих та газованих, шампанського, слабоалкогольних напоїв, вермуту, виноматеріалів - не більше 50 куб см.

У відповідності ж до п.9.1. розділу 9 «Національного стандарту України», який регламентує виробництво шампанського України - ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови», шампанське України розливають за рівнем у нові пляшки згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1. Таким чином, використання двічі пляшок у процесі виробництва заборонено. У зв'язку із неможливістю подальшого використання, порожні пляшки після проведення дегустації підлягають переведенню у склотару.

Як слідує з приписів пп.2.7. п.2 «Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008р. №342), перевагу слід надавати вимірюванню кількості відходів та упаковки у одиницях маси (тоннах).

Таким чином, в накладних про передачу порожніх пляшок до цеху склотари необхідно вказувати саме бій скла в одиницях виміру маси кілограмах, що, в даному випадку, і було зроблено позивачем (т.2 а.с.83-90).

До того ж, слід наголосити ще на тому, що у зв'язку із використанням у процесі виробництва двох типів пляшок, які відрізняються за кольором і питомій вазі, для розрахунку і відображення використовується принцип розподілу за кольором скла - зелений склобій і білий склобій.

Так, в наявних в матеріалах справи актах списання готової продукції для проведення дегустацій (т.1 а.с.30-37), у відповідності з приписами вказаної Інструкції, вказано саме найменування шампанського та кількість списаної продукції.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, на думку судової колегії, окружний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем належним чином доведена позиція щодо списання продукції власного виробництва та знищення склотари.

Окрім того, в матеріалах справи містяться розпорядження голови правління ЗАТ «Одеський завод шампанських вин» щодо проведення на території підприємства дегустацій асортиментного ряду продукції серед контрагентів (т.1 а.с.22-29) та відповідні накладні на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал (т.1 а.с.38-250, т.2 а.с.1-82).

Отже, за таких обставин, апеляційний суд, як і суд 1-ї інстанції, вважає вказане в акті перевірки порушення вимог ч.2 ст.11 Закону України №481/95-BP, відповідно до якої продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт, є необґрунтованим, оскільки відповідачем належним чином не доведено факту реалізації позивачем на внутрішній ринок алкогольних напоїв, призначених для експорту, ще і без марок акцизного збору.

При цьому, на думку судів обох інстанцій, позивачем, в свою чергу, надано усі необхідні докази та документи, які беззаперечно підтверджують факт передачі готової продукції до дегустаційної зали підприємства відповідній матеріально-відповідальній особі. Отже, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами місячного проведення дегустації продукції, яка була використана для виробничих потреб підприємства, комісією у складі робітників підприємства така продукція списувалась відповідно до актів списання готової продукції для проведення дегустацій (т.1 а.с.30-37).

Окрім того, слід зазначити та звернути увагу ще й на ту обставину, що відсутність факту роздрібної реалізації спірної кількості готової продукції також було встановлено і постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 року (по справі №2а-7659/10/1570), згідно з якою, судом 2-ї інстанції було скасовано ще одне рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 29.06.2010р., прийняте відносно позивача на підставі спірного акту перевірки №243/03-32224466 від 31.05.2010р., яка (т.б. постанова), в свою чергу, згідно з ч.5 ст.254 КАС України, набрала законної сили.

З урахуванням зазначеного, та на підставі встановлених в судових засіданнях судів обох інстанцій доказів, судова колегія приходить до висновку про те, що приймаючи спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 23.06.2010 року №000284 на загальну суму 74379,41 грн., відповідач діяв неправомірно, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим, п/вимоги позивача дійсно є обґрунтованими, доведеними та заснованими на законі і відповідно, підлягають задоволенню.

Також, разом з тим, слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку не було зроблено відповідачем при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко