Рішення № 28959242, 16.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.13 р. Справа № 5006/29/150/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк

до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ, Донецька область

до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс», м.Донецьк

про: стягнення з Відповідача 1 заборгованості у розмірі 270 689 919,34грн., пені у сумі 21 459 121,17грн., 3% річних у розмірі 4 317 917,08грн., стягнення з Відповідача 2 заборгованості у сумі 20 000,00грн.

за участю:

від позивача: Кулініч О.О. (за довіреністю);

від відповідача 1: Зубова Л.І. (за довіреністю);

від відповідача 2: Співак О.Є. (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ, Донецька область (далі - Відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс», м.Донецьк (далі - Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 1 заборгованості у розмірі 270 689 919,34грн., пені у сумі 21 459 121,17грн., 3% річних у розмірі 4 317 917,08грн., стягнення з Відповідача 2 заборгованості у сумі 20 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 2 зобов'язань за договором поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., додаткових угод до договору, специфікацій до договору, договору поруки №ПР 001-29.04.11/2 від 29.04.2011р., вимоги №01/1262-3.20д від 20.11.2012 року, вимоги №01/1265-3.20д від 20.11.2012р., відповіді на вимогу №4951/2 від 27.11.2012р.,правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», рахунків-фактур, актів приймання-передачі продукції, залізничних накладних, сертифікатів якості, відомостей вагонів, сертифікатів якості на окатки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 16, 525, 526, 554, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 32-34, 36, 44-49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

17.12.2012р. Відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №5196/2 від 14.12.2012р. в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Вказує, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки з боку Відповідача 1 між Позивачем та Відповідачем 2 дійсно був укладений договір поруки №ПР 001-29.04.11/2 від 29.04.2011р. (далі-договір поруки). Відповідно до п.1.1 договору поруки Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем -1 зобов'язань за договором поставки, включаючи сплату основного боргу, процентів, відшкодування збитків, передбачених договором. Так, позовні вимоги ТОВ «Метінвест холдинг» до Відповідача 2 у справі №5006/29-150/2012 обґрунтовані умовами договору поруки №ПР 001-29.04.11/2 від 29.04.2011р. Відповідно до п.2.3 зазначеного договору поруки, «.. відповідальність Відповідача-2 обмежується 20 000,00грн. за зобов'язаннями Відповідача-1, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму». Стаття 559 ч.4 ЦК України визначає, що у разі, якщо в договір поруки не встановлено строк припинення поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя. У відповідності до п.6.2 договору поставки встановлені умови оплати, а саме протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки партії товару (включаючи день поставки). Таким чином, зобов'язання по сплаті за поставлену продукцію у Відповідача-1 перед Позивачем виникає протягом 21 календарного дня з дати поставки. Враховуючи, що постачання продукції здійснювалось партіями у період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року, строк звернення до Відповідача-2 з вимогами щодо виконання зобов'язання за договором поруки в частині оплати за поставлену продукцію з 07 грудня 2011 року по 27 червня 2012 року сплинув на дату звернення Позивача до суду 28.11.2012р., а порука в частині виконання зобов'язань за цими поставками вважається припиненою. Крім того Відповідачем 2 через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс».

11.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких зазначає, що пеня в розмірі 5 138 330,73 грн. та 3% річних у розмірі 1 067 923,89грн. нараховані Позивачем за порушення Відповідачем 1 грошових зобов'язань за договором №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., що виникли до 05.12.2011р. Згідно наданого 27.12.2012р. через канцелярію суду розгорнутого розрахунку зазначених сум пені та 3% річних, ці розрахунки здійснені за період з 22.09.2011р. по 05.12.2011р. включно. Також зазначає, що Відповідач 1 зобов'язання за договором №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. виконував неналежним чином. Як свідчать матеріали справи 22.11.2012р. Позивач звернувся до Відповідача 2 з відповідною вимогою, в якій посилався на договір поруки №ПР 001-29.04.11./2 від 29.04.2011р. З матеріалів справи вбачається, що періодом неналежного виконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2011р. є 06.12.2011р.-10.10.2012р., тобто Відповідачу 2 заявлено вимогу в межах строку, передбаченого ст. 559 Цивільного кодексу України та відповідно до умов договору поруки №ПР 001-29.4.11/2 від 29.04.2011р. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість складає 270 710 172,72грн., залізничних накладних, сертифікатів якості, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, що свідчать про постачання товару в період з 01.09.2011р. по 29.12.2011р. згідно договору №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р.

16.01.2013р. Відповідачем 1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від15.01.2013р в якому посилається, що по-перше, у наданому Позивачем акті звірки взаєморозрахунків, період, за який проводиться звірка, не співпадає з періодом, який вказано у позовній заяві, по-друге, відсутнє місце для даних Відповідача-1, по-третє, в акті звірки основні рахунки на поставку залізорудних окатишів та корегуючи рахунки просумовано, незважаючи на те, що вони мають різні номери та дати виставлення, що позбавляє Відповідача-1 можливості провести звірку розрахунків належним чином. Щодо нарахування санкцій за прострочення платежу, то сума 3% та втрат від інфляції за розрахунком згідно даних Відповідача 1 становить відповідно 3 628 166,08грн. та 18 608 279,17грн. Крім того Відповідачем 1 через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат».

Представник Позивача у судове засідання 16.01.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 16.01.2013р. з'явився, надав пояснення по суті спору викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник Відповідача 2 у судове засідання 16.01.2013р. з'явився, заперечив проти позовних вимог.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (Покупець) було укладено договір поставки №ГРД-01/10-5002, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця залізорудний окатиш з базовим складом залізу 60,00% та базовим складом щелочі 9,00% виробництва ВАТ «Північний ГЗК» (далі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором та Специфікаціями до нього.

Згідно п.2.2 договору контрактний період - період, протягом якого ціна Товару у доларовому еквіваленті, встановлені у відповідності з пунктом 5.3 даного Договору, залишається незміною. Контрактний період за даним Договором складає 1 (один) квартал. Контрактними періодами за даним Договором є наступні періоди:

- з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. включно

- з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. включно

- з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. включно

- з 01.10.2011. по 31.12.2011р. включно

- з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. включно

- з 01.04.20112р. по 31.06.2012р. включно

- з 01.07.2012р. по 30.06.2012р. включно

- з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. включно

- з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. включно

- з 01.04.2013р. по 30.06.2013р. включно

- з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. включно

- з 01.10.2013р. по 31.12.2013р. включно

- з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. включно

- з 01.04.2014р. по 30.06.2014р. включно

- з 01.07.2014р. по 30.09.2014р. включно

- з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. включно

- з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. включно

- з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. включно

- з 01.07.2015р. по 30.09.2015р. включно

- з 01.10.2015р. по 31.12.2015р. включно

У розділі 4 договору Сторони визначили строки, об'єми та умови поставки:

- Поставка Товару за даним Договором здійснюється на умовах FCA - станція Терни або станція Рядова, Пріднепровська залізниця (Інкотермс 2000), у відповідності з даним Договором. Поставка Товару здійснюється за узгодженими Сторонами реквізитами вантажоодержувача, вказаним Покупцем у замовленнях, оформлені відповідно пункту 4.4 даного Договору (п.4.2 Договору);

- датою поставки вважається дата календарного штемпелю станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів) (п.4.7 Договору);

- вантажоодержувачем за даним Договором може бути Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського» (код одержувача 3128 станція Дніпродзержинськ, Предніпровська залізниця , код станції 455806) та/або Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (код одержувача 3437, станція Комунарськ, Донецької залізниці, код станції 506209). Вказівка Покупцем у замовленні будь-яких інших вантажоодержувачів, є відмовою Покупця від закупки в узгоджені у пункті 2.4 об'ємів Товару (п.4.11 Договору);

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що ціна на Товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) та зазначається в Специфікації, порядок формування ціни визначили п.п. 5.2, 5.3 Договору.

У розділі 6 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку та розрахунків за договором:

- розрахунки за Товар за даним Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (п.6.1 Договору);

- умови оплати: протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки партії Товару (включаючи день поставки). Якщо двадцять перший календарний день (починаючи з дати поставки та включаючи день поставки) приходиться на вихідний або святковий день, оплата відповідних партій Товару повинна бути здійснена не пізніше останнього робочого дня, який передує вихідному або святковому дню (п.6.2 Договору);

- партія Товару вважається повністю оплаченою, якщо еквівалентна доларова величина фактично здійснених Покупцем платежів (у гривнях) за цю конкретну партію Товару, перерахована з гривень у доларовий еквівалент за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати вказаної партії Товару, дорівнює еквівалентній доларовій вартості вказаної Товару, розрахованої виходячи з еквівалентних доларових цін та еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактично якісних характеристик цієї партії Товару (п.6.2.1 Договору);

- рахунки-фактури на Товар виставляються в день поставки партії Товару в національній валюті України - гривні, виходячи з перерахунку в гривню ціни Товару в доларовому еквіваленті, діючої у поточний контрактний період поставки (з базовим складом залізу та базовим складом мелочі), а також приплат/скидок за ціною Товару у доларовому еквіваленті, діючих у поточний контрактний період поставки за зміни якісних характеристик Товару (склад заліза, склад мелочі). При виставлені рахунків-фактур, для цілей перерахунку, ціна Товару у доларовому еквіваленті та приплат/скидок у доларовому еквіваленті помножується на офіційний курс НБУ UAH/USD, встановлений на дату поставки партії Товару. Для виставлення рахунків-фактур приймається вага партії Товару, зазначеної у залізничних накладних та фактично якісні характеристики Товару (склад заліза, склад мелочі), зазначені у сертифікаті якості виробника (п.6.2.2 Договору);

- датой оплати вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.6.2.6 Договору);

Згідно п.8.3 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати, передбачених п.6.2 даного Договору, Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення до фактичного моменту оплати.

У пункті 13.7 договору даний договір вступає в дію з 01 січня 2011 року та діє до 31 грудня 2015 року.

Специфікацією №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 до договору сторони визначили зміст, ціну, загальну вартість, кількість товару, що підлягає поставці в конкретний контрактний період, умови та строки його поставки.

Згідно пункті 1.2 статуту Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 30.03.1994 року (реєстраційний номер 357/1), яке створене відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 10.03.94р. №85 шляхом перетворення Алчевського державного металургійного комбінату у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.93р. №210, на підставі рішення загальних зборів акціонерів 8 квітня 2011 року (Протокол від 08 квітня 2011 року №01/11). Найменування Товариства у частині типу та організаційно-правової форми приведено у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства».

На виконання умов договору Позивачем в період з 06.12.2011р. по 31.10.2012р. було здійснено поставку Публічному акціонерному товариству «Алчевський металургійний комбінат» загальною кількістю 1 102 760,30тонн., що підтверджується залізничними накладними та актами приймання-передачі продукції, які підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Незважаючи на настання строку оплати Відповідачем 1 не було здійснено оплату у повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого станом на 20.11.2012 рік виникла заборгованість у сумі еквівалентній 33 868 374,37USD тобто 270 709 916,34грн.

29 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (Кредитор) було укладено договір поруки №ПР 001-29.04.11/2, відповідно п.1.1 якого у відповідності з даним Договором Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05441447) (надалі - Боржник) за договором поставки №ГРД-01/10-5002 від 29 грудня 2010 року, укладеним між Кредитором та Боржником (надалі - Договір поставки), включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених Договором поставки.

Згідно п.1.2 договору Поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами Договору поставки.

За умовами пункту 2.1 договору у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Договором поставки, та у випадку застосування заходів відповідальності згідно з п.1.1 даного Договору, Поручитель на підставі письмового повідомлення Кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок Кредитора заборгованість за Боржника за Договором поставки.

Відповідно п.2.3 договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність Поручителя обмежується 20 000 (двадцять тисяч) гривнями за зобов'язаннями Боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених Договором поставки, та у будь якому випадку не може перевищувати зазначену сум.

Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і втрачає чинність після повного виконання Боржником обов'язків за Договором поставки та Поручителем за даним Договором (п.4.1 Договору);

Позивачем на адресу Відповідача 1 та Відповідача 2 було надіслано вимоги №01/1262-3.20д від 20.11.2012 року та №01/1265-3.20д від 20.11.2012 року про сплату заборгованості у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги суми боргу, пені, 3% річних.

Відповідач 2 у відповіді №4951/2 від 27.11.2012р. на вимогу зазначив, що не визнає вимогу у зв'язку з відсутністю належних підстав для її виконання, передбачених чинним законодавством України та умовами договору поруки.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем 1 та Відповідачем 2 Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», Позивачем було здійснено поставку Відповідачу 1 загальною кількістю 1 102 760,30 тонн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На сплату вартості поставленого товару Позивачем були виставлені рахунки, належним чином засвідчені копії яких долучені Позивачем до матеріалів справи.

Належні та допустимі в порядку ст.ст. 33-36 Господарського процесуального кодексу України докази погашення боргу в сумі 270 689 919,34грн. в матеріалах справи відсутні.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 270 689 919,34грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. забезпечені порукою, шляхом укладання між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 2 (Поручитель) договору поруки № ПР 001-29.04.11 від 29.04.2011р.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Через неналежне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки щодо оплати товару, Позивач звернувся до Відповідача 2, як поручителя, з вимогою № 01/1265-3.20д від 20.11.2012р. оплатити грошові кошти у розмірі 270 709 916,34грн. за офіційним курсом НБУ (7.993) станом на 20.11.2012р. Зазначена вимога 22.11.2012р. була надіслана Відповідачу 2, про що свідчать наявні в матеріалах справи засвідчені копії поштової квитанції та опису вкладення в цінний лист.

Листом № 4951/2 від 27.11.2012р. Відповідач 2 не визнав заявлені до нього вимоги.

Відповідач 2 проти заявлених до нього вимог заперечував, посилаючись на те, що строк звернення позивача до Відповідача 2 з вимогою щодо виконання зобов'язання за договором поруки в частині оплати поставленого з 07 грудня 2011 року по 27 червня 2012 року товару сплинув на дату звернення позивача до суду, отже вважає, що порука в частині виконання зобов'язань за цими поставками припинена.

Суд зазначає, що зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виключно в межах строку, передбаченого у ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Виходячи з норм ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

З договору поруки № ПР 001-29.04.11/2 від 29.04.2011р. вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.4.1.) про його дію до повного виконання боржником обов'язків за договором поставки та поручителем за договором поруки не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч.1. ст. 252 Цивільного кодексу України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Такий самий по суті висновок викладений у постановах Верховного суду України від 18.07.2012р. та від 21.05.2012р.

Господарський суд приймає до уваги, що договір поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р., укладений між Позивачем та Відповідачем 1, встановлює права та обов'язки сторін й на майбутні періоди, щодо яких термін виконання ще не настав. В свою чергу, відповідно до п. 1.3 договору поруки, поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед кредитором в тому ж обсязі на тих же підставах та в ті ж строки, що і боржник.

Враховуючи, що у договорі поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. строк виконання основного зобов'язання Відповідача 1 здійснити оплату за отриманий товар визначений відстроченням платежу (п.6.2. договору), суд дійшов висновку, що позивач звернувся до Відповідача 2 з вимогою № 01/1265-3.20д від 20.11.2012р. оплатити суму боргу в межах строку, зазначеного у ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України строку, а відтак Позивач у даному спірному випадку не втратив право вимоги до поручителя.

Пунктом 2.3 договору поруки передбачена відповідальність Поручителя перед Кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність Поручителя обмежується 20 000 (двадцять тисяч) гривнями за зобов'язаннями Боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених Договором поставки, та у будь якому випадку не може перевищувати зазначену сум.

Враховуючи викладене вище та встановлення правомірності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест Холдинг" щодо виникнення заборгованості Відповідача 1 перед Позивачем у розмірі 270 689 919,34грн. за поставлений товар, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» суми у розмірі 20 000,00грн.

Отже, заявляючи до Відповідача 2 вимоги щодо сплати основного боргу в сумі 20 000,00грн. на підставі договору поруки Позивач реалізував своє право на отримання задоволення своїх вимог за рахунок поручителя в порядку, визначеному договором поруки, ст. 554 Цивільного кодексу України.

Відповідачами не надано доказів належного виконання зобов'язань за договором № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. та за договором поруки № ПР 001-29.04.11/2 від 29.04.2011р.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 3 249 993,19грн.

За письмовими поясненнями Позивача та наявних в матеріалах справи розрахунків вбачається, що вартість товару відвантаженого протягом періоду з 22.09.2011р. по 05.12.2011р. оплачена Відповідачем 1 у повному обсязі, однак з недотриманням умов договору №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. щодо строків оплати. За прострочення оплати поставленого у цей період товару Позивач нарахував 3 %, які просить стягнути з Відповідача 1 у сумі 1 067 923,89грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем у сумі 4 317 917,08грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.3 договору поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. у випадку порушення Покупцем строків оплати, передбачених п.6.2 даного Договору, Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення до фактичного моменту оплати. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком Позивача розмір пені від суми загального боргу складає 16 320 790,44грн.

За письмовими поясненнями Позивача та наявних в матеріалах справи розрахунків вбачається, що вартість товару відвантаженого протягом періоду з 22.09.2011р. по 05.12.2011р. оплачена Відповідачем 1 у повному обсязі, однак з недотриманням умов договору №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. щодо строків оплати. За прострочення оплати поставленого у цей період товару Позивач нарахував пеню, яку просить стягнути з Відповідача 1 у сумі 5 138 330,73грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем у сумі 21 459 121,17грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс», м.Донецьк про стягнення з Відповідача 1 заборгованості у розмірі 270 689 919,34грн., пені у сумі 21 459 121,17грн., 3% річних у розмірі 4 317 917,08грн., стягнення з Відповідача 2 заборгованості у сумі 20 000,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (вул.Шмідта, 4, м.Алчевськ, Луганська область, 94202, ЄДРПОУ 05441447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (вул.Постишева, 117, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 34093721) заборгованість у розмірі 270 689 919,34грн., пеню у розмірі 21 459 121,17грн., 3% річних у сумі 4 317 917,08грн., судовий збір у розмірі 64 380,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (вул.Ф.Зайцева, 46 А, м.Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 24819472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (вул.Постишева, 117, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 34093721) заборгованість у розмірі 20 000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.13р.