ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.08 Справа № 11/152
За позовом закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ
до приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут», м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 5000 грн. 10 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Мелехова О.С.
в присутності представників сторін:
від позивача – Гончарові Н.В., дов. № 679/03/03 від 22.07.2008
від відповідача – Євстафенко Є.В., дов. № 04/Дб-08 від 22.09.2008
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5000 грн. 00 коп. безпідставно перерахованих на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів.
В судовому засіданні 01.09.2008 на підставі приписів ст. 77 Господарського кодексу України було оголошено перерву до 18.09.2008, 10 годин 50 хвилин; в судовому засіданні 18.09.2008 оголошено перерву до 23.09.2008, 12 годин 00 хвилин;в судовому засіданні 23.09.2008 оголошено перерву до 25.09.2008, 15 годин 30 хвилин.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом безпідставного перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача у справі грошових коштів у розмірі 5000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2005 із призначенням платежу «за послуги згідно угоди № 120/28-Д від 01.02.2005»за відсутності відповідних договірних відносин з відповідачем. За доводами позивача у справі підставою для перерахування грошових коштів за вказаним платіжним дорученням стало помилкове судження позивача про факт укладення з відповідачем угоди № 120/28-Д від 01.02.2005 про надання авто послуг, проект якої був раніше надісланий позивачем відповідачеві та повернутий не був.
Відзивом на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що між сторонами у справі фактично було укладено договір № 130/28-02Д від 10.01.2005 та платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2008 позивач перерахував грошові кошти саме у рахунок виконання зобов’язань за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005, про що свідчить відповідний акт звірення взаємних розрахунків сторін.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.
10.01.2005 між сторонами у даній справі було укладено договір № 130/28-02Д на перевезення вантажів автомобільним транспортом та навантаження екскаваторами, у відповідності з умовами якого відповідач зобов’язався надавати позивачеві послуги з автоперевезень, а відповідач зобов’язався оплачувати вказані послуги на умовах, визначених договором.
Платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2005 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача у справі було перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп. У рядку «призначення платежу»вказаного платіжного доручення позивачем було зазначено «за послуги згідно угоди № 120/28-Д від 01.02.2005, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.».
Як доказ наміру позивача укласти з відповідачем угоду № 120/28-Д від 01.02.2005 до матеріалів справи позивачем надано проект договору № 120/28Д від 01.02.2005 на перевезення вантажів автомобільним транспортом та завантаження екскаваторами (а.с. 52-54). Вказаний проект договору його сторонами не підписаний. Позивачем суду надано також фіскальний чек від 09.02.2005 (а.с. 55), який, за доводами позивача, свідчить про направлення на адресу відповідача у справі проекту договору № 120/28Д від 01.02.2008. Також позивачем наданий акт звірення взаємних розрахунків сторін (а.с. 56-68), у якому позивачем зазначені відомості про відсутність дебіторської та кредиторської заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005. Вказаний акт звірення підписаний повноважними представниками сторін у справі та засвідчений їх печатками. Відповідачем в акті як доказ оплати позивачем послуг за договором зазначені відповідні платіжні доручення, у тому числі й платіжне доручення № 1268 від 02.08.2005 на суму 5000 грн. 00 коп. Зі свого боку, позивачем в акті звірення не зазначено жодного платіжного документу, який було проведено розрахунки за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.
Відповідачем у справі суду наданий акт звірення взаємних розрахунків сторін від 26.07.2007 (а.с. 31), у відповідності з яким заборгованість позивача перед відповідачем склала 173163 грн. 49 коп.
У вказаному акті звірення від 26.09.2007 відсутні відомості щодо особи, якою акт підписано з боку позивача у справі. а також відсутні відомості щодо укладеного сторонами договору, за яким проводилося звірення.
Встановивши фактичні обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
У відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами не доведено факту укладення між сторонами у даній справі договору № 120/28Д від 01.02.2005. Наданий позивачем до матеріалів справи поштовий фіскальний чек не може бути належним доказом надсилання відповідачеві примірника договору, оскільки у вказаному чеці взагалі відсутня адреса, за якою направлено поштове відправлення, а також не вказано змісту поштового конверту, який було надіслано відповідачеві (чи у цьому конверті дійсно знаходився проект договору № 120/28Д від 01.02.2005, як це стверджує позивач. Відповідач у справі факт отримання від позивача проекту договору № 120/28Д від 01.02.2005 заперечив та зазначив, що грошові кошти, які надходили від позивача з призначенням платежу «за послуги згідно угоди № 120/28-Д від 01.02.2005, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.», ним зараховувалися на свій рахунок як оплата наданих відповідачем послуг за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність правовідносин сторін за договором № 120/28Д від 01.02.2005.
Виходячи з викладеного перерахування позивачем на адресу відповідача грошових коштів за платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2005 у розмірі 5000 грн. 00 коп. за призначенням платежу «за послуги згідно угоди № 120/28-Д від 01.02.2005, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.»було помилковим та безпідставним.
Посилання відповідача на акт звірення взаємних розрахунків сторін, складений 26.09.2007 (а.с. 31), судом до уваги не приймається, оскільки вказаний акт з боку позивача у справі підписаний невідомою особою без зазначення її повноважень, посади та прізвища та, крім того, акт не містить відомостей стосовно договору, за яким здійснено звірення розрахунків, а тому не є належним доказом визнання позивачем у справі факту розрахунків за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.
Разом з цим судом приймається до уваги акт звірення взаємних розрахунків сторін станом на 01.04.2008, складений та підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 56-57), який свідчить про невизнання позивачем у справі факту зарахування грошових коштів за платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2005 у рахунок заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.
Крім того, постановою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 у справі № 8/588 було відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут»до закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»про стягнення 180130 грн. 22 коп. заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005. У вказаній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність факту виконання приватним підприємством «Виробничо-транспортна фірма «Добробут»зобов’язань за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005 та, відповідно, відсутність у закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»обов’язку з оплати таких послуг.
Вказані обставини з урахуванням приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність у позивача підстав перераховувати грошові кошти у рахунок виконання зобов’язань за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005 та необґрунтованість доводів відповідача у справі про наявність у позивача такого обов’язку, а також про відсутність правовідносин сторін за договором № 120/28-Д від 01.02.2005, що не був укладений.
Таким чином, грошові кошти за платіжним дорученням № 1268 від 02.08.2005 у розмірі 5000 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача безпідставно.
Під час судового розгляду справи відповідач доказів повернення позивачеві помилково перерахованих грошових коштів не надав.
У відповідності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут», вул.. Бахмутського, 20а, к. 6, м. Первомайськ Луганської області, код 30252561, на користь закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», вул. Совєтская, 18, м. Луганськ, код 32474386, грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення –30.09.2008.
Суддя М.О. Москаленко
Судове рішення № 2897183, Господарський суд Луганської області було прийнято 25.09.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/152. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: