Рішення № 2897062, 27.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2009

Справа №2-19/9178-2008

За позовом – Суб’єкта підприємницької діяльності Суінової Ольги Аліївни, м.Білогірськ АР Крим

До відповідача – Білогірського районного споживчого товариства, м.Білогірськ АР Крим

Про визнання недійсною угоди, визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій

За зустрічним позовом - Білогірського районного споживчого товариства, м.Білогірськ АР Крим

До відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності Суінової Ольги Аліївни, м.Білогірськ АР Крим

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Джемілова Л.Ш., представник, довіреність № 08-11/655 від 03.10.2008 р.

Суть спору:

Суб’єкт підприємницької діяльності – Суінової Ольга Аліївна звернулась до Господарського суду АР Крим із позовом до Білогірського районного споживчого товариства та просила визнати недійсним односторонній правочин відповідача щодо розірвання договору оренди № 8 торговельного місця від 01.01.2008 року, визнати право оренди торгового місця № 52 площею 2,5 мІ, зобов’язати Білогірське районне споживче товариство приймати від неї через касира (контролера) ринка м.Білогірськ оплату ринкового збору за користування торговим місцем. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано, в порушення умов договору та положень діючого законодавства вчинив дії, спрямовані на розірвання договору оренди № 8 від 01.01.2008 року.

Відповідач –Білогірське районно споживче товариство проти задоволення позовних вимог заперечувало, посилаючись на те, що договір оренди № 8 від 01.01.2008 року розірвано відповідачем в односторонньому порядку у зв’язку з тим, що позивач перешкоджає проведенню робіт з реконструкції ринку, який належить відповідачу.

11 грудня 2008 року Білогірським районним споживчим товариство подано зустрічну позовну заяву, в якій заявлені вимоги про звільнення торговельного місця №52 на ринку м.Білогірськ по вул.Сімферопольська/Мира/Нижнегірська/Котовського 31/5/24/2 у зв’язку з тим, що у СПД Суінової О.А. відсутні правові підстави для використання майна, що належить Білогірському районному споживчому товариству. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.12.2008 зустрічна позовна заяву прийнята для сумісного розгляду із первісним позовом.

У судовому засіданні 06 жовтня 2008 року СПД Суїнової О.А. подано заяву про зміну предмета позову, з якої вбачається, що заявлені СПД Суїнової О.А. позовні вимоги доповнені вимогою про визнання дійсним правочину, вчиненого за умовчанням між позивачем та відповідачем по відновленню на тій самий строк та на тих самих умовах договору № 8 від 01.01.2008 року.

У судовому засіданні 11.12.2008 представник СПД Суїнової О.А. підтримав заявлені позовні вимоги та заперечував проти задоволення зустрічного позову, представник Білогірського районного споживчого товариства наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог та заперечував проти задоволення первісного позову.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратіфікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника відповідача від давав пояснення на російський мові.

Згідно із клопотанням представника відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Розглянув матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року між Білогірським районним споживчим товариством (орендодавець) та суб’єктом підприємницької діяльності Суїновою О.А. (орендар) укладено договір оренди торгового місця № 52 (а.с.11-12).

За цим договором, відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.2008 року (а.с.13) Білогірське районне споживче товариство передало СПД Суїнової О.А. торговельне місце № 52, яке складається тільки з асфальтованого (бетонного) покриття і розташоване на ринку м.Білогірськ, вул.Сімферопольська/Мира/Нижнегірська/Котовського 31/5/24/2 загальною площею 2,5 мІ.

20 червня 2008 року правління Білогірського районного споживчого товариства прийняло постанову № 30 «Про розірвання договорів оренди», згідно з якою орендодавцем прийнято рішення про одностороннє дострокове розірвання договору оренди № 8 від 01.01.2008 із посиланням на те, що контейнер, якій використовує СПД Суїнова О.А. перешкоджає проїзду будівельного транспорту до об’єкта реконструкції (а.с.14).

Також, на адресу СПД Суїнової О.А. за підписом голови правління Білогірського районного споживчого товариства Акатьєва А.А. надіслано повідомлення про припинення договірних відносин з 20.06.2008 року у зв’язку з порушенням орендарем умов п.п.6.6 договору № 8 від 01.01.2008 року (а.с.15-16).

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, сторони договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Умовами договору оренди торгівельного місця № 52 від 01.01.2008 року (підпунктами 6.3, 6.6.) визначено, що договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін, зокрема у разі реконструкції ринку орендодавець може вимагати від орендаря надання об’єкту найму для проведення реконструкції.

Таким чином, даним положенням договору передбачено право орендодавця вимагати достроково розірвання орендних відносин у випадку виникнення обставин, що зумовили необхідність проведення реконструкції ринку.

Відповідно до Наказу Мінекономіки від 04 вересня 2001 року № 198 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації громадського харчування на території ринку (торговельного комплексу)» ринок визначається як підприємство сфери торгівлі, функціональними обов’язками якого є надання послуг із забезпечення необхідних умов організації продажу і купівлі продовольчих і непродовольчих товарів за цінами, які складаються залежно від попиту і пропозиції.

Відповідно до ст.191 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз викладених норм, дає підстави стверджувати, що ринок є цілісним майновим комплексом, складовою частиною якого є громадський туалет, тому суд вважає, що вимога Білогірського районного споживчого товариства до фізичної особи – підприємця СПД Суінової О.А. про виконання підпункту 6.6. договору оренди торговельного місця № 52 від 01.01.2008 року про звільнення зайнятого торгового місця у зв’язку з реконструкцією громадського туалету є цілком законною і такою, що відповідає змісту укладеного договору та нормам чинного законодавства.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач не надав йому документацію, що підтверджує законність проведення реконструкції громадського туалету або ринку в цілому суд зазначає наступне.

По-перше, суд звертає увагу на те, що жодним нормативно-правовим актом, а також договором не передбачено обов’язку орендодавця надавити орендарю подібну інформацію, тому така претензія фізичної особи –підприємця Суднової О.А. є необґрунтованою.

По-друге, встановлення законності проведення реконструкції ринку не відноситься до предмету доказування у даній справі, тому не повинно досліджуватись судом.

Суд відзначає те, що для даної справи має значення факт проведення робіт з підготовки реконструкції громадського туалету, а також те, що її необхідність викликана вимогами санітарної-епідеміологічної станції Білогірського району, що засновані на положеннях Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Таким чином, невиконання орендарем умов договору стало підставою для розірвання орендодавцем в односторонньому порядку договірних відносин.

Суд дотримується принципової позиції, що підпункт 6.6. з описом обставин, що передбачають припинення договірних відносин на вимогу орендодавця, оскільки надання об’єкту найму орендодавцю перешкоджає подальше його використання, крім того, даний підпункт є складовою пункту 6, що визначає строк дії умови змін або розірвання договору, тому узгодивши положення підпункту 6.6. сторони взяли на себе відповідальність за його виконання.

Для розірвання договору оренди визначальним є факт невиконання позивачем зобов’язань передбачених договором оренди, а також невнесення орендної плати протягом строку, визначеного частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями).

Стаття 653 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) не визначає моменту зміни або розірвання договору, а встановлює лише наслідки зобов’язання у зв’язку із зміною або розірванням договору (воно припиняється). Загальні правила щодо порядку вчинення односторонніх правочинів, зокрема, щодо моменту, з якого такі правочини вважаються здійсненими не встановлені. Оскільки відмова від договору – це односторонній право чин, який породжує, змінює чи припиняє права та обов’язки обох сторін договору, його слід вважати вчиненим в момент отримання стороною повідомлення про відмову, яке можна належно ідентифікувати як таке, що виходить від сторони договору, якщо інший строк припинення дії договору не вказаний у відповідній відмові.

Відповідно до частині 1 статті 215 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що позивач за первісним позовом не надав доказів того, яких саме вимог не було дотримано орендодавцем під час вчинення одностороннього правочину з розірвання договору оренди, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним цього правочину.

Очевидним стає той факт, що законних підстав для задоволення вимог первісного позову про визнання за фізичною особою – підприємцем Суїновою О.А. права на оренду на торгівельного місця № 52 відповідно до договору № 8 від 01 січня 2008 року також немає навіть з зв’язку з тим, що на момент пред’явлення даної вимоги до суду (04 липня 2008 року) дія договору припинилась внаслідок закінчення строку його дії, якщо орендарем не визнається правомірність розірвання договору в односторонньому порядку орендодавцем 20 червня 2008 року.

Орендодавець виразив свою позицію щодо відсутності намірів продовжувати договірні відносини з орендарем у подальшому, що знайшло своє вираження у листі-повідомленні.

Враховуючи встановленим належним чином факт припинення договірних орендних відносин між сторонами, а також те, що всі вимоги первісного позову об’єднані єдиними підставами виникнення і наданими доказами, то і відповідно для їх задоволення немає жодних юридичних підстав.

Зокрема, слід зазначити, що вимога про зобов’язання Білогірського районного споживчого товариства приймати оплату ринкового збору за користування торгівельним місцем № 52 площею 2,5 мІ на підставі договору № 8 від 01 січня 2008 року пов’язана з реалізацією права позивача за первісним позовом на оренду даним торговим місцем, однак за відсутності підстав для визнання за ним такого права, немає і підстав задовольняти і інші вимоги, пов’язані з нею.

Що стосується вимоги фізичної особи-підприємця Суїнової О.А. про визнання дійним правочину, вчиненого за умовчанням між Білогірським районним споживчим товариством та позивачем, з відновленням на той саме строк на тих самих умовах дії договору оренди торгівельного місця № 8 від 01 грудня 2008 року, суд вважає неправомірним обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права, непередбаченого статтею 16 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), оскільки вимога про визнання правочину дійсним може бути заявлена лише при ухиленні однієї зі сторін від нотаріального посвідчення договору, однак враховуючи те, що оскаржуваний право чин не передбачає необхідність такого посвідчення, то підстав для заявлення подібних вимог також немає.

Розглянувши вимогу зустрічного позову про зобов’язання фізичної особи - підприємця Суінової О.А. звільнити незаконно зайняте торговельне місце № 52 на ринку міста Білогірська, що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Білогірськ, вул.Сімферопольська/Мира/Нижньогірська/Косовського, 31/5/24/2, загальною площею 2,5 мІ, суд вважає, що вона є цілком обґрунтованою і правомірною враховуючи наступне.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормативного зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, для застосування даної норми до спірних правовідносин, суд вважає достатньою лише констатації того факту, що між сторонами припинені договірні орендні відносини з підстав викладених раніше, тому вимога позивача за зустрічним позовом відповідає викладеній нормі і підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В :

· У задоволенні первісного позову відмовити.

· Зустрічний позов задовольнити.

· Зобов’язати фізичну особу-підприємця Суінову Ольгу Аліївну (97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Островського, 14, ІНН 2651622780) звільнити незаконно зайняте торгівельне місце № 52 на ринку міста Білогірська по вул.Сімферопольська/Мира/Нижньогірська/Косовського, 31/5/24/2.

· Стягнути з фізичної особи-підприємця Суінової Ольги Аліївни (97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Островського, 14, ІНН 2651622780) на користь Білогірського районного споживчого товариства (вул.Нижньогірська, 13, м.Білогірськ, АР Крим, 97600, код ЄДРПОУ 01757350, р/р 2600932283160 в ОСБ Білогірського району № 4556, МФО 384191) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

· Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

30.01.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.