ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 05-5-75/5226-12/554-2012 16.01.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
До Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
Про стягнення 222 246,71 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Гаркавенко С.В. - представник ( дов. № 93/2012/02/13-9 від 13.02.2012)
Від відповідача Коломийченко І.В. - представник (дов. № 118-Д від 25.12.2012)
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго», звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м. Київ, в якому просить стягнути з відповідача 222 246,71 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 05-5-75/5226 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Прокопенко Л.В.
Ухвалою суду від 17.12.2012 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 16.01.2013.
В судове засідання 16.01.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду додаткові документи по справі.
В судове засідання 16.01.2013 представник відповідача з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
В судовому засіданні 16.01.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2005 між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252016, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу (Споживач) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач (Споживач) зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.
Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, тоді, як відповідач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 9 Додатку 2 до Договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту облікову картку (табуляграму) фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно п. 10 Додатку 2 до Договору, споживач сплачує вартість теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Відповідно до пояснень позивача, ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2009 р. по 01.09.2012 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2012 р. становить 204 532,53 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 204 532,53 грн. основного боргу, 10 202,52 грн. - інфляційної складової боргу, 7 511,66 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8252016 від 01.03.2005 про постачання теплової енергії у гарячій воді.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 204 532,53грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 10 202,52 грн. - інфляційної складової боргу, 7 511,66 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8252016 від 01.03.2005 про постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 202,52 грн. -збитків від інфляції та 7 511,66 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст. .ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити
2. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса буд 10/8 код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; р/р 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 204 532 (двісті чотири тисячі п'ятсот тридцять дві) грн.. 53 коп основної заборгованості, 10 202 (десять тисяч двісті дві) грн.. 52 коп.- збитків від інфляції, 7 511 (сім тисяч п'ятсот одинадцять) грн.66 коп - 3% річних, 4 444 (чотири тисячі сорок чотири) грн.. 93 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання
повного рішення: 22.01.2013
Суддя Л.В. Прокопенко
Судове рішення № 28972400, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 05-5-75/5226-12/554-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: