Рішення № 2897341, 02.02.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2009 р.

Справа № 3/215

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/215

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор";

про стягнення 797 345 грн. 80 коп.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор"

до відповідачів: Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна",

Малого приватного підприємства "Фірма "Ерідон"

про визнання недійсним генерального договору № 335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків від 23.03.07.

Представники:

ЗАТ "Страхова компанія "Україна" - Луценко С.О., довіреність № 35 від 22.08.08;

ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" - Кушніров О.М., довіреність № 2 від 09.01.07;

МПП "Фірма "Ерідон" - не з'явився

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" (далі по тексту - ЗАТ "Страхова компанія "Україна") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (далі по тексту - ТОВ "Агро-Гарант-Цукор") 797 345 грн. 80 коп. та судових витрат.

У відзиві на позов відповідач просить заявнику у задоволенні його вимог відмовити, посилаючись на те, що

Угодою від 23.03.07 № 23/03-07 малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" (далі по тексту - МПП "Фірма "Ерідон") та ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" досягнуто згоди щодо зміни строків розрахунків, а не припинення господарських зобов'язань, оскільки сторони не узгоджували припинення зобов'язань, тобто лише визначили суми та змінили строки їх сплати, фактично провели звіряння розрахунків та досягли згоди про відстрочку платежу;

на дату укладання Генерального договору № 335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків - 23.03.07, у МПП "Фірма "Ерідон" - страхувальника настав страховий випадок у розумінні ст. 8 Закону України "Про страхування" та п.п. 2.5, 2.6 такого договору, а відтоді такий договір страхування є недійсним в силу п. 1 ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України та п. 8.7 Правил страхування фінансових (комерційних) ризиків № 17-1;

надані позивачем платіжні доручення не підтверджують тієї обставини, що страховик в повній мірі виконав свій обов'язок перед страхувальником, так як банком не підтверджена оплата на загальну суму 797 345 грн. 80 коп.;

загальна сума платежів за платіжними дорученнями №№ 2467, 2486, 2787, 2910 складає 480 000 грн., тоді як позивач вказує на виплату страхової суми - 797 345 грн. 80 коп.

ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" подало зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення Генеральний договір № 335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків, укладений 23 березня 2007 закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" із малим приватним підприємством "Фірма "Ерідон".

ЗАТ "Страхова компанія "України" у відзиві на зустрічний позов просить у його задоволенні відмовити, вказуючи, що у справі знаходяться документи, які підтверджують сплату страхового платежу та встановлення у договорі - п. 2.5 аддендуму № 6 від 19.04.07 строку сплати такого платежу.

МПП "Фірма "Ерідон" у відзиві на зустрічний позов вимоги заявника такого позову не визнає, посилаючись на те, що ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" не надало та не зазначило жодного доказу порушення своїх прав, яке пов'язане з укладанням між ЗАТ "Страхова компанія "Україна" та МПП "Фірма "Ерідон" договору № 335/171/42 добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків від 23.03.07 та аддендуму № 6 від 19.04.07, а також не вказало жодної з підстав для визнання правочину недійсним. Названий позивач за зустрічним позовом просить розгляд справи по суті проводити без участі його представника.

Господарський суд при наявності відзиву на зустрічний позов вважає за можливе провести засідання без участі представника МПП "Фірма "Ерідон".

З тих причин, що у засіданні 27.01.09 представник ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" не погодився із проголошенням у засіданні вступної і резолютивної частини, господарський суд зважаючи на неявку у засідання представника МПП "Ерідон" не проголошував перерву у засіданні для оформлення рішення відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, а відклав розгляд справи.

У засіданні 02.02.09, призначеному для проголошення судового рішення у повному обсязі, ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" в особі представника звернулося із клопотанням про зупинення провадження у даній справі на підстави ст. ст. 22, 79 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі № 18/20, провадження в якій порушено ухвалою від 02.02.08 за позовом ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" до МПП "Фірма "Ерідон" про визнання недійсною угоди № 23/03-07 від 23.03.07.

Клопотання господарським судом не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом.

Клопотання про зупинення провадження у справі не містить обґрунтування того, чому справу № 3/215 неможливо розглянути до вирішення справи № 18/20, і яким чином справа № 18/20 пов'язана із справою № 3/215.

Господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі № 3/215.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників ЗАТ "Страхова компанія "Україна" та ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" у засіданні господарський суд встановив наступне.

МПП "Фірма "Ерідон" - сторона 1 та ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" - сторона 2 уклали угоду № 23/03-07 від 23.03.07 (далі по тексту - Угода), в якій сторона 2 підтвердила свій борг перед стороною 1, що виник на підставі договорів № 19 від 03.03.06, № 63к від 27.10.07, договору про переведення боргу від 22.03.07 на загальну суму 1 571 671 грн. 40 коп., та зобов'язалася погасити заборгованість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок сторони 1 кошти у сумі 1 571 671 грн. 40 коп., а також 76 392 грн. - 15 відсотків річних від суми боргу за договором № 19 від 03.03.08, всього 1 648 063 грн. у строк до 01.08.07 згідно графіку (п. 2 угоди). За п. 3 названої угоди вона замінює всі зобов'язання сторін, що випливають з договорів поставки, вказаних у п. 1 та є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

ЗАТ "Страхова компанія "Україна" - страховик та МПП "Фірма "Ерідон" - страхувальник уклали договір добровільного страхування кредитних (комерційних) ризиків № 335/171/42 (далі по тексту - Генеральний договір) та підписали аддендум до нього від 19.04.07 № 6 (далі по тексту - Аддендум), відповідно до яких був застрахований ризик - несплата ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" коштів на користь МПП "Фірма "Ерідон". В Аддендумі сторони узгодили умови про ліміт відповідальності страховика - 927 146 грн. 27 коп., розмір франшизи - 14 процентів від страхової суми, строк заявлення ризику - до 01.08.07, період очікування - 120 днів.

За вих. № 57 від 11.01.08 МПП "Фірма "Ерідон" надіслало ЗАТ "Страхова компанія "Україна" заяву про виплату страхового відшкодування на підставі Аддендуму до Генерального договору з причин невиконання ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" Угоди та настання страхового випадку.

Страховиком був складений страховий акт № 1-6/42/08 від 25.06.08 із розрахунком розміру страхового відшкодування. Відповідно до п. 2.2 Аддендуму, п. п. 43 страхового акту № 1-6/42/08 від 25.06.08 14 відсотків франшизи склали 129 800 грн. 47 коп., належна до виплати страхувальникові страхової виплати внаслідок настання страхового випадку - 797 345 грн. 80 коп.

ЗАТ "Страхова компанія "Україна" перерахувала на рахунок МПП "Фірма "Ерідон" 26.06.08 100 000 грн., 25.07.08 - 300 000 грн., 01.08.08 - 80 000 грн., 06.08.08 - 317 345 грн. 80 коп. страхового відшкодування згідно страхового акта, що підтверджується оригіналами виписок по особовому рахунку і фактично не заперечується ПММ "Фірма "Ерідон".

Посилаючись на ст. 993 Цивільного кодексу України, за якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, позивач за первісним позовом просить стягнути з ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" виплачені МПП "Фірма "Ерідон" 797 345 грн. 80 коп.

ТОВ "Агро-Гарант-Цукор", яке не надало доказів виконання грошових зобов'язань за Угодою, у зустрічній позовній заяві просить визнати Генеральний договір недійсним на підставі ст. 234 та ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України, вважаючи, що такий Генеральний договір є фіктивним правочином, вчиненим без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, і, крім того, Генеральний договір укладений після настання страхового випадку. Зустрічний позов також містить посилання на те, що оскільки сторони за договором страхування не узгодили умову про строк сплати страхового платежу, тоді як умови п. 5.4 Правил страхування фінансових (комерційних) ризиків № 17-1, затверджених головою правління ЗАТ "Страхова компанія "Україна" від 08.12.1999 р. визначено, що несплата страхового платежу, або сплата після оговореного в договорі строку тягне за собою недійсність договору страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування визнається судом недійсним, якщо його укладено після настання страхового випадку, що встановлено п. 1 ч. 1 ст. ст. 998 Цивільного кодексу України. Страховий випадок є однією з істотних умов договору, перелік яких містить ст. 982 названого Кодексу.

Як встановлено ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.

У п. 2.3 Генерального договору його сторони визначили об'єктом страхування майнові інтереси страхувальника, що не протирічить законодавству України, пов'язані з ризиком виникнення збитків з-за порушення його прав, невиконання, неналежного виконання контрагентами страхувальника своїх зобов'язань по договорах поставки та контрактах (далі - Угода).

Розмір страхової суми, страхового тарифу, страхового платежу, розмір безумовної франшизи, період очікування по кожній угоді оговорюється в Аддендумі, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.1 Генерального договору).

В Аддендумі зазначений контрагент страхувальника - ТОВ "Агро-Гарант-Цукор", невиконання або неналежне виконання зобов'язань яким - страховий ризик у строк до 01.08.07, є підставою для виплати страхової суми.

Згідно п. 2.5 Генерального договору страховим випадком є виникнення у страхувальника у період дії цього Генерального договору збитків з-за порушення контрагентом страхувальника зобов'язань, прийнятих на себе по угоді із страхувальником внаслідок:

- непогашення наданого контрагенту страхувальником комерційного кредиту по угоді по закінченню передбаченого Генеральним договором періоду очікування (довге прострочення платежу);

- економічна неспроможність (банкрутство) контрагента.

Страховий випадок настав з 01.08.07 внаслідок неналежного виконання стороною 2 зобов'язань, передбачених Угодою, якою, в тому числі, були змінені умови договорів поставки, вказаних у п. 1 щодо строків виконання грошових зобов'язань відносно конкретних сум.

Підстави вважати, що договір страхування - Генеральний договір укладений після настання страхового випадку, тобто після 01.08.09, а тому відповідно і підстави для визнання договору страхування недійсним за п. 1 ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України, відсутні.

За ст. 234 Цивільного кодексу України, на яку містить посилання зустрічний позов, судом визнається фіктивним правочин, тобто правочин, який здійснений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Генеральний договір є договором страхування. Визначення договору страхування містить ст. 979 Цивільного кодексу України: "За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Подією, внаслідок якої настав страховий випадок є неналежне виконання ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" грошових зобов'язань по договорах, зазначених у п. 1 Угоди та у строк, встановлений у її п. 2. Факт неналежного виконання грошового зобов'язання за названою угодою та наявність заборгованості у сумі меншій, ніж зазначено у Аддендумі і страховому акті від 26.06.08 № 1-6/42/08 назване господарське товариство не оспорило.

Виплата страховиком страхувальникові суми 797 345 грн. 80 коп. підтверджена належними доказами та не заперечується МПП "Фірма "Ерідон". Таким чином, правові наслідки Генерального договору є реальними і такими, що обумовлені у ньому.

Страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати лише у випадках, встановлених ст. 991 Цивільного кодексу України. Із матеріалів справи не вбачається наявним випадок, який би був підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Відсутність у договорі страхування істотних умов, передбачених ст. 982 Цивільного кодексу України, не є підставою для визнання його недійсним, як на тому наполягає позивач за зустрічним позовом, звертаючи увагу на відсутність в Аддендумі строку сплати страхового платежу.

Відсутність у договорі страхування строку сплати страхового платежу ніяким чином не пов'язане із положеннями п. 5.4 Правил користування фінансових (комерційних) ризиків № 17-1, затверджених головою правління ЗАТ "Страхова компанія "Україна" 08.12.1999 р. : "Несплата страхового платежу, або сплата після оговореного в договорі строку тягне за собою недійсність договору страхування".

Оцінка договору з точки зору наявності у ньому істотних умов, згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, є необхідним для встановлення того, чи є він укладеним. Підстави же для недійсності договору страхування зазначені у ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України. Таким чином, відсутність у договорі страхування істотних умов не є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки страховий платіж, сума якого встановлена п. 2.4 Аддендуму - 29 668 грн. 68 коп. був сплачений страхувальником страховику, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 03.05.07, підстави вважати, що договір страхування є неукладеним з причин недосягнення його сторонами згоди по всіх істотних умовах відсутні.

Підстави вважати Генеральний договір фіктивним правочином відсутні.

Господарський суд також враховує й те, що ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" у зустрічному позові не виклало та не довело того, чому воно є заінтересованою особою, заперечуючи дійсність Генерального договору. Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів особи, вказані у цій статті. Ні з відзиву на позов, ні з зустрічного позову не вбачається того, що Генеральний договір, його сторони порушують або оспорюють права і охоронювані законом інтереси ТОВ "Агро-Гарант-Цукор".

Зустрічний позов визнаний поданим безпідставно і задоволенню господарським судом не підлягає.

Оскільки ЗАТ "Страхова компанія "Україна" виплатило страхове відшкодування за Генеральним договором, його вимоги до ЗАТ "Агро-Гарант-Цукор" у межах фактичних витрат на суму 797 345 грн. 80 коп., які ґрунтуються на ст. 993 Цивільного кодексу України, задовольняються господарським судом у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені позивачем за первісним позовом відшкодовуються йому за рахунок ТОВ "Агро-Гарант-Цукор", а судові витрати останнього, понесені при поданні зустрічного позову відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку із дня його прийняття, підлягає виконанню в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження" і може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в межах зазначеного строку.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (адреса: 25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 64; і. к. 31975271) на користь закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 13; і. к. 3066550) 797 345 грн. 80 коп. боргу, 7 973 грн. 46 коп. державного мита, 118 Грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Україна" після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя