Рішення № 28972596, 23.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13 р. Справа № 2/5005/9897/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-Техноцентр", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ

про стягнення 197 068, 14 грн., з яких: 187 980, 00 грн. заборгованості за Договором поставки, 7 573, 45 грн. пені, 1 514, 68 грн. 3 % річних.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Слободяник В.В. (директор), наказ № 12 К від 12.12.2007 р.

Від Відповідача: Бондаренко В.Ю., довіреність б/н від 20.12.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-Техноцентр" звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про стягнення 197 068, 14 грн., з яких: 187 980, 00 грн. заборгованості за Договором поставки, 7 573, 45 грн. пені, 1 514, 68 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/9897/2012, розгляд справи призначено на 18.12.2012 р.

В судовому засіданні 18.12.2012 р. оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги в частині суми основного боргу визнає, в частині стягнення пені та 3 % річних заперечує, вважає, що вони невірно розраховані Позивачем та просить суд у зв'язку з тяжким матеріальним становищем надати відстрочку по виплаті основної суми боргу, однак відзив на позов не надав.

Оскільки Відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-Техноцентр" та Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" 28.04.2012 р. було укладено Договір поставки № ДТ-040412-01, згідно з п. 1.1. якого, Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача товар, повне найменування якого, ціни та кількість якого на підставі п. 1.2. вказуються в специфікаціях (додатках) до Договору, які є його невід'ємною частиною, а Відповідач зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених Договором.

На виконання Договору, Специфікації № 1 від 28.04.2012 р. ТОВ "ДНІПРО-Техноцентр" поставило, а ВАТ АК "Дніпроавіа" прийняло товар на суму 217 980, 00 грн.

Поставка товарів підтверджується видатковою накладною № 118 від 10.08.2012 р., рахунком-фактурою № 118 від 04.04.2012 р., податковою накладною № 16 від 10.08.2012 р., довіреністю ВАТ АК "Дніпроавіа" серії ААД № 113116 від 09.07.2012 р. на отримання цінностей за Договором поставки № ДТ-040412-01 від 28.04.2012 р.

Відповідно до п. 2.3. Договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється Відповідачем протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки товару та надання йому рахунків, податкових накладних та актів приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікати якості на походження.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін у відповідності до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості та по якості № № П-6 та П-7.

П. 12 "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" встановлює, що "Приемка продукции по количеству производится по транспортным и сопроводительным документам (счету-фактуре, спецификации, описи, упаковочным ярлыкам и др.) отправителя (изготовителя. Отсутствие указанных документов или некоторых из них не приостанавливает приемки продукции. В этом случае составляется акт о фактическом наличии продукции и в акте указывается, какие документы отсутствуют."

Оскільки такого акту сторонами складено не було, то відсутні підстави вважати, що Покупцю були надані не всі документи, або документи, які не відповідають вимогам Договору.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставлених товарів виконав частково у розмірі 30 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № С1008U9RTL від 08.10.2012 р. на суму 20 000, 00 грн. та платіжним дорученням № С1109UА7НR від 09.11.2012 р. на суму 10 000, 00 грн. Станом на 14.11.12 р. заборгованість Відповідача складає 187 980, 00 грн.

Пунктом 7.1. Договору встановлений обов'язковий порядок досудового врегулювання спорів. Позивачем на адресу Відповідача 05.10.2012 р. було направлено претензію № 051012-01 з вимогою про сплату боргу за Договором № ДТ-040412-01 від 28.04.2012 р., однак відповіді від Відповідача не надходило.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 197 068, 14 грн., з яких: 187 980, 00 грн. заборгованості за Договором поставки, 7 573, 45 грн. пені, 1 514, 68 грн. 3 % річних.

Відповідач позовні вимоги в частині суми основного боргу визнає, в частині стягнення пені та 3 % річних заперечує, вважає, що вони невірно розраховані Позивачем та просить суд у зв'язку з тяжким матеріальним становищем надати відстрочку по виплаті основної суми боргу, однак відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар по Договору № ДТ-040412-01 від 28.04.2012 р. в розмірі 187 980, 00 грн.

З огляду на положення п. 2.3 Договору, строк оплати настав 17.08.2012 р. Доказів оплати поставленого товару в розмірі 187 980, 00 грн. Відповідач не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 187 980, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.8 Договору, за кожен день прострочки оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 1 % від суми Договору, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв'язку з невірним розрахунком Позивача, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 7 379, 62 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, прострочення виконання зобов'язання має місце, однак Позивач невірно розрахував розмір 3 % річних, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 107, 73 грн. підлягає задоволенню частково у розмірі 1 475, 92 грн.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами та доповненнями).

Оскільки Відповідач жодного документу в підтвердження тяжкого фінансового стану не надав, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 196 835, 55 грн. (187 980, 00 грн. - основний борг; 7 379, 62 грн. - пеня; 1 475, 92 грн. - 3 % річних), в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 3 936, 71 грн.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпропетровськ, Аеропорт, 42; Ідентифікаційний код 01130549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-Техноцентр" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4, корп. 4, к. 112; Ідентифікаційний код 19089304):

- 187 980, 00 грн. (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.) заборгованості за Договором поставки;

- 7 379, 62 грн. (сім тисяч триста сімдесят дев'ять грн. 62 коп.) пені;

- 1 475, 92 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять грн. 92 коп.) 3 % річних;

- 3 936, 71 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять шість грн. 71 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

В задоволенні заяви Відповідача про відстрочку виконання рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

28.01.2013 року

Суддя М.М. Боділовська