Рішення № 28972618, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/108/2013 21.01.13

За позовомАкціонерного товариства відкритого типу "Галичфарм"доКорпорації "Артеріум"простягнення 28 221 809,34 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Задорожна Л.Г.від відповідача:Зима І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство відкритого типу "Галичфарм" (надалі - "Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Корпорації "Артеріум" (надалі - "Корпорація") про стягнення 43 810 314,89 грн.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №02-2011 від 04.01.2011 р. позивач здійснив поставку фармацевтичної продукції, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28 221 809,34 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.01.2013 р.

18.01.2013 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог за змістом якої просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 28 221 809,34 грн.

18.01.2013 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву за змістом якого позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 28 221 809,34 грн. визнає в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнає в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 р. між Товариством (продавець) та Корпорацією (покупець) було укладено договір №02-2011 (надалі - "Договір").

Положеннями п.п. 1.1-1.3 Договору встановлено, що продавець продає покупцю фармацевтичну продукцію, яка виготовляється продавцем (надалі - товар) згідно Генеральної специфікації до даного договору, яка є невід'ємною частиною цього договору. Покупець приймає на себе зобов'язання по оплаті товару, переданого йому по даному договору. Асортимент, кількість, відпускна ціна та строк поставки товару вказуються в накладних на кожну партію товару.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору оплата товару здійснюється в національній валюті України. Товар відпускається покупцю по цінам, які погоджені в Генеральній специфікації до даного договору. Асортимент та кількість товару, а також ціна одиниці товару вказуються в накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно із п. 4.1 Договору покупець сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих банківських переказів на протязі 180 календарних днів від дати підписання сторонами накладної, за якою товар перейшов у власність покупця.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що даний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 р.

29.12.2011 р. між сторонами укладено угоду про внесення змін до Договору відповідно до п. 1.3 якої вирішено змінити п. 11.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань, встановлених цим договором.".

Додатковою угодою до Договору від 01.07.2012 р. сторонами вирішено викласти п. 4.1 Договору в наступній редакції: "Покупець сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих банківських переказів на протязі 120 календарних днів від дати підписання сторонами накладної, за якою товар перейшов у власність покупця.".

На виконання умов Договору у період з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 44 720 809,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, які підписані повноважною особою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідачем частково було оплачено поставлений позивачем товар на суму 16 499 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями відповідача.

14.01.2013 р. сторонами було складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 14.01.2013 р. за Договором відповідно до якого заборгованість відповідача по оплаті поставленого позивачем за Договором товару становить 28 221 809,34 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого у період з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача у розмірі 28 221 809,34 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (накладні, платіжні доручення, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акт звірки) підтверджується факт поставки у період з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. позивачем товару за Договором, його прийняття, часткова оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 221 809,34 грн.

Накладні містять підпис повноважного представника відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1 Договору та Додаткової угоди до Договору від 01.07.2012 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем згідно Договору за період з 26.06.2012 р. по 27.08.2012 р. товару на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 28 221 809,34 грн. на підставі Договору за поставлений товар.

Представником відповідача як в поданому відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення наведеної заборгованості визнано повністю.

За змістом частин 5, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд враховує, що Зима І.П. є уповноваженою особою на представництво інтересів відповідача згідно довіреності від 20.12.2012 р., якою передбачено право представника на визнання позову, а таке визнання нею даного позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 28 221 809,34 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з Корпорації на користь Товариства суми основного боргу у розмірі 28 221 809,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства відкритого типу "Галичфарм" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139; ідентифікаційний код 33406813) на користь Акціонерного товариства відкритого типу "Галичфарм" (79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8; ідентифікаційний код 05800293) суму основного боргу у розмірі 28 221 809 (двадцять вісім мільйонів двісті двадцять одна тисяча вісімсот дев'ять) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.01.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко