Рішення № 28977527, 31.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 2-2010-36-2012 Гол. 1 інст. - Болибок Є.А.

Провадження №22-ц-790-815-2013 доповідач Ларенок В.І.

Категорія: про стягнення шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Ларенка В.І.

суддів Гальянової І.Г., Бородіна М.М.,

при секретарі - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5 -про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди ,-

встановила:

08.10.2008 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись у суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13 082 грн. 26 коп., а саме на користь ОСОБА_4 шкоду у розмірі 11 257 грн. 33 коп., на користь ОСОБА_3 шкоду у розмірі 1 794 грн. та моральну шкоду на користь ОСОБА_3 у розмірі 10 000 грн., завданої дорожньо-транспортної пригодою , яка сталася 3 серпня 2008 року на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський».

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що 03.08.2008 року біля 18 години по автодорозі з боку розташування с. Довжанський в напрямку м. Кмїва рухався легковий автомобіль «ВАЗ-21093»реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням по довіреності ОСОБА_3, який належить ОСОБА_4.

В цей час по вказаної дорозі у зустрічному напрямку рухався автомобіль «ВАЗ-21011»реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням по довіреності відповідача ОСОБА_2.

ОСОБА_2 ігноруючи Правила Дорожного Руху здійснюючи обгін невстановленого автомобіля, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП автомобіль отримав значні механічні пошкодження, у зв'язку з чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_4 в розмірі 11 257,33грн., з яких 10 870грн. вартість за пошкодження автомобіля, 417,33 грн. вартість за проведення експертизи. ОСОБА_3 завдані збитки на суму 1 794 грн., з яких 278,76 грн. на лікування, 60 грн. на обстеження, 650 грн. на

транспортування автомобіля, 15,1 грн. на повідомлення відповідача, 24 грн. оголошення в газету, 600 грн. витрати на юридичну допомогу, 122,92 грн. державного мита, 30 грн. витрат на технічне забезпечення розгляду справи.

Крим того, посилаючись на те, що крім матеріальної шкоди, ОСОБА_3 завдана й моральна шкода, яку він оцінює в 10 000 грн.

Згідно постанови Дергачівського РВ ГУМВСУ Харківської області від 12.08.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи вказана ДТП виникла з вини відповідача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечував, звернувся у суд з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв'язку з дорожньої - транспортною пригодою, посилаючись на те, що водій ОСОБА_3 винний в скоєні ДТП. При цьому посилається на те, що коли відстань між автомобілями скоротилася до кількох десятків метрів ОСОБА_3 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, в результаті чого виникло лобове зіткнення між автомобілями. Про розташування місця зіткнення на його смузі проїджеій частині свідчить факт знаходження там слідів бокового юзу лівих передніх коліс автомобілів, які виникли під час їх первинного контакту, та розташування сліду бокового юзу правого переднього колеса автомобіля «ВАЗ-21011», який утворився підчас відкидання останнього після удару.

При цьому посилався на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.08.2008 року не може бути підставою вважати що він винний в скоєні ДТП.

Постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 31 липня 2012 року, в частині наявності в його діях порушень вимог п.п. 10.1; 14.2 ПДР України, які нібито потягли зіткнення транспортних засобів, - скасована постановою апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2012 року. В цій постанові вказано, що в матеріалах справи відсутні докази, які б дозволили категорично стверджувати, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 й на смузі руху, зустрічній до нього, і відповідно, доведення вини або невинуватості його в інкримінованому йому правопорушення втрачена. Ці обставини можуть бути доведені в порядку цивільного судочинства у випадку звернення будь-кого зі сторін до суду з позовом про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнова шкода у розмірі 11 257 грн. 33 коп., і стягнуто на користь ОСОБА_3 моральна шкода у розмірі 500 грн. і 139 грн. 92 коп. судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційної скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги. Наводить ті ж доводи що і в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_2, у результаті чого власнику автомобіля ОСОБА_4 спричинена матеріальна шкода у розмірі 10 870,74 грн. і Смика лову Р.М. спричинена моральна шкода у розмірі 500 грн.

Судова колегія вважає, що дані висновки суду є помилковими, необґрунтованими, оскільки вони зроблені з порушенням норм ст. 10,60, 61,212,213 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167,1187,1188 ЦК України.

Частина 2 та 5 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цім джерелом. Ця особа відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

А згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи 03.08.2008 року біля 18 години по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2, в результати чого автомобілям були причинені технічні ушкодження.

Задовольняючи частково позовні вимоги, як на доказ вини відповідача ОСОБА_2 в скоєні ДТП суд послався на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 31 липня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП і на постанову апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2012 року.

Однак, постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 31 липня 2012 року, якою ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні правопорушення по ст. 124 КУпАП ( в скоєнні ДТП ) була змінена апеляційним судом постановою від 22 серпня 2012 року (а.с. 27-30 том 2). З постанови Дергачівського районного суду виключено вказівку про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення і про накладання на нього штрафу. В цій постанові апеляційного суду вказано, що в матеріалах справи відсутні докази, які б дозволили категорично стверджувати, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 й на смузі руху, зустрічній до нього, і відповідно, доведення вини або невинуватості його в інкримінованому йому правопорушення втрачена. Ці обставини можуть бути доведені в порядку цивільного судочинства у випадку звернення будь-кого зі сторін до суду з позовом про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди.

Тобто, вказаними постановами вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні ДТП не встановлена.

Згідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, посилання суду першої інстанції в рішенні від 22 листопада 2012 року на постанову від 31 липня 2012 року в частині наявності в діях ОСОБА_2 порушень вимог Правил Дорожнього Руху України, які нібито потягли зіткнення транспортних засобів, є необґрунтованим і не може бути прийнято до уваги.

Інших доказів щодо розподілу вини з боку учасників дорожньої пригоди, що мала місце 3 серпня 2009 року сторонами надано не було ні в суді першої ні апеляційної інстанціях.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно до ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

А тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_2 необхідно скасувати і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, то цій позов також є не доведеним і підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п.1,2 ч.1 ст. 309, ст.ст. 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року змінити, скасувавши його в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, стягнення з ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_4 майнової шкода у розмірі 11 257 грн. 33 коп., і стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 500 грн. і 139 грн. 92 коп. судових витрат.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В інший частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії