Рішення № 2899072, 19.01.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" січня 2009 р. Справа № 13/351-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал –М”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан плюс (Україна)», м. Вишгород

про стягнення 132726, 92 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Некрасова О.В. –довіреність №41 від 19.12.2008р.;

Ваховський О.Ф. –директор (протокол № 5 від 20.08.2007р.);

від відповідача Савицький О.Д. - довіреність №16 від 16.10.2008р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал –М” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини" (далі –відповідач) про стягнення 132726, 92 грн., з яких 58567,20 грн. –основний борг, 72037,66 грн. –пеня, 644,24 грн. –збитки від інфляції, 1477,82 грн. -3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №1 на виконання робіт від 28.02.2008 р. щодо оплати за виконані роботи.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги заперечує з тих підстав, що вісі довідки про вартість виконаних робіт та акти КБ-2 без фактичної дати виконання робіт та без дати підписання, роботи про які позивач зазначає у позові ним з травня 2008 р. не виконувались, натомість заборгованість відповідача складає лише 8002 грн. за роботи виконані в травні 2008 р. Крім того, відповідач зазначає, що сума пені є значно завищеною та повинна відповідати Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

28.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено підряду №1 на виконання робіт (далі –Договір). Відповідно п. 1.1 договору позивач зобов’язується виконати загально-будівельні та ремонтні роботи на об’єкті відповідача за адресою: Київська обл.., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденко 19д, корп. 6, а відповідач –прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна вартість робіт визначається договірною ціною, яка складає 300000 грн. та є приблизною, узгоджується позивачем та відповідачем при підписанні актів виконаних робіт, а також визначеними договором умовами проведення додаткових робіт.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач оплачує вартість робіт позивачу на підставі актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 договору акт надається позивачем відповідачу у 2-х екземплярах не пізніше двох днів після виконання всього об’єму робіт чи запланованого етапу робіт.

Пунктом 2.6 договору визначено, що оплата виконаних робіт проводиться відповідачем на наступний день після підписання ним акту виконаних робіт.

Як зазначає позивач, за квітень, травень, червень 2008 р. він виконав робіт на загальну суму 421730 грн., при цьому відповідач сплатив частково 80000 грн.

В межах даної справи позивач заявив до стягнення заборгованість по виконаним роботам за червень 2008 р. на суму 58567 грн.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, виконавши робіт за договором, за червень 2008 р. робіт, зокрема, на суму 58567,20 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за червень 2008 р. та актом №2 виконаних робіт за червень 2008 р., підписаним в двосторонньому порядку позивачем та відповідачем.

Відповідач в порушення умов договору за виконані позивачем роботи повністю не розрахувався, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 58567,20 грн.

Лист позивача №26 від 18.09.2008 р. про сплату заборгованості відповідач залишив без задоволення.

Заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог судом не приймаються оскільки акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт підписані належним чином директором відповідача та засвідчені відбитком печатки підприємства відповідача.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Відповідач в свою чергу належних доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві обставини суду не надав.

Згідно п. 5.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.08.2008 р. при простроченні строку оплати виконаних робіт більш ніж на 5 календарних днів відповідач додатково за кожен день прострочення сплачує позивачу неустойку в розмірі 1,0% від суми заборгованості по актам виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Позивачем відповідно до п. 5.4 договору нарахована пеня за період з 01.07.2008 р. по 01.11.2008 р. в розмірі 72037,66 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, оскільки сторони досягли згоди щодо розміру пені у договорі, який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України, який був прийнятий пізніше ніж Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд вважає, що нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачем у розмірі 1,0% від суми простроченого платежу є правомірним. (Аналогічна ж позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2005 р. по справі №10/229)

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги також те, що розмір нарахованої пені неспіврозмірний з сумою основної заборгованості суд зменшує за власної ініціативи пеню в розмірі 72037,66 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 5000 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути 1477,82 грн. 3% річних. Проте, враховуючи, що за розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення з 01.07.2008 р. по 01.11.2008 р. складає 592,09 грн., то зазначена вимога підлягає задоволенню частково в сумі 592,09 грн.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір інфляційних збитків за договором складає 644,24 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 58567,20 грн. основного боргу, 5000 грн. пені, 592,09 грн. –3% річних, 644,24 грн. збитків від інфляції.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України судом покладаються на відповідача. У зв’язку з тим, що сума пені в розмірі 72037,66 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 5000 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан плюс (Україна)»(Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка 19; код 32878486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал –М” (м. Київ, вул. Симиренка 1-в, код 25263960) 58567 (п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 5000 (п’ять тисяч) грн. пені, 592 (п’ятсот дев’яносто дві) грн. 09 коп. –3% річних, 644 (шістсот сорок чотири) грн. 24 коп. –збитків від інфляції, а також судові витрати: 1318 (тисячу триста вісімнадцять) грн. 41 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 67037,66 грн. пені та 885,73 грн. 3% річних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.