Рішення № 28963391, 28.01.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 543/5266/12

2/242/35/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 січня 2013 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості. В тому числі, у період з 06.03.2006 р. по 24.07.2006 р. та з 15.12.2009 р. по 04.06.2010 р. працював на ПП «Луч», був звільнений за власним бажанням. В період перебування у трудових відносинах із структурними підрозділами ДП «Селидіввугілля»та ПП «Луч»не в повній мірі виконувалися вимоги ЗУ «Про охорону праці», внаслідок чого в нього виникло професійне захворювання. На теперішній час він не працює, є пенсіонером. Стан здоров'я не поліпшується, він продовжує хворіти. Втрата працездатності потягла за собою порушення його життєвих зв'язків та вимагає додаткових зусиль для організації життя. Враховуючи вищевикладене, просив стягнути з відповідача 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту від 22.10.2010 р. за формою Н-4 про розслідування хронічного професійного захворювання, ОСОБА_2 поставлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірна течія. Ускладнення: легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне первинне.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 029500 від 16.11.2010 р., ОСОБА_2 первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 11.11.2010 р. по 01.12.2011 р.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 044390 від 24.11.2011 р., ОСОБА_2 встановлено 50 % втрати професійної працездатності з 16.11.2011 р. безстроково, встановлено третю групу інвалідності.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки захворювання. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, якою позивачу первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд вважає обгрунтованими, оскільки така грошова сума відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

Суд вважає, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного Підприємства «Луч»на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з Приватного Підприємства «Луч»судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. в доход держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя