Рішення № 28972039, 28.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.13 р. Справа № 5006/37/157пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бабах-Тарама, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: розірвання договору оренди №691-Ж від 14.03.2006р.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора - Архіпенко Р.І.(діє за посвідченням №013952 від 13.12.12);

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 16.01.2013р. на 28.01.2013р.

У судовому засіданні 28.01.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя (далі - Заявник) в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бабах-Тарама (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди №691-Ж від 14.03.2006р.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди №691-Ж від 14.03.2006р. в частині сплати орендної плати та неможливість реалізувати право Орендодавця на односторонню відмову в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України через неотримання Орендарем відповідного повідомлення.

На підтвердження вказаних обставин Заявник надав договір оренди №691-Ж від 14.03.2006р., лист від 09.08.2012р., акти прийому-передачі від 15.05.2009р. та від 27.04.2006р. обліковий рахунок №1488, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 5, 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 651, 762 Цивільного кодексу України.

В перебігу розгляду справи Заявником наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно статусу і місцезнаходження Відповідача (а.с.а.с.36, 37)

Позивач надав письмові пояснення від 11.01.2013р. (а.с.а.с.21, 22) з додатками (а.с.а.с.23-28), у яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи на неможливість розірвання договору в односторонньо порядку згідно ст.782 Цивільного кодексу України через неотримання Орендарем відповідного повідомлення. Позивачем також сформульоване клопотання про здійснення розгляду справи за відсутністю свого представника.

Відповідач у судові засідання жодного разу без пояснення причин не з'являвся, витребуваних документів на надав, своєї позиції по суті розглядуваного позову до відома суду не довів, попри вжиті судом заходи з забезпечення належного повідомлення про судовий розгляд шляхом надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с.37, 38), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таке повідомлення вважається належним згідно правової позиції, викладеної в абз.1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.

У судовому засіданні 28.01.2013р. Прокурор наполягав на задоволені позову і вирішені спору за наявними матеріалами справи, незважаючи на відсутність інших учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином, а також відсутність представника Позивача з урахуванням наданих ним документів та клопотання про здійснення розгляду без участі його участі не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися перешкодою для вирішення спору.

Дійсно, встановлення правової визначеності довкола заявлених позовних вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

За змістом п. 2.3. Положення про Управління міського майна Маріупольської міської ради (а.с.а.с.25, 26) здійснення повноважень орендодавця відносно об'єктів міської комунальної власності віднесено до основних напрямків роботи Позивача.

14.03.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений і нотаріально посвідчений 27.04.2006р. (а.с.7) та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (а.с.7 зворотна сторона) договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №691-Ж (а.с.а.с.5,6), згідно п.п.1.1 і 8.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у термінове платне користування вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 292,9 кв.м., що складає 34/100 основної будівлі літ. А/п, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: приміщення №130 (кімн.1-8, 34-37,39), підвал, для використання під склад, строком дії до 14.03.2016р.

Приналежність нежитлового приміщення, частину якого складає об'єкт оренди, територіальній громаді м. Маріуполя підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10).

Згідно п.п. 4.2., 5.2., 5.3., на Орендаря покладений обов'язок зі своєчасної сплати орендних платежів на розрахунковий рахунок одержувача не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції на підставі рахунку, що має бути отриманий платником з 11 по 19 число в бухгалтерії Позивача. Окрім цього, Орендар також має здійснювати щомісячні платежі на користь Орендодавця за послуги з обслуговування із розрахунку 0,13 грн. за 1кв.м. орендованої площі.

Орендодавець, за п.8.3 договору, має право в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати в Орендаря повернення орендованого приміщення, якщо Орендар не вносить орендну платну на протязі трьох місяців.

27.04.2006р. за актом приймання-передачі №4706 (а.с.12) відповідно до п. 2.1. договору приміщення було передано Орендареві.

15.05.2009р. Відповідач за актом приймання-передачі №5919 (а.с.13) повернув Позивачу частину орендованого приміщення площею 171,7кв.м., а в подальшому, 25.06.2009р. сторонами було укладено додатковий договір (а.с.8), посвідчений нотаріально і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 30.06.2009р. (а.с.9), яким було зменшено загальну площу орендованого приміщення до 121,2 кв.м. та зменшено орендну плату і розмір плати за обслуговування.

В межах орендних правовідносин за спірним договором за період з березня 2012р. по вересень 2012р. Орендодавцем була нарахована орендна плата в розмірі 11714,16 грн. та плата за послуги з обслуговування приміщення в розмірі 109,08 грн., яка не була сплачена Відповідачем (доказів іншого не надано), і обліковується як заборгованість останнього згідно відомостей облікового рахунку Орендаря станом на 07.12.2012р. (а.с.15).

Враховуючи наявність заборгованості за спірним договором Орендодавцем на адресу Відповідача 10.08.2012р. було надіслано (а.с.11 зворотна сторона) лист №08-4/2535 від 09.08.2012р. (а.с.11), що містив повідомлення про відмову від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, однак означений лист повернувся поштою з відміткою (а.с.14), що за вказаною адресою відповідач не проживає, хоча відповідна адреса місцезнаходження визначена у реквізитах спірного договору та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.01.2013р.

За таких обставин Заявник звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимоги якого підтримані Позивачем у повному обсягу (а.с.а.с.21, 22).

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, без пояснення причин не скористався.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у розірвання укладеного сторонами договору оренди як наслідку порушення Відповідачем визначених таким договором грошових зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення №691-Ж від 14.03.2006р.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в п. 3.10. Постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року N 18 , Прокурор наполягає на розірванні договору як на наслідку порушення умов договору з боку Відповідача відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у вигляді (порушення) невиконання обов'язку щодо внесення орендних та експлуатаційних платежів.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання господарського зобов'язання сформульовані в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Умови про сплату орендної плати ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" віднесена до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначених умови є обов'язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Виходячи з наявних матеріалів справи зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, Відповідачем порушена та за відсутністю доказів іншого, а саме - належного і своєчасного здійснення орендних платежів за період з березня по вересень 2012р. - суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що за відсутністю доказів отримання Орендарем листа №08-4/2535 від 09.08.2012р. з повідомленням про відмову від договору, спірний договір не може вважатися припиненим за змістом ст.782 Цивільного кодексу України на момент подання розглядуваного позову, а отже - зумовлює існування предмету спору.

Таким чином, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди як способу судового захисту у вигляді припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету, оскільки Заявник позову у встановленому порядку звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бабах-Тарама (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про розірвання договору оренди №691-Ж від 14.03.2006р. задовольнити у повному обсягу.

2. Розірвати договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №691-Ж від 14.03.2006р., укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Бабах-Тарама (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бабах-Тарама (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1073грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2013р.

Суддя Попков Д.О.