Ухвала суду № 28992271, 24.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. Справа № 9104/129206/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Савицької Н.В.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. у справі № 2а-14253/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000202301 та №0000192301 від 31.03.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує на те, що у ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від підприємств постачальників до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло», у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Також, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств, що свідчить про те, що правочини між ТзОВ «Ельпласт-Тепло» та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач у судове засідання 24.01.2013 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оскаржується сторонами, Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби у період з 25.10.2010р. по 27.10.2010р. проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Тепло" (код за ЄДРПОУ 35009379) з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, про що 03.11.2010 року складено Акт №83/23-35009379 (т.1 а.с.156-218).

За результатами перевірки та на підставі складеного Акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202301 від 31.03.2011 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 560043,25 коп., в тому числі 342998 грн. основного платежу і 217045,25 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.27) та податкове повідомлення-рішення форми №0000192301 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 164486 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 5214,5 грн. (т.1 а.с.28). Встановлені порушення полягають у тому, що за висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ "НВФ "Техприлад", ТзОВ "Укроборонсервіс", ТзОВ "Альтоніка", ТзОВ "Терміна-Трейд", ПП ОСОБА_1 та невключено до складу валового доходу безнадійну заборгованість перед ТзОВ "ІК Укртрансбуд"та ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд".

Крім цього, судом першої інстанції вірно встановлено, що укладення позивачем з ТзОВ "НВФ "Техприлад" договору від 02.09.2008 р. на сервісне та інженерно-технічне обслуговування обладнання (т.1 а.с.80), перелік якого вказаний в додатку №1 до договору (т.1 а.с.81). Виконання передбачених вказаним договором робіт сторонами оформлено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.11.2008 р. (т.1 а.с.82). Вартість виконаних робіт відповідно до акта становить 85000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14166,67 грн.

Згідно виписки банку (т.1 а.с.84), оплата позивачем виконаних ТзОВ "НВФ "Техприлад" робіт проведена 07.11.2008 р. в сумі 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ-6666,67 грн. та 07.11.2008 р. в сумі 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн., а ТзОВ "НВФ "Техприлад" виписано позивачу податкову накладну від 07.11.2008р. №1090 (т.1 а.с. 83).

Позивачем укладено з ТзОВ "Альтоніка" договір поставки від 01.10.2008 р. №1008/2 (т.1 а.с.77), предметом якого є поставка продукції, визначеної у накладних, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов вказаного договору позивач отримав від ТзОВ "Альтоніка" за видатковою накладною від 21.10.2008 р. №РН-0000391 комплектуючі ППУ компоненти на суму 95736,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15956,00 грн. Згідно виписки банку (т.2 а.с.50), оплата позивачем отриманих від ТзОВ "Альтоніка" комплектуючих проведена 21.10.2008 р. в сумі 45736,00 грн., в т.ч. ПДВ-7622,67 грн. та 21.10.2008 р. в сумі 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., а ТзОВ "Альтоніка" виписано позивачу податкову накладну від 21.10.2008р. №393 (т.1 а.с. 79).

Між позивачем та ТзОВ "Терміна-Трейд" укладено договір оренди обладнання № 7 від 01.04.2008 р. (т.1 а.с.70) предметом якого є оренда обладнання для дробиструйної очистки сталевих труб. Відповідно до акта здачі-приймання обладнання від 01.04.2008 р. №24/04-01 (а.с.71) орендодавцем передано позивачу обладнання, а відповідно до акта здачі-приймання обладнання від 24.12.2008 р. №24/12-02 (т.1 а.с.72) позивач повернув обладнання орендодавцю. Оплата позивачем оренди обладнання здійснена відповідно до платіжних доручень на суму 220000 грн. (т.1 а.с.74-76), а ТзОВ "Терміна-Трейд" відповідно виписано позивачу податкову накладну №31/12-03 (а.с.73).

Також, судом було встановлено отримання позивачем від ПП ОСОБА_1 транспортно-експедиційних послуг згідно актів прийому виконаних робіт від 08.11.2008 p., від 11.12.2008 p., від 15.12.2008 p., від 24.12.2008 р. (т.1 а.с.58-61), оплата вартості яких підтверджується випискою по рахунку (т.1 а.с.66-69), а ПП ОСОБА_1 виписано податкові накладні (т.1 а.с.62-65).

Між позивачем та ТзОВ "Укроборонсервіс" укладено договір оренди обладнання №5 від 05.02.2009р. (т.1 а.с.54) предметом якого є оренда машини дробиструменевої очистки труб типу Q034-630. Прийняття позивачем обладнання в оренду та подальше її повернення сторонами оформлено актами здачі-приймання обладнання (т.1 а.с.55-56), а ТзОВ "Укроборонсервіс" виписано позивачу податкову накладну (т.1 а.с.57).

Згідно видаткової накладної від 06.03.2009 року №РН-000125 (т.1 а.с.51) позивач отримав від ПП "НАТА-ВАР" стальні труби та комплекти ізоляції стиків, за що сплатив ПП "НАТА-ВАР" згідно банківської виписки (т.1 а.с.52-53) 54186,48 грн., в т.ч. ПДВ - 9031,08 грн..

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені фактичні дані справи доводять факт здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ "НВФ "Техприлад", ТзОВ "Укроборонсервіс", ТзОВ "Альтоніка", ТзОВ "Терміна-Трейд", ПП ОСОБА_1 і підтверджені відповідними первинними документами, що складені відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції на час здійснення господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи із вищезазначеного, валові витрати можуть підтверджуватися: документами, які підтверджують списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або придбання їх за готівку; документами, які підтверджують оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, що визнання юридичної особи банкрутом та подальше скасування державної реєстрації і анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не можуть призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями видаткові та податкові накладні. Тому, покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно висновків, викладених у акті перевірки (т.1 а.с.164), безнадійна заборгованість в сумі 1880480 грн. перед ТзОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд" мала бути включена позивачем у 1 кварталі 2009 року, оскільки ТзОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд" визнано банкрутом 07.10.2008 року та скасовано державну реєстрацію 26.09.2009 року, а безнадійна заборгованість в сумі 960920 грн. перед ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд"мала бути включена позивачем у 4 кварталі 2009 року, оскільки ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд"визнано банкрутом 20.10.2009 року та скасовано державну реєстрацію 28.10.2009 року.

З аналізу норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" можна зробити висновок, що у разі виникнення обставин, які позбавляють зустрічного виконання зобов'язання з оплати придбаних товарів платника перед контрагентом, то відповідна заборгованість платника перетворюється у безповоротну фінансову допомогу, яка відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 названого Закону підлягає включенню до валового доходу як дохід з інших джерел.

Оскільки з моменту ліквідації ТзОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд" та ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" борг позивача перед цими постачальниками набув ознак безповоротної фінансової допомоги, то позивачем несвоєчасно збільшено валовий дохід.

Проте, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що порушення платником податкової дисципліни, які не вплинули на порядок розрахунків з бюджетом, не є підставою для донарахування платникові податкового зобов'язання, а тому, заборгованість в сумі 1880480 грн. перед ТзОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд" була включена позивачем до валового доходу у 4 кварталі 2009 року замість 1 кварталу 2009 року, а заборгованість в сумі 960920 грн. перед ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" була включена позивачем у 1 кварталі 2010 року, замість 4 кварталу 2009 року. Тому, це не призвело до виникнення у позивача недоїмки з цього податку, тому підстави для донарахування позивачеві відповідної суми податку на прибуток відсутні.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а тому, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім цього, відповідачем не було надано доказів, що вказані правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Факт реальності проведення операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло» підтверджується наявними в матеріалах справи зазначеними вище первинними бухгалтерськими документами та документами, що підтверджують якість та кількість товару поставленого позивачу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем, що мали місце під час здійснення його підприємницької діяльності.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. у справі № 2а-14253/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 24.01.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.