Ухвала суду № 28984103, 30.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.01.13р. Справа № 24/5005/8886/2011 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М.

при секретарі судового засідання Бесхатнєва Г.В.

за участю представників сторін:

від кредитора: Сіцькова О.В. - представник ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", довіреність № 751/1010 від 27.12.12р.

Лєнкова І.О. - представник УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, довіреність від 29.12.12р.

Немченко К.І. - представник Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, довіреість від 24.07.12р.

Набоков А.М. - представник ТОВ "Унітарне підприємство "Укрпромресурс", довіреність від 28.08.12р.

Павлова О.В. - представник КП "Дніпроводоканал", довіреність від 03.01.12р.

Чернілевська І.В. - представник ТОВ "Агора", довіреність від 15.03.12р.

Гавура В.К. - представник ПАТ "БТА Банк", довіреність № 11 від 27.01.12р.

Харитонов Є.Б. - представник ДП "Східний гірничо - збагачувальний комбінат", довіреність № 18/10771 від 03.12.12р.

від боржника: Пастарнак В.С. - представник ДП "Дніпропетровський завод прецизійних труб", довіреність № С-16 від 22.01.13р.

розпорядник майном: не з'явився

розглянувши справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс", м. Запоріжжя

до боржника Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" 49051, мДніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Винокурова, буд.22 (ЄДРПОУ 34367550)

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 24/5005/8886/2011 про банкрутство Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2011 року за заявою Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна", м. Дніпропетровськ (копії матеріалів справи том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2011 року за результатами розгляду справи в підготовчому засіданні визначено розмір вимог Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна", м. Дніпропетровськ до боржника Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ на суму 544 114,43 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії (копії матеріалів справи том 1,а.с. 83-85).

11.10.2011р. в газеті "Голос України" № 189 (5189) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (копії матеріалів справи том 1, а.с. 101).

10.11.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс", м. Запоріжжя з заявою про визнання вимог до боржника на загальну суму11 221 996,78 грн. та зобов'язання розпорядника майна боржника включити їх до реєстру вимог кредиторів (грошові вимоги том 1, а.с. 2-5).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року у справі № 24/5005/8886/2011 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ на загальну суму 11 221 996,78 грн., що віднесені до 4 черги задоволення. Зобов'язано розпорядника майна Бакуліна І.С. визнані господарським судом грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів (грошові вимоги том 2, а.с. 75-76).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.12р. апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Бакуліна Івана Сергійовича, м. Дніпропетровськ задоволено частково. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року у справі № 24/5005/8886/2011 змінено. Абзац перший резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ на загальну суму 2 568 508,06 грн. Інші вимоги кредитора до боржника відхилити".

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.12р. у справі № 24/5005/8886/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеної постанови, з вимогою залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року.

Арбітражний керуючий Бакулін І.С., не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.12р. у справі № 24/5005/8886/2011, також, звернувся до Вищого господарського суду України про скасування означених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення , яким визнати недійсним з моменту підписання договір № 17 від 06.05.06р. та грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство "Укрпромресурс" відхилити у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.12р. касаційну скаргу арбітражного керуючого Бакуліна І.С. та ТОВ "Унітарне підприємство Укрпромресурс" задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.12р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.12р. у даній справі - скасовано та передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

12.12.12р. справу в частині розгляду грошових вимог даного кредитора передано для розгляду судді Камші Н.М.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2012р. розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресупс», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб», м. Дніпропетровськ призначено на 22.01.13р.

Про час та місце слухання справи всі учасники повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість грошових вимог, суд виходив з наступного

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви із вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи із змісту статті 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді заяв кредиторів входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 15 статті 11 Закону передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону.

Відповідно до приписів статей 14, 15 Закону правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає в доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 11 221 996,78 грн., які виникли на підставі наступних договорів:

- Договору № 3 від 10.01.2008 року на суму 1 898 880, 78 грн.;

- Договору № 16 від 26.04.2006 року на суму 485 499, 99 грн.;

- Договору № 17 від 05.05.2006 року на суму 8 804 006, 12 грн.;

- Договору № 18 від 06.05.2006 року на суму 33 609, 89 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 3 від 10.01.2008 року, укладеного між Державним підприємством "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" (Покупець), Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар згідно специфікацій, що додаються до даного Договору.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями зі 100 % попередньою передоплатою.

Як вбачається з платіжних доручень № 7 від 28.01.2008 року, № 71 від 20.06.2008 року, № 72 від 20.06.2008 року Покупець перерахував Постачальнику 2 061 840,95 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 24-26).

Видаткова накладна № 396 від 17.07.2008 року свідчить про те, що Постачальник поставив, а Покупець одержав товар на загальну суму 132 210,17 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 27).

27.12.2010 року Постачальник повернув Покупцю частку попередньої передоплати в сумі 30 750,00 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 28).

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначає грошові зобов'язання сторони договору повернути одержану передоплату у випадку невиконання зобов'язання по передачі майна і таке зобов'язання є грошовим за своєю правовою природою.

За наведених обставин, у боржника виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" у сумі 1 898 880,78 грн.

З урахуванням викладеного, грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 1 898 880,78 грн., що випливають з Договору № 3 від 10.01.2008 року, підлягають визнанню.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 16 від 26.04.2006 року, укладеного між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Е. Осади" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" (Покупець), Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, товар згідно специфікацій, що додаються до даного Договору.

Згідно пункту 2.5. Договору поставка товару здійснюється партіями зі 100 % попередньою оплатою.

31.05.2006 року між Постачальником та Покупцем укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 16 від 26.04.2006 року, з якої вбачається, що Постачальником у даному Договорі є Державне підприємство "Дніпропетровський завод прецизійних труб". Інші умови Договору є незмінними.

Як вбачається з платіжних доручень № 181 від 02.12.2010 року на суму 500 000,00 грн., № 183 від 03.12.2010 року на суму 450 000,00 грн., № 184 від 03.12.2010 року на суму 450 000,00 грн., № 185 від 06.12.2010 року на суму 416 000,00 грн., № 187 від 06.12.2010 року на суму 415 000,00 грн., № 188 від 07.12.2010 року на суму 575 000,00 грн., Покупець попередньо оплатив Постачальнику товар на загальну суму 2 806 000,00 грн. (грошові вимоги том 2, а.с. 61-66).

Додані до заяви про визнання грошових вимог реєстри кредитових платежів свідчать про те, що Постачальник частково повернув передоплату за товар Покупцю на загальну суму 2 320 500,00 грн. (грошові вимоги том 2, а.с. 67-71).

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначає грошові зобов'язання сторони договору повернути одержану передоплату у випадку невиконання зобов'язання по передачі майна і таке зобов'язання є грошовим за своєю правовою природою.

Прийнявши до уваги здійснення публікації про порушення справи про банкрутство, що відповідно до частини 15 статті 11 Закону означало настання строку виконання всіх зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань майнового характеру, та встановивши обставини того, що поставка товару не здійснювалась до моменту порушення провадження у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог кредитора, які випливали із здійсненої ним передоплати грошових коштів по даному Договору.

За таких умов, заборгованість Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" перед кредитором складає 485 500,00 грн.

За наведених обставин, вимоги кредитора до боржника, що ґрунтуються на Договорі № 16 від 26.04.2006 року у сумі 485 499,99 грн., підлягають визнанню.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 17 від 05.05.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" (Постачальник) та Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Е. Осади" (Покупець), Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар згідно специфікацій, що додаються до даного Договору.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що Покупець виконує 50 % попередню оплату товару згідно виставлених рахунків Постачальника протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку. Оплата іншої вартості товару виконується Покупцем протягом 5 банківських днів з моменту письмового повідомлення Постачальником Покупця про готовність товару до відвантаження.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одним з видів зобов'язання є договір, яким, згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання договірних зобов'язань, починаючи з лютого 2011 року, кредитором здійснювалась поставка товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Всупереч взятих на себе договірних зобов'язань по оплаті 50 % попередньої оплати товару, боржник попередньо оплатив товар лише на суму 150 000,00 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 81).

З аналізу вищевикладених обставин справи та наведених приписів законодавства, суд дійшов до висновку, що підставою для виникнення вимог кредитора до боржника є саме двостороннє зобов'язання, яке передбачено договором, а не момент його фактичного виконання.

Виходячи зі змісту ст. 14 кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкротства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.

Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.

Оскільки вимоги на суму 8 804006,12грн. виникли на підставі договору від 05.05.06р. №17, яким передбачалась обов'язкова попередня оплата за товар, боржником ці вимоги визнані у повному обсязі, інші кредитори, розпорядник майна при новому розгляді грошових вимог своїх заперечень не подали, вимоги кредитора до боржника, що ґрунтуються на Договорі № 17 від 05.05.2006 року у сумі 8804006, 12 грн., підлягають визнанню.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2006 року між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Е. Осади" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" (Замовник) укладено договір про переробку давальницької сировини № 18.

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що Замовник передає, а Виконавець приймає давальницьку сировину Замовника, здійснює її переробку та виробництво готової продукції.

Відповідно до пункту 4.5 Договору Замовник зобов'язаний провести попередню оплату в розмірі 50 % вартості робіт до начала переробки давальницької сировини. Інші 50 % вартості робіт Замовник зобов'язаний оплатити не пізніше дня відвантаження продукції на підставі виставленого рахунку Виконавця з урахуванням положень пункту 3.10 Договору.

Згідно з пунктом 3.10 Договору Замовник зобов'язаний вивезти готову продукцію (партію готової продукції), виготовлену згідно специфікацій, а також відходи давальницької сировини, які виникли в процесі виробництва труб, протягом 5 днів з дня повідомлення Виконавцем Замовника про готовність продукції (партії готової продукції) до відвантаження. У разі, якщо готова продукціята відходи (брак, стружка) давальницької сировини, які виникли в процесі виготовлення готової продукції, зберігаються на складі Виконавця більше 5 робочих днів, Замовник додатково оплачує Виконавцю послуги по зберіганню готової продукції та відходів давальницької сировини, які виникли при виготовленні готової продукції.

30.05.2006 року між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 18 від 06.05.2006 року, з якої вбачається, що Виконавцем у даному Договорі є Державне підприємство "Дніпропетровський завод прецизійних труб". Інші умови Договору є незмінними.

Згідно з реєстром платіжних доручень кредитор здійснив передоплату боржнику за послуги по переробці давальницької сировини на загальну суму 2 503 632,20 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 49-67).

Доказів виконання боржником зобов'язань по договору суду не надано.

В Акті звіряння взаєморозрахунків від 12.07.2011 року сторони встановили, що сума заборгованості боржника перед кредитором складає 33 609,89 грн. (грошові вимоги том 1, а.с. 19).

За наведених обставин, заявлені кредитором вимоги у розмірі 33 609,89 грн. за Договором про переробку давальницької сировини № 18від 06.05.2006 року, підлягають визнанню.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Як зазначено у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, що є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначено ст.228 ЦК України.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, вважається нікчемним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, переважають взастосуванні над загальними нормами ГПК України.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII не передбачено право господарського суду в межах справи про банкрутство вирішувати спір по суті, у тому числі, визнавати правочини недійсними, як такі, що не відповідають чинному законодавству. Визнання зазначених угод недійсними відбувається в позовному провадженні і не може бути предметом розгляду у справі про банкрутство. Перелік підстав, відповідно до яких у справі про банкрутство угоди боржника визнаються недійсними, передбачений ст. 17 Закону та є вичерпним.

Доказів визнання Договорів недійсними суду не подано, а отже питання щодо правомірності укладання Договорів не можуть бути предметом розгляду при розгляді грошових вимог кредитора у справі про банкрутство.

З правовою позицією щодо презумпції дійсності правочину погоджується і Вищий господарський суд України в постанові від 11.03.2009 р. по справі № 4/270б/67/20.

З урахуванням викладеного, загальна сума обґрунтовано заявлених вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" до боржника складає 11 221 996, 78 грн., які слід віднести до 4-ої черги задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ на загальну суму 11 221 996,78грн., що віднести до 4 черги задоволення.

Зобов'язати розпорядника майна Бакуліна Івана Сергійовича визнані господарським судом грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

Суддя Н.М. Камша