Рішення № 2898466, 13.01.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2009 р.

Справа № 11/145-3318

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз", вул. Г. Мазепи, 26, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідача: Селянського фермерського господарства "Тюльпан" Л.Українки, 36а, м. Теребовля, Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: не з’явився

Відповідача: не з’явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз", вул. Г. Мазепи, 26, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Селянського фермерського господарства "Тюльпан" Л.Українки, 36а, м. Теребовля, Тернопільської області –8122 грн. 68 коп., із них 7378 грн. 68 коп. заборгованості за поставлену продукцію та 743 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В розпочатому судовому засіданні 09.12.2008р. представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз", вул. Г. Мазепи, 26, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області зареєстроване як юридична особа 22.11.1996р. Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області.

Селянське фермерське господарство "Тюльпан", Л.Українки, 36а, м. Теребовля, Тернопільської області зареєстроване як юридична особа 10.08.1994р. Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області.

22 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз", вул. Г. Мазепи, 26 та Селянським фермерським господарством "Тюльпан" був укладений договір № Т/1673, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості й за ціною, зазначеним у рахунках і / або накладних, що є невід’ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору ТзОВ „Торгівельно - сервісне підприємство „Агро-Союз” по накладним № 18196/06 від 07.08.2008р., № 19143/06 від 14.08.2008р. поставило Селянському фермерському господарству "Тюльпан", а останнє за довіреністю ЯЛГ № 723998 одержало продукцію на суму 7292 грн. 35 коп. та відповідно на суму 109 грн. 58 коп.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 3-х днів з дати її поставки.

Враховуючи залишок з попереднього місяця 23 грн. 14 коп., заборгованість відповідача на день звернення позивача з позовом до господарського суду становить 7378 грн. 79 коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.10.2008р. за вих. № 71 позивачем на адресу СФГ „Тюльпан” була надіслана вимога про оплату заборгованості за одержані запчастини на суму 7387 грн. 79 коп., однак на день звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідачем не погашена.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.5.3. договору № Т/1673 від 22.02.2008р. за порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати.

Враховуючи наведене, позивачем нараховано відповідачу до сплати за період з 11.08.2008р. по 10.11.2008р. 743,89 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Розглянувши позовні вимоги ТзОВ "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз" в частині нарахованої пені, суд встановив, що відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені за період з 10.08.2008р. по 10.11.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за поставку продукції по накладній № 18196/06 від 07.08.2008р. становить 438 грн. 54 коп. та за поставку продукції по накладній № 19143/06 від 14.08.2008р. розмір пені за період з 17.08.2008р. по 10.11.2008р. становить 06 грн. 11 коп. Загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачем становить 444 грн. 65 коп.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що обмеження розміру пені, встановлене Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не повинно застосовуватися, оскільки згідно п.2 ст.551 ЦК України розмір пені, встановлений законом, може бути збільшений у договорі та згідно ч.6 ст.231 ГК України договором може бути передбачений розмір відсотків, більший за облікову ставку НБУ, господарський суд вважає помилковими.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки. Статтею 9 ч. 2 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними у відношенні до норм Цивільного кодексу України. Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором. Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак посилання позивача на приписи статті 551 Цивільного кодексу України та на право вимагати стягнення з відповідача пені у визначеному договором розмірі, є безпідставними, оскільки розмір неустойки, встановлений законом, може бути стягнуто за договором з урахуванням обмежень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги ТзОВ "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз" в частині нарахованої пені такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 444 грн. 65 коп.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз" в частині стягнення 7378,79 грн. заборгованості за одержану продукцію обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення та в частині нарахованої пені такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 444,65 грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Тюльпан" Л.Українки, 36а, м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21152613 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - сервісне підприємство "Агро-Союз", вул. Г. Мазепи, 26, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 23595027 –7378 грн. 79 коп. заборгованості за одержану продукцію; 444 грн. 65 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 98 грн. 24 коп. в повернення сплаченого державного мита та 113 грн. 65 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення 299 грн. 24 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в позові відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук