Ухвала суду № 28959232, 30.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року справа №2а/0570/13857/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представника позивача Толмачової А.М.,

представника відповідача Мельник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/13857/2012 за позовом прокурора Київського району міста Донецька в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 230604,33 грн., пені у розмірі 57995,90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району міста Донецька звернувся до суду в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до ПАТ "Донецький металопрокатний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході перевірки додержання вимог законодавства про соціальний захист інвалідів, прокуратурою встановлено, що відповідач не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2009 рік становила 884 осіб, тобто, на підприємстві повинно бути працевлаштовано 35 інвалідів. Фактично ж, за даними довідки на підприємстві працювало 24 інваліда. Зазначеними діями відповідач порушив приписи щодо нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вимог частини другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чітко визначено, що підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Зазначене відповідач не виконав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05838512), зареєстроване в якості юридичної особи 07.07.2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради. У 2009 році відповідач мав організаційно-правову форму - відкрите акціонерне товариство. (а.с.39-51)

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, складеного відповідачем та поданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 884 особи. Разом з тим, у звіті зазначена кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 31 осіб, кількість інвалідів, що фактично працювали протягом року на підприємстві - 35 осіб. (а.с.69)

На виконання вимоги прокуратури Київського району міста Донецька від 05.09.2012 року № 06-7/1651 працівником Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку дотримання вимог ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів і України» за 2009 рік ВАТ «Донецький металопрокатний завод». (а.с.68)

За результатами вказаної перевірки встановлено, що поданий відповідачем звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік складено з помилками. Так середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 884 особи, з них кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить - 35 осіб. Фактично на підприємстві працювало 24 особи, яким відповідно до норм чинного законодавства встановлена інвалідність. (а.с.6)

Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів згідно вимог ст. 20 цього Закону відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції, сума яких визначена в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у сумі 230604,33 грн (а.с.7)

За несплату вказаних санкцій позивачем нарахована пеня відповідно до ст. 20 вказаного Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, в розмірі 57995,90 грн. (а.с.8)

Щомісяця протягом 2009 року відповідачем подавалися до Донецького міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій, у тому числі і вакансій для інвалідів. (а.с.77-88)

Як вбачається з листа Донецького міського центру зайнятості від 17.12.2012 року № 02/3861 відповідач протягом 2009-2010 років приймав участь у ярмарках вакансій, організованих Донецьким міським центром зайнятості з працевлаштування по заявленим у формі 3-ПН вакантним професіям, у тому числі інвалідам. (а.с.89)

За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції до 18 березня 2006 року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі, з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006 р. підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідач вимоги закону щодо створення робочих місць для інвалідів виконав та прийняв всі можливі заходи щодо їх працевлаштування. В той же час органом працевлаштування будь-які заходи щодо працевлаштування інвалідів на робочі місця відповідача не приймались.

Фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів не встановлено.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ПАТ «Донецький металопрокатний завод» здійснило усі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, що підтверджується відповідними доказами, а тому на нього не може бути покладена відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Суд апеляційної інстанції не приймає доводів, що звіти до центру зайнятості за формою 3-ПН складені з порушенням вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», оскільки Інструкцією не передбачено обов'язку роботодавця у звіті за формою 3-ПН вказувати кількість місць по кожному вільному робочому місту або щодо кожної категорії громадян, які можуть бути влаштовані на вакантну посаду.

Крім цього, законом передбачена відповідальність роботодавця тільки за нестворення робочих місць для інвалідів, невиконання заходів для їх працевлаштування, відмову в працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/13857/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/13857/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 01 лютого 2013 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді В.А.Шальєва

М.В.Бишов