Рішення № 2897177, 18.09.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.08 Справа № 11/150

За позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 216620 грн. 30 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Мелехова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Стрілець О.С., дов. № 363 від 20.02.2008

від відповідача – Шидловська О.А., дов. № 1-3/3Д-10 від 28.12.2007

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 184400 грн. 00 коп. за невірне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, а також 32220 грн. 30 коп. додаткових платежів.

Позов позивачем мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 50069763 під час здійснення перевезення вантажу у вагонах № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 65476319, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617, відправником яких є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 184400 грн. 00 коп., та 32220 грн. 30 коп. додаткових платежів, які складаються з: плати за користування вагонами - 8803 грн. 08 коп., збору за зберігання вантажу у дев'яти вагонах –19812 грн. 00 коп., збору за телеграму – 176 грн. 76 коп., збору за зважування дев'яти вагонів (один раз кожний вагон) – 1408 грн. 86 коп., збору за подавання та прибирання дев'яти вагонів під кран ПЧ-23 для вивантаження надлишку вантажу з вагону на відстань 1,508 п/м в обидва кінці – 2019 грн. 60 коп. Усього витрати склали 32220 грн. 30 коп.

Відзив на позовну заяву та ніші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Разом з цим відповідачем суду надане письмове клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми штрафу у зв’язку з важким фінансовим становищем відповідача та відсутністю спричинення позивачеві збитків.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його часткового задоволення з урахуванням клопотання відповідача з таких підстав.

За залізничною накладною № 50069763 (а.с. 15-16) зі станції Фащівка Донецької залізниці надійшло 30 вагонів з вантажем, у тому числі вагони № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 65476319, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617, вантажовідправником у залізничній накладній був зазначений відповідач у даній справі.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В перевізних документах на вантаж, що був відправлений відповідачем у справі, а саме у залізничній накладній № 50069762, відправником вантажу у кожному з вагонів № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617 було зазначено масу вантажу - 69000 кг, а у вагоні № 65476319 було зазначено масу вантажу 70000 кг. .

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статутом, а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Після прибуття вагонів за залізничною накладною № 50069763 на станцію Тимково Одеської залізниці при переважуванні вагонів на вагонних вагах було встановлено, що маса вантажу, зазначена відповідачем у вказаній залізничній накладній, а саме маса вантажу у вагонах № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 65476319, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617, не відповідає фактичній масі вантажу у вказаних вагонах, яка становить: у вагоні № 65948671 –на 2600 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 60748068 –на 1280 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 64677628 –на 1220 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 66594144 –на 1340 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 65476319 –на 920 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 66035668 –на 1420 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 66923756 –на 1680 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 65292989 –на 1320 кг більше, ніж вказано у накладній, у вагоні № 67347617 –на 980 кг більше, ніж вказано у накладній.

Відповідно до пункту 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

01.03.2008 у зв'язку із встановленням вказаного вище порушення Правил перевезення вантажів позивачем було складено комерційний акт БО 644027/13 (а.с. 13-14). Раніше, а саме 29.02.2008, були складені акти загальної форми № 994 та № 995 (а.с. 19), №1 та № 2 (а.с. 20).

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Акти загальної форми були складені позивачем у відповідності з п.3 Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855. У відповідності з приписами даних Правил акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, зокрема, затримки вагонів (контейнерів), пов’язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.

Вказані вище акти загальної форми та комерційний акт були складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагонах № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 65476319, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617 визначена у залізничній накладній № 50069763 та складає 4095 грн. за кожний з вагонів № 65948671, № 60748068, № 64677628, № 66594144, № 66035668, № 66923756, № 65292989, № 67347617 та 4120 грн. 00 коп. за вагон № 65476319. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу у дев'яти вагонах, що складає 184400 грн. 00 коп.

Так, у відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

За таких обставин сума штрафу заявлена позивачем до стягнення з відповідача обґрунтовано.

В судовому засіданні 18.09.2008 відповідачем суду надане письмове клопотання про зменшення суми штрафу, належного до стягнення.

Клопотання відповідачем мотивоване важким фінансовим становищем підприємства, а також тим, що діями відповідача позивачеві не спричинені збитки.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

При вирішенні вказаного вище клопотання відповідача судом враховано те, що відповідач є підприємством вугільної промисловості, важливою складовою частиною питання забезпечення енергоносіями юридичних та фізичних осіб, а також те, що допущеними відповідачем порушеннями позивачеві не спричинено збитків у великому розмірі. Крім суми штрафу позивачем до стягнення з відповідача заявлено суму додаткових витрат, які позивачем не визначені як збитки.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов’язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь яких збитків, або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України до суми 100000 грн. 00 коп.

Крім суми штрафу позивачем до стягнення з відповідача заявлено 32220 грн. 30 коп. додаткових витрат, які складаються з: плати за користування вагонами - 8803 грн. 08 коп., збору за зберігання вантажу у дев'яти вагонах –19812 грн. 00 коп., збору за телеграму – 176 грн. 76 коп., збору за зважування дев'яти вагонів (один раз кожний вагон) –1408 грн. 86 коп., збору за подавання та прибирання дев'яти вагонів під кран ПЧ-23 для вивантаження надлишку вантажу з вагону на відстань 1,508 п/м в обидва кінці –2019 грн. 60 коп. Усього витрати склали 32220 грн. 30 коп..

Факт понесення вказаних витрат, їх розмір підтверджені матеріалами справи, а також відповідним розрахунком позивача, а тому додаткові платежі підлягають стягнення з відповідача.

Із врахуванням викладеного вище суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у частині стягнення з відповідача 100000 грн. 00 коп. штрафу та 32220 грн. 30 коп. додаткових витрат з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 193, 223, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, код 32320704, на користь Одеської залізниці, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код 01071315, штраф у розмірі 100000 грн. 00 коп., додаткові платежі у розмірі 32220 грн. 30 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 2162 грн. 20 коп., а також на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –23.09.2008.

Суддя М.О. Москаленко