Постанова № 28967175, 19.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2012 року Справа № 2а-1231/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області

до

про

Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»

стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 у загальному розмірі 23062 грн. 29 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за період з липня 2009 року по грудень 2011 року.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

У судове засідання, призначене на 19 квітня 2012 року, представники сторін не з’явились. Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання повторно не з’явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Укренергобудмеханізація»(ідентифікаційний код 04630672, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Промислова, 4) зареєстроване державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 03.04.1996 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 096976 (а.с. 5).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області за № 100804-0724, що підтверджується відомостями, наведеними в картках особового рахунку відповідача (а.с. 11-14).

Судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 у загальному розмірі у сумі 23062 грн. 29 коп.

Так, заборгованість виникла у період з липня 2009 року по грудень 2011 року у зв’язку з виплатою пенсій, що призначені на пільгових умовах за списком № 1 (пункт «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») у сумі 26 грн. 72 коп., списком № 2 (пункти «б»-«з»статті 13 Закону України № 1788-XII) - у сумі 23035 грн. 57 коп.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, відповідними розрахунками та витягом з картки особового рахунку страхувальника.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Так, в силу положень абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, пунктом «а»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(список № 1), а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2, визначено, зокрема, пунктами «б»- «з»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, виходячи із системного аналізу положень Закону України № 1058-IV, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”, є коштами, які сплачуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у відповідності до приписів Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, а відтак мають вважатись у розумінні цього Закону страховими внесками.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, вважаються у розумінні цього Закону внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та № 2, у вказаному вище розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 (а.с. 11-14), актом звірення сум фактичних витрат на виплату та доставку вказаних пенсій станом на 01.01.2012 від 18.01.2012 № 165/03 та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 15-63).

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та № 2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 23062 грн. 29 коп., Відкритим акціонерним товариством «Укренергобудмеханізація»суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області у розмірі 23062 грн. 29 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 51, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація» на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському му районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 23062 (двадцять три тисячі шістдесят дві) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.