Рішення № 28973224, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/16654-2012 17.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технологія трейд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Берком"простягнення 30 925,95 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Скотарь Ю.С.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технологія трейд" (надалі - ТОВ "ТД "Технологія трейд") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком" (надалі - ТОВ "Берком") про стягнення 30 925,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору ТД-000019 від 01.11.2011 р. поставив відповідачу товар (комплексні суміші, функціональні, смако-ароматичні домішки, соєві та тваринні білки, ткані оболонки та інші харчові інгредієнти), а відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 29 998,80 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 157,72 грн. та пені у розмірі 769,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №5011-48/16654-2012 передано для розгляду судді Джарти В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. справу №5011-48/16654-2012 прийнято до провадження суддею Джарти В.В. та розгляд справи відкладено до 24.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу №5011-48/16654-2012 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу № 5011-48/16654-2012 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 17.01.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання 17.01.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2012 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.01.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 24.12.2012 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 р. між ТОВ "ТД "Технологія трейд" (постачальник) та ТОВ "Берком" (покупець) було укладено договір поставки № ТД-000019 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник постачає, а покупець купує та сплачує комплексні суміші, функціональні, смако-ароматичні домішки, соєві та тваринні білки, ткані оболонки та інші харчові інгредієнти, визначених Договором.

Кількість товару визначається у замовленнях покупця п. 2.1 Договору

Згідно п. 2.3 Договору ціна договору визначається загальною вартістю товару, поставленого по всіх чергах поставок протягом усього строку дії цього Договору відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що датою здійснення поставки товару та моментом переходу до покупця права власності на товар вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата накладної) на складі постачальника.

Згідно п. 4.2 Договору товар постачається на протязі п'яти банківських днів з дня отримання замовлення покупця.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати.

03.09.2012 р. та 24.09.2012 р. позивачем для здійснення оплати вартості товару було виставлено відповідачу рахунки №969 та №1059 на загальну суму 29 998,80 грн.

06.09.2012 р. та 27.09.2012 р. позивач на підставі видаткових накладних №983 та №1079 поставив, а відповідач в особі Снежкової І.В., що діяла на підставі довіреностей №610 від 03.09.2012 р. та №639 від 24.09.2012 р. прийняв товар на загальну суму 29 998,80 грн.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

30.09.2012 р. сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 29 998,80 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 29 998,80 грн. за товар поставлений згідно накладних №983 від 06.09.2012 р. та №1079 від 27.09.2012 р.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за вказаними накладними на суму 29 998,80 грн.

Вказані накладні містять підпис представника та відтиск печатки відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той же час, поставка товару позивачем без здійснення відповідачем попередньої оплати та його прийняття відповідачем свідчать про те, що сторони погодили інші умови оплати ніж передбачено п. 5.1 Договору.

Згідно із п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Таким чином, обов'язок по сплаті одержаного за накладними товару настав з наступного дня після його одержання (07.09.2012 р. та 28.09.2012 р. відповідно).

Актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 30.09.2012 р. підтверджується наявність у відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого товару у розмірі 29 998,80 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо сплати вартості поставленого товару позивач 05.11.2012 р. та 12.11.2012 р. звертався до відповідача з претензіями згідно змісту яких просив сплатити існуючу заборгованість.

Проте, відповідач відповіді на претензії не надав, існуючої заборгованості не погасив.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 29 998,80 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Берком" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ТД "Технологія трейд" про стягнення з ТОВ "Берком" заборгованості у розмірі 29 998,80 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 769,43 грн. та 3% річних у розмірі 157,72 грн. за період з 06.09.2012 р. по 19.11.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Сторонами в п. 6.1 Договору передбачено, що за порушення термінів оплати, визначених у відповідності до п. 5.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню (штрафну неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожний день прострочення.

Як вбачається із змісту позовної заяви та наданого розрахунку позивачем нараховано пеню за порушення термінів, визначених в п. 5.1 Договору.

По-перше, пунктом 5.1 Договору передбачено 100 відсоткову попередню оплату, а будь-яких термінів сплати вартості поставленого товару вказаним пунктом не визначено.

По-друге, судом встановлено, що сторони відступили від визначеного в Договорі (п. 5.1) порядку розрахунку, а оплата вартості товару здійснюється згідно положень ст. 692 Цивільного кодексу України.

По-третє, умови договору чи законодавства не передбачають сплату пені за несвоєчасну оплату вже одержаного товару.

Отже, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені згідно п. 6.1 Договору, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що поставки товару здійснювались позивачем 06.09.2012 р. та 27.09.2012 р., а тому правомірним є нарахування 3% за прострочення по оплаті поставленого товару згідно накладної № 983 від 06.09.2012 р. з 07.09.2012 р. та згідно накладної № 1079 від 27.09.2012 р. з 28.09.2012 р.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 155,63 грн. В іншій частині - 2,09 грн. 3% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Берком" на користь ТОВ "ТД "Технологія трейд" заборгованості у розмірі 29 998,80 грн. та 3% річних у розмірі 155,63 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 2,09 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технологія трейд" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком" (02002, м. Київ, вул. Сагайдака, 114; ідентифікаційний код 31688856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Технологія трейд" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд 7; ідентифікаційний код 37388279) основний борг у розмірі 29 998 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім ) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 36 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.01.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко