ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" січня 2013 р. м. Київ К-24820/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2009
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010
у справі № 2а-30863/08/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш Універсал"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова
про визнання рішення нечинним, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 17.12.2007 № 0005502305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Визнано нечинними першу та другу податкові вимоги ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 08.01.2008 № 1/149 та від 11.03.2008 № 2/355.
ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 3, п. 12 ст. 9, п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для застосування до позивача рішенням від 17.12.2007 № 0005502305 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 470625,00 грн. відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон) слугували висновки перевірки, викладені в акті від 10.12.2007 № 9512/2305/33898105, про порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 цього Закону, яке полягало у не проведенні позивачем розрахункових операцій з приймання від покупця готівкових коштів за реалізовані товари через реєстратор розрахункових операцій.
Позивач згідно із видатковими накладними здійснював оптовий продаж (поставку) поліетилену. Розрахунок за поставлений товар проводився готівковими коштами через касу підприємства з оформленням касових ордерів та відображенням касових операцій у касовій книзі, а відпуск товару -на складі, який знаходиться за іншою адресою, ніж каса.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що врегульовуються спірні відносини.
Пункт 1 ст. 3 Закону покладає на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Зважаючи на викладене, є правильною позицію судів попередніх інстанцій про те, що підприємство, відпускаючи згідно із видатковими накладними раніше оплачений у касі товар (поліетилен) оптом зі складу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»не повинно застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки такий склад є місцем отримання товару і не є місцем здійснення розрахунків у готівковій формі.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а законні та обґрунтовані судові рішення -без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
Судове рішення № 28965469, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-30863/08/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: