Рішення № 28962703, 12.12.2012, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1510/4124/12

Провадження № 2/1510/2823/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу за договором позики в розмірі 20 824,03 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 02.07.2009 р. відповідач отримав від неї у позику грошову суму у розмірі 500,00 дол. США, 30.08.2009 р. - 500,00 дол. США, 19.11.2009 р. - 300,00 дол. США, 21.02.2010 р. - 300,00 дол. США, 28.05.2010 р. - 300,00 дол. США та 200,00 Євро. Добровільно повернути взяті у позику грошові кошті відповідач відмовляється. Оскільки договорами позики не було встановлено строк повернення грошових коштів, просить стягнути з відповідача 17 189,31 грн. -суми позики, 3 634,72 грн. -проценти від суми позики за розміром на рівні облікової ставки Національного банку України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, не заперечував проте ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщався у відповідності до ч.9 ст.74 ЦПК України, про причину неприбуття не повідомив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача (а.с.35-38).

Заслухавши позивача по справі, його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено ч.ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 526 ЦК України закріплює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1,2 ст. 533 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що: 02.07.2009 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у позику грошову суму у розмірі 500,00 дол. США, 30.08.2009 р. - 500,00 дол. США, 19.11.2009 р. - 300,00 дол. США, 21.02.2010 р. - 300,00 дол. США, 28.05.2010 р. - 300,00 дол. США та 200,00 Євро. про що було укладено відповідні розписки, тобто між сторонами фактично було укладено договори позики (а.с.33-34).

Строк повернення грошових коштів та розмір процентів сторонами визначено не було.

З рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач двічі - 21.04.2010 р. та 05.05.2010 р. зверталась до відповідача з вимогою щодо повернення боргу за договорами позики (а.с. 7- 9).

Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно офіційному курсу НБУ станом на 18.06.2012 р. 100 доларів США становлять 799,25 грн. , 100 євро -1006,7353 грн.

Отже, оскільки позичальник свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав, на користь позивача з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума боргу в загальному розмірі - 1900,00 дол. США (500+500+300+300+300) та 200 Євро, що еквівалентно 17 189,31 грн. (1 900 доларів США еквівалентно 15185,75 грн. та 200 євро -2003,56 грн.), та проценти від сум позик за обліковою ставкою Національного банку України в розмірі 3634,72 грн., виходячи з розрахунку: за договором від 02.07.2009 р. на суму 500 доларів США -1015,63 грн., за договором від 30.08.2009 р. на суму 500 доларів США -947,52 грн., за договором від 19.11.2009 р. -300 доларів США -513,96 грн., за договором від 21.02.2010 р. на суму 300 доларів США - 451,15 грн., за договором від 28.05.2010 р. на суму 300 доларів США та 200 євро -384,93 грн. та 321,53 грн. , а разом -20 824,03 грн.

Проте, підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд не вбачає з наступних підстав.

Так, згідно діючому законодавству особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договору позики й спеціальною нормою - ст. 1050 ЦК України.

Оскільки встановлено, що між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобов'язань, а договором позики не було передбачено відшкодування моральної шкоди, то вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема -витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ч.1, п.6 ч.3 ст. 79 ЦПК України), розмір яких складає 480 грн. (60+420), 80,64% яких становить: 208,24 грн. -судовий збір, 1200 грн. - витрати на правову допомогу та 387,06 грн. - витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 174, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 280, 525, 526, 1046-1050, 1167 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 20 824,03 (двадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні три копійки) грн., з яких 17 189,31 грн. - сума боргу за договорами позики та 3634,72 грн. - проценти від сум позик.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 208,24 (двісті вісім гривень двадцять чотири копійки) грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті гривень) грн. та 387,06 (триста вісімдесят сім гривень шість копійок) грн. - витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя