Ухвала суду № 28965509, 23.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2013 р. м. Київ К-25122/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Борисенко І.В., Лосєва А.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську

та заяву Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року

у справі № 2а-443/10/1270

за позовом Приватного підприємства «Айленд»

до 1. Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську,

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Айленд»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі -відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську щодо ненадання ГУ ДКУ в Луганській області висновку в порядку підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із зазначенням суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року у сумі 91667,00 грн. до 20 липня 2009 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Айленд»91667,00 грн. в якості бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Айленд»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2009 року в сумі 29150,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь ПП «Айленд»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 923,47 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У заяві про приєднання до касаційної скарги Заступник прокурора Луганської області підтримав вимоги касаційної скарги ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ПП «Айленд»подало до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, у рядку 25 якої позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 91667,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -91667,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську провела позапланову виїзну перевірку ПП «Айленд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень -квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у червні 2008 року за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період: з 01 листопада 2008 року по 31 березня 2009 року та з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року, за результатами якої була складена довідка № 518/23-217/32418971 від 06 липня 2009 року.

Перевіркою був підтверджений факт сплати позивачем у попередніх податкових періодах сум податку на додану вартість на загальну суму 91667,00 грн., які були включені до складу податкового кредиту у жовтня 2008 року та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування і не погашали податкових зобов'язань. Разом з цим, у довідці було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у сумі 91667,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників.

В процесі розгляду справи позивачу було частково відшкодовано суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 62517,00 грн. Сума податку на додану вартість у розмірі 29150,00 грн. залишилась невідшкодованою.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказаний періоди, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абзац 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Айленд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень -квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у червні 2008 року за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період: з 01 листопада 2008 року по 31 березня 2009 року та з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року, за результатами якої складена довідка № 518/23-217/32418971 від 06 липня 2009 року. Зазначена довідка є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки, викладеними у довідці, було підтверджено факт сплати позивачем у попередніх податкових періодах сум податку на додану вартість на загальну суму 91667,00 грн., які були включені до складу податкового кредиту у жовтня 2008 року та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування і не погашали податкових зобов'язань. Разом з цим, у довідці було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у сумі 91667,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську та заява Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську та заяву Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.В. Борисенко

______ А.М. Лосєв