Рішення № 2899474, 22.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09 Справа № 13/218

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", м. Лисичанськ-18 Луганської області

про стягнення 12 271 грн. 14 коп.,

Суддя

Яресько Б.В.

Секретар с.з.

Чорна І.М.

За участю:

Від позивача

Тюпало Т.О. довіреність № 552 від 03.11.08.;

Від відповідача

представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту в лютому 2006 р. –липні 2008 р. активну електричну енергію в сумі 12 271 грн. 14 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 14.01.2009 року № 33-2-85, заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав, мотивуючи це не направленням позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча як вбачається з матеріалів справи його належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору від 01.04.2002 року № 41-334юр позивач (енергопостачальник) зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а відповідач (споживач) зобов’язується своєчасно оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у термін на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8 Порядку розрахунків (додаток до Договору), розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з лютого 2006 року по липень 2008 року поставлено активну електроенергію на суму 68 957 грн. 09 коп.

В порушення умов Договору відповідач оплату за одержану активну електроенергію здійснив частково на суму 56 685 грн. 45 коп. Таким чином, та у зв’язку з наявною на лютий 2006 року переплати в сумі 0,50 грн., за відповідачем створилась заборгованість в сумі 12 271 грн. 14 коп.

Позивачем 03.12.2008 року подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту в лютому 2006 р. –липні 2008 р. активну електричну енергію в сумі 12 271 грн. 14 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин вимога позивача є обґрунтованою, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –122 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", м. Лисичанськ-18 Луганської області, вул. Орджонікідзе, 1, ідентифікаційний код 05389942 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м Луганськ, кв. Гаєвого, 35-а, ідентифікаційний код 31443937 12 271 грн. 14 коп. на п/р зі спеціальним режимом використання № 260323269060 філія ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" МФО 304665, державне мито у сумі –122 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на п/р № 2600518818 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007, наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

27 січня 2009 року.