Рішення № 2899021, 26.01.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2009 р. Справа № 07/307-08

вх. № 8704/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тіщенко Д.В., дог. № 1706/08-1 від 17.06.08 р.; відповідача - Єжової Л.М., дов. від 15.12.08 р.;

розглянувши справу за позовом ПП "Харківінвестсіль", м. Харків

до ВАТ "Красноградський маслосирзавод" м. Красноград

про стягнення 10327,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Харківінвестсіль" звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" 10327,99 грн. заборгованості та судові витрати по справі, в тому числі 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач 15.12.08 р. надав відзив на позов, відповідно до якого визнав позовні вимоги у повному обсязі та заявив клопотання про відкладення розгляду справі у зв'язку з необхідністю перерахування позивачу решти 8327,99 грн. заборгованості та судових витрат по даній справі. Відповідач надав докази часткової оплати заборгованості в сумі 2000,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 2000,00 грн. заборгованості припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. У зв'язку з оплатою вказаної заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 26.01.09 р. позивач надав доповнення до позовної заяви відповідно до якого вказує про часткову оплату заборгованості відповідачем 22.01.09 р. в сумі 800,00 грн. та вказує, що заборгованість відповідача складає 7527,99 грн.

Через ненадання позивачем доказів на підтвердження такої оплати, суд визнає вказане доповнення уточненням позовних вимог, відмовою від позову в частині стягнення з відповідача 800,00 грн. основного боргу та припиняє провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на позивача.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.01.09 р. по 26.01.09 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар (сіль) на загальну суму 21409,99 грн., що підтверджується накладними № 387/1 від 25.05.07 р., № 525 від 11.07.07 р. та довіреностями ЯНЛ № 293941 від 25.05.07 р. і ЯНЛ № 299498 від 11.05.07 р. (а.с.15-19).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Сторонами не надано суду доказів встановлення строку виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.07.08 р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу (вих. № 168 від 08.07.08 р.) (а.с.25-26) про оплату заборгованості в сумі 10327,99 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 10327,99 грн.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем 2000,00 грн. заборгованості після звернення позивача з позовом до суду та відмову позивача від стягнення з відповідача 800,00 грн. заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент розгляду справи складає 7527,99 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 7527,99 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, суму боргу визнав в у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за № 387/1 від 25.05.07 р., № 525 від 11.07.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладене та визнання позову відповідачем, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 7527,99 грн. заборгованості, обґрунтованою правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2000,00 грн. оплати послуг адвоката.

Згідно зі ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат входять, зокрема, і витрати на оплату послуг адвоката.

Позивачем надано суду договір № 1706/081 на надання юридичних послуг від 17.06.08 р., що був укладений між позивачем та адвокатом Тіщенко Д.В. (а.с.12-13), свідоцтво № 1162 про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Тіщенко Д.В.

Згідно з п.4.2 договору № 1706/081 від 17.06.08 р. розрахунки проводяться шляхом перерахування клієнтом (позивачем) грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Позивачем надано суду платіжне доручення № 240 від 08.07.08 р. про оплату послуг за вказаним договором в сумі 1700,00 грн. (а.с.10). Надане позивачем платіжне доручення № 309 від 28.08.08 р. на суму 300,00 грн. підтверджує перерахування 300,00 грн. на рахунок УДК у Дзержинському районі м. Харкова та не є доказом понесення витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги припинення провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 800,00 грн., витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 1568,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати в частині задоволених позовни вимог покладаються на відповідача. Витрати в частині вимог щодо стягнення з відповідача 800,00 грн. заборгованості покладаються на позивача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.п. 4, 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" вул. Котляревського, 48, м. Красноград, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 00447296, р/р 26005016816768 в ФВАТ "Держексімбанк України", м. Харків, МФО 351618) на користь Приватного підприємства "Харківінвестсіль" (юридична адреса: вул. Клочківська, 276-А, кв. 175, м. Харків, 61051, поштова адреса: пр. Леніна, 47, к. 506, м. Харків, 61103, код ЄДРПОУ 32133636, р/р 2600800008176 в ХОД "Райффайзенбанк Аваль", МФО 350589) 7527,99 грн. заборгованості, 95,28 грн. державного мита, 108,86 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 1568,32 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 2000,00 грн. заборгованості припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 800,00 грн. заборгованості припинити відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

РІшення підписано 30 січня 2009 року.

Суддя Інте Т.В.