Ухвала суду № 2897225, 14.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

09 жовтня 2008 року

Справа № 2-а-111/08

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Бражнік І.С.

за участю представників сторін:

позивача: Компанейцев Сергій Вікторович, довіреність №б/н від 14.07.08;

Бакулін Віталій Вікторович, довіреність №б/н від 14.07.08;

відповідача: Щербіна Дмитро Сергійович, довіреність №45/100 від 25.05.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 17 липня 2008 року у справі № 2-а-111/08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" (вул. Желябова, 23-1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до окружного адміністративного суду Автономної Республіки з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання податкового повідомлення-рішення № 0008042301/0 від 13.06.2008 року та податкового повідомлення-рішення № 0008032301/0 від 13.06.2008 року нечинними.

Під час судового засідання позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0008042301/0 від 09.06.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0008032301/0 від 09.06.2008 року.

Позовні вимоги полягають в тому, що податкові повідомлення-рішення були складені відповідачем не на підставі акту перевірки, а на підставі іншого акту, про який позивачу не відомо. У той же час позивач також повністю не згодний і з актом перевірки, який складався податковою інспекцією під час перевірки позивача, вважає висновки відповідача щодо порушень, вчинених позивачем стосовно віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, надуманими, та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Автономної Республіки Крим від 17 липня 2008 року (суддя Трещова О.Р.) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 09 червня 2008 року № 0008042301/0 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бонус Лайф Україна" податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в сумі 25020грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 09 червня 2008 року № 0008032301/0 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" податку на додану вартість у розмірі 70грн. та штрафних санкцій в сумі 170грн. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6,80грн.

Не погодившись з вказаним судовим актом, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заявник апеляційної скарги погоджується з висновками окружного суду про те, що дійсно в податковому повідомлені-рішенні було допущено помилку стосовно зазначення номеру акту, який став підставою для нарахування фінансових санкцій, однак він повністю погоджується з висновками ревізора стосовно неналежного оформлення податкових накладних та відсутністю у позивача права на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 07.10.2008 року у складі колегії було замінено суддів Голика В.С. та Гонтаря В.І. на суддів Гоголя Ю.М. та Черткову І.В.

У судовому засіданні 07.10.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.10.2008 року.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судовою колегією, 23 травня 2008 року, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби II рангу Державної податкової інспекції міста Сімферополя - Газукіною О.Є. проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" з питань правових взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Росстрой" за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 23 травня 2008 року № 3817/23-7/33713213.

Також судовою колегією встановлено, що 09 червня 2008 року, Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008042301/0 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна", відповідно до якого був донарахований податок на додану вартість в сумі 16680грн. та штрафні санкції на суму 8340грн. у зв'язку з порушенням підпунктів 7.2.1., 7.2.6. пункту 7.2.; підпункту. 7.3.1. пункту 7.3.; підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (а.с.5).

09 червня 2008 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008032301/0 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна", відповідно до якого було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 70грн. та нараховані штрафні (фінансові санкції) в розмірі 170грн. у зв'язку з порушенням підпунктів 7.2.1., 7.2.6. пункту 7.2.; підпункту 7.3.1. пункту 7.3.; підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року (а.с.6).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Згідно висновкам акту були встановлені взаємовідносини між підприємствами - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Росстрой", відповідно до яких позивач здійснював закупку товарів у товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" за період з 16 лютого 2007 року по 29 травня 2007 року, розрахунки за які здійснювались у безготівковій формі.

Висновками ревізора при перевірці правильності формування податкового кредиту встановлено, що підприємством до податкового кредиту були віднесені суми ПДВ за податковими накладними № 659 від 16.02.2007 року, № 728 від 01.03.2007 року, № 729 від 03.04.2007 року, № 730 від 21.05.2007 року, № 727 від 23.05.2007 року, № 737 від 29.05.2007 року від постачальника –товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой", які оформлені в порушення:

підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - оскільки в податкових накладних зазначене місце розташування юридичної особи, а при виході за даною адресою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Росстрой" там не знаходиться;

пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 (підпис на податкових накладних не співпадає з підписом директора Пономарьова І.В., згідно форми № 1).

На підставі цього ревізором зроблений висновок про необґрунтоване завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 16749,99грн.

Судовою колегією встановлено, що позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки від 23.05.2008 року № 3817/23-7/33713213 та від підпису зазначеного акту відмовився.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 зазначеного Закону.

Пункт 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росстрой" є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 05.08.2008 року за адресою: місто Сімферополь, вул. Стевена 42/4, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 438087.

Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/476 від 21.03.2006 року, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" визначено: місто Сімферополь, вул.Стевена, 42/4.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Росстрой" є юридичною особою, суб'єктом господарювання та наділено усіма правами та обов'язками у сфері господарювання.

Судовою колегією встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Росстрой" зареєстровано платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції міста Сімферополя з 26.08.2005 року, індивідуальний податковий номер 337132101295, що підтверджується свідоцтвом № 00965673 від 10.05.2006 року. Адреса платника зазначена: місто Сімферополь, вул.Стевена 42/4.

На день розгляду справи, зазначена юридична особа не ліквідована, рішень про визнання недійсними її установчих документів не прийнято, свідоцтво платника податку на додану вартість не анульовано, будь-яких рішень з цього питання відповідачем не приймалось.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Росстрой", зареєстровано як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, має право складання податкових накладних.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Судовою колегією також встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" зареєстровано як платник податків в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі з 27.09.2005 року за № 1993 та відповідно до статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97, зареєстровано як платник податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі з 19.10.2005 року та має свідоцтво платника податку на додану вартість № 00792479, індивідуальний податковий номер - 337730501279, що також підтверджується актом перевірки от 23.05.2008 року.

Таким чином, позивач має право на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від продавців, які зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктами 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 даного Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку.

Пункт 2 вказаного Порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 18 Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судом досліджені в повному обсязі всі податкові накладні, визнані відповідачем такими, що оформлені з порушення діючого законодавства, однак будь-яких недоліків в їх оформленні, а також недостовірності зафіксованої в них інформації встановлено не було.

Податкові накладні № 659 від 16.02.2007 року на суму 9000 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 1500 гривень, № 728 від 01.03.2007 року на суму 12000 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 2000 гривень, № 729 від 03.04.2007 року на суму 20000 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 3333,33 гривень, №730 від 21.05.2007року на суму 22500 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 3750 гривен, № 727 від 23.05.2007 року на суму 13000 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 2166,67 гривен, №737 від 29.05.2007 року на суму 24000 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 3999,99 гривень - повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Всі вказані податкові накладні підписані Мирошниченко С.В., а не Пономарьовим І.В., про що безпідставно зазначено в акті перевірки. Цей факт підтверджується наступними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, з 21.03.2006 року директором товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" був Мірошниченко С.В., згідно наказу № 1 від 21.03.2006 року.

Судовою колегією встановлено, що з 18.03.2007 року Мірошниченко С.В. з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" переведений на посаду виконавчого директора товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" та на нього покладені обов'язки по постачанню та реалізації товарів та послуг, з правом підпису фінансових та бухгалтерських документів, крім договорів та платіжних документів. Цей факт підтверджується наказом № 22 від 18.03.2007 року.

Таким чином, податкові накладні № 659 від 16.02.2007 року, № 728 від 01.03.2007 року обґрунтовано підписані Мирошниченко С.В., як директором товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой", а податкові накладні № 729 від 03.04.2007 року, №730 від 21.05.2007 року, № 727 від 23.05.2007 року, №737 від 29.05.2007 року обґрунтовано підписані Мирошниченко С.В., як виконавчим директором товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой", оскільки наказом від 21.03.2006 року він був уповноваженою платником податку особою здійснювати поставку товарів (послуг) з правом підпису фінансових та бухгалтерських документів.

В податкових накладних зазначена адреса продавця: місто Сімферополь, вул.Стевена, 42/4, яка повністю відповідає місцю розташування юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой", яка зафіксована в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, свідоцтві про державну реєстрацію, свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, висновки відповідача про оформлення податкових накладних в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Росстрой" підтверджується оформленими за результатами здійснення господарських операцій податковими накладними, які оформлені у відповідності до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та є розрахунковими документами і одночасно підставою для віднесення, зазначених в них сум, до податкового кредиту.

Крім того, судовою колегією встановлено, що товар фактично був отриманий позивачем, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - видатковими накладними № РН-000822 від 29.05.2007року, № РН-000816 від 23.05.2007року, № РН-000584 від 16.02.2007 року, актами виконання робіт № ОУ-0000278, № ОУ-0000279, № ОУ-0000280. Більш того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бонус Лайф Україна" повністю здійснила розрахунок за отриманий товар в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 32 від 16.02.2007 року, № 3 від 03.07.2007 року, № 72 від 03.04.2007 року, № 57 від 01.03.2007 року, № 110 від 23.05.2007 року, № 100 від 21.05.2007 року, № 101 від 21.05.2007 року.

Цей факт також був підтверджений в результаті здійснення перевірки та знайшов своє відображення в акті від 23.05.2008 року № 3817/23-7/33713213.

Таким чином, висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 16749,99 гривень є необґрунтованими.

При таких обставинах, оскільки, відповідач у справі не надав судовій колегії доказів того, що дії позивача були спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету шляхом необґрунтованого формування податкового кредиту, апеляційна інстанція погоджується з висновками окружного адміністративного суду про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно з'ясованих обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2008 року у справі № 2-а-111/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Ю.М. Гоголь

І.В. Черткова