Рішення № 2897937, 27.01.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "27" січня 2009 р. по справі № 06/80-38

Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктар», с. Бережани Пустомитівського р-ну Львівської обл.

до відповідача Приватного виробничо –торгового підприємства «Світязь»,

м. Луцьк

про стягнення 32 925 грн. 84 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Мазурець В.В. (дов. № 330 від 14.11.2008р.)

від відповідача: не прибув

Справу розглянуто у більш тривалий строк на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктар» звернувся із позовом до відповідача – Приватного виробничо – торгового підприємства «Світязь» про стягнення 32 925 грн. 84 коп. заборгованості за поставлений товар.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір № 168 від 01.07.2005р.; накладні № 8686 від 24.06.2006р., № 8555 від 21.06.2006р., № 9411 від 25.07.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у письмовому запереченні від 18.11.2008р. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки розрахунки, за поставлений позивачем товар, проведені ним повністю.

Розгляд справи відкладався згідно ухвал господарського суду від 18.11.08р., 09.12.2008р.

У призначене судове засідання представник відповідача не прибув, причини неявки суду не повідомив, доказів в заперечення позову не подав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справі може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено.

Відповідно до умов договору № 168 від 01.07.2005 р. укладеного між ТзОВ "Компанія "Віктар" та ПП "Світязь", останнє отримало товар на загальну суму 1070612,29 грн., які оплатило в сумі 1037659,45 грн.

Накладні № 8686 від 24.06.2006р., № 8555 від 21.06.2006р., № 9411 від 25.07.2006р. на суму 32 952,84 грн. залишились не оплаченими.

За умовами договору ( п.4.2) сторони погодили про те, що факт отримання товару засвідчується підписом на розхідній накладній матеріально-відповідальної особи та печаткою покупця.

Судом встановлено про те, що накладні № 8686 від 24.06.2006р., № 8555 від 21.06.2006р., № 9411 від 25.07.2006р. підтверджують факт отримання відповідачем товару, як це визначено умовами договору.

П.п 5.1 ,5.2. договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або сплатою готівкою. В окремих випадках, за згодою продавця дозволяється відтермінування оплати на 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Факт проведеної ПП "Світязь" часткової оплати та наявність заборгованості в сумі 32 952,84 грн. підтверджується балансом ТзОВ "Компанія "Віктар" за 9-ть місяців 2008р. з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього та додатково довідкою № 367 від 05.12.2008р.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, цивільні права та обов”язки у ТзОВ "Компанія "Віктар" та ПП "Світязь" виникли на підставі договору купівлі-продажу товару № 168 .

За договором купівлі-продажу ( ст.655 ЦК України) одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні

( покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи зобов'язання по оплаті отриманого товару у ПП "Світязь" виникло 06.08.2006р., між тим на день розгляду справи виконано частково. Залишок суми боргу складає 32 952,84 грн., який відповідачем не оспорений.

Згідно ст.ст.33,43 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач на вимогу суду доказів в підтвердження заперечень позовних вимог не подав.

На підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу є обґрунтованими та такими , що підлягають до задоволення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 329,53 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526 , 655 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити в сумі 32 952,84 грн.

2.Стягнути з Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" ( м.Луцьк, вул.Офіцерська,20а, код ЄДРПОУ 13364650, р/р 260023005666 в КБ "Західінкомбанк", МФО 303484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" ( 81144, Львівська обл, с.Бережани, вул.Долинівка,23, код ЄДРПОУ 30790761, п/р 26000102907001) 32952,84 грн. заборгованості та 329,53 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Суддя В.М.Дем'як