Постанова № 2898243, 02.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.09

Справа №АС 3/692-08.

Господарський суд Сумської області , у складі судді ЛевченкоП.І. розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу “Сумський фарфоровий завод”, м. Суми

до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми

2) Управління державного казначейства у м. Суми

3) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

4) Державного казначейства України

про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з ПДВ

в розмірі 1 172 081 грн. 22 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко А.В., довіреність № 598/10 від 08.12.2008 року ;

Юшков М.Ю.

від відповідачів: 1) Циганенко А.К., Волинцев І.В.

2) не з’явився;

3) Нагорна Т. О.

4) не з’явився

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко .

Суть спору : позивач просив суд стягнути з державного бюджету на свою користь заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 269 086 грн. 22 коп..

Перший відповідач подав заперечення на адміністративний позов ( від 05.12.08 року № 93642/9/10-009 ) в якому вважає, що вимоги позивача стосовно бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 269 086,22 грн. є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки неможливо підтвердити суму податку на додану вартість , що підлягає бюджетному відшкодуванню , в зв’язку з відсутністю результатів перевірки другої, третьої ( тощо) особи за ланцюгом постачання позивачу робіт (послуг) , тому перший відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог .

Другий відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначив, що проти позову заперечує, внаслідок того, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, правовідносини з приводу сплати та відшкодування податку на додану вартість виникають, перш за все, між платником податку та органом Державної податкової служби України. В прийняття рішення за даною справою другий відповідач покладається на розсуд суду , просить суд розгляд справи провести без його присутності .

Третій відповідач у відзиві на позовну заяву ( від 19.01.2009 року за № 14-35/4-224) зазначив, що Головним управління не порушено жодного нормативно-правового акта України з питань відшкодування ПДВ , тобто Головне управління не вчиняло по відношенню до позивача жодних незаконних дій, що могло б порушити його права та законні інтереси. В зв’язку з наведеним вважає, що Головне управління взагалі безпосередньо не причетне до даних спірних правовідносин і не повинно брати участь у розгляді адміністративної справи в якості відповідача , оскільки в

даному спорі , перш за все , позивачем ставиться питання щодо неправомірності дій відповідача – ДПІ в м. Суми , яка здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння до бюджету ПДВ , а також приймає рішення про проведення відшкодування ПДВ платникам податку ( висновок про відшкодування згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») .

В письмовому пояснення по справі ( від 23.01.2009 року за № 4385/9/10-009) ДПІ в м. Суми керуючись нормами ст. 100 КАСУ наполягає на застосуванні приписів ст. 99 КАС України в частині строку звернення до адміністративного суду , та просить відмовити позивачу в позові, оскільки він звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

В письмовому поясненні за результатами розгляду заперечення першого відповідача стосовно пропущення позивачем передбаченого ч. 2 ст. 99 КАСУ строку звернення до адміністративного суду , позивач заперечує проти задоволення судом такого клопотання , оскільки, згідно з підпунктом б) п. 7.7.2 закону України «Про податок на додану вартість»: «залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» , тобто залишок невідшкодованої суми ПДВ фактично акумулюється в наступних податкових періодах, при цьому бюджетне відшкодування може здійснюватися за бажанням платника податку . Відсутність податкових повідомлень рішень, згідно з якими платнику податку могло б бути занижено суму бюджетного відшкодування або взагалі відмовлено в праві на його отримання , з врахуванням п. 7.7.2 закону України «Про податок на додану вартість», та факт виконання ДПІ та Держказначейством свого обов’язку по бюджетному відшкодуванню ПДВ за різними напрямками, взагалі унеможливлює застосування термінів позовної даності до сум ПДВ , заявлених позивачем до бюджетного відшкодування за результатами роботи останнього в заявлених податкових періодах 2006-2007 років .

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог ( 29/7 від 29.01.2009 року ) в якій зазначив, що уточнює свої позовні вимоги і визнає, що суми податку на додану вартість ( 34 113,00 грн. - за березень 2007 року ; 7 591,00 грн. – за червень 2007 року; 55 301,00 грн. – за липень 2007 року ) не підлягають бюджетному відшкодуванню , оскільки фактично були направлені на зменшення податкових зобов’язань з цього податку , що виник за попередні податкові періоди .Таким чином , залишок суми бюджетного відшкодування , що підлягає стягненню як бюджетна заборгованість з податку на додану вартість становить 1 172 081,22 грн. На підставі викладеного , керуючись положеннями ч. 1 ст. 51 КАСУ, просить суд стягнути з Державного бюджету на свою користь заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 172 081,22 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

За результатами здійснених позивачем - Акціонерним товариством закритого типу «Сумський фарфоровий завод» за період з липня 2006 року по серпень 2008 року господарсько-фінансових операцій та у відповідності з поданими до Державної податкової інспекції в місті Суми податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень 2006 року - вересень 2008 року, різниця між загальними сумами податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітних періодів, та сумами податкових кредитів звітних періодів, яка становить 1 358 984,00 грн., має від'ємне значення і підлягає (як надмірно сплачена) бюджетному відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

У відповідності до порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), і строків проведення розрахунків, передбачених п.7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі ЗУ «Про ПДВ») та згідно із положеннями п.п. 2.1., 2.2., 2.4., 3.1., 4.1., 4.2., 6.1., 6.2., 6.3. «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 N 200/86) (надалі «Порядок відшкодування ПДВ»), «відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації, шляхом перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує».

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення певної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку відшкодування податку на додану вартість» можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Виходячи з дат подання до Державної податкової інспекції в місті Суми декларацій з податку на додану вартість та відповідних розрахунків сум бюджетного відшкодування і заяв про повернення цих суми, загальна сума податку на до дану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за зазначений період, згідно відповідних декларацій та розрахунків сум, становить 1 358 984,00 грн.

Позивачу з Державного бюджету України за вказаний період відшкодовано лише 186 902,78 грн.

Таким чином, залишок суми бюджетного відшкодування становить 1 172 081,22 грн.

Дана сума, підтверджується і даними Державної податкової інспекції в місті Суми, викладеними в листі за № 79568/10/19-009 від 17.10.2008р (а.с. 14,15), в якому зазначено, що станом на 08.10.2008 року залишок суми бюджетного відшкодування становить 1 269 086,22 грн. ( з врахуванням суми 97 005 грн. , яка була направлена на зменшення податкових зобов’язань з цього податку , що виникли за попередні податкові періоди , а тому не підлягає відшкодуванню ).

Згідно із положеннями п.6 «Порядку відшкодування ПДВ» суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законодавством терміну відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю. При цьому платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що протягом визначеного законодавством терміну позивачу з Державного бюджету України фактично не відшкодовані суми ПДВ в розмірі 1 172 081 гривень 22 копійки, а саме :

1. 20679,66 грн. за липень 2006 року термін відшкодування закінчився 01 жовтня 2006 року;

2. 65362,45 грн. за серпень 2006 року термін відшкодування закінчився 31 жовтня 2006 року;

3. 58406,00 грн. за вересень 2006 року термін відшкодування закінчився 01 листопада 2006 року;

4. 105204,00 грн. за листопад 2006 року термін відшкодування закінчився 30 січня 2007 року;

5. 58805,00 грн. за лютий 2007 року термін відшкодування закінчився 30 квітня 2007 року;

6. 46845,92 грн. за жовтень 2007 року термін відшкодування закінчився 30 грудня 2007 року;

7. 87015,91 грн. за листопад 2007 року термін відшкодування закінчився 30 січня 2008 року;

8. 31803,15 грн. за грудень 2007 року термін відшкодування закінчився 03 березня 2008 року;

9. 36394,00 грн. за січень 2008 року термін відшкодування закінчився 31 березня 2008 року;

10. 83226,13 грн. за лютий 2008 року термін відшкодування закінчився 30 квітня 2008 року;

11. 117300,00 грн. за червень 2008 року термін відшкодування закінчився 31 серпня 2008 року;

12. 302434,00 грн. за липень 2008 року термін відшкодування закінчився 27 вересня 2008 року;

13. 158605,00 грн. за серпень 2008 року термін відшкодування закінчився 31 жовтня 2008 року.

Частиною 2 статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів .

Згідно частини 1 статті 100 КАС України , пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін .

Перший відповідач наполягає на відмові позивачеві у задоволенні його адміністративного позову у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду ( пояснення по справі № 4385/9/10-009 від 23.01.2009 року ) .

За таких обставин, суд має відмовити позивачеві в задоволенні його адміністративного позову в частині стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 308 457,11 грн. (за період з липня 2006 року по лютий 2007 року) , оскільки наявний факт пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду визначеного ч.2 ст.99 КАС України , а згідно ч. 1 ст. 100 КАС України це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін .Відповідач , як уже зазначено вище , на цьому наполягає.

Господарський суд повністю погоджується з позицію та правим обґрунтуванням позивача і визнає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України на свою користь заборгованості з податку на додану вартість в сумі 863 624,11 грн. ( за період з жовтня 2007 року по серпень 2008 року ) підлягають задоволенню повністю, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України присуджуються на користь позивача судові витрати в сумі 1 700 грн. 00 коп. , здійснені по сплаті державного мита, ним при зверненні з адміністративним позовом до суду

На підставі викладеного , керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями ст.ст. 71, 86, 94, 99, 100, 158-163 КАС України , господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Держбюджету України на користь Акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» ( 40007, м. Суми, вул.Харківська,11 ; код ЄДРПОУ 00310433) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 863 624,11 грн.

3. В іншій частині позовних вимог – щодо стягнення з Держбюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 308 457,11 грн. - відмовити .

4. Стягнути з Держбюджету на користь Акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» ( 40007, м. Суми, вул.Харківська,11 ; код ЄДРПОУ 00310433) витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700 грн. 00 коп.

5. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею 05.02.09 року.