Ухвала суду № 28958824, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6235/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача Самойленко Ж.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6235/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

про відшкодування переплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

01 листопада 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування переплати пенсії задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735) заборгованість у сумі 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 54 копійки на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534624).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник вказує, що судом першої інстанції не було застосовано під час вирішення спору норми ч. 1 ст. 50, п. 7 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого не враховано, що у випадку надміру сплаченої пенсії внаслідок недостовірності даних, наданих страхувальником, стягнення зазначених виплат зі страхувальника законодавством не передбачено.

Вказує також, що дана справа є не підсудною адміністративному суду, оскільки приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають розгляд вимог суб'єкта владних повноважень про стягнення грошових коштів з підприємства в порядку адміністративного судочинства, а також звертає увагу на порушення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, у поданих запереченнях на апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2001 року громадянин ОСОБА_2, останнім місцем роботи якого була Холдингова компанія "АвтоКрАЗ", у зв'язку з виходом на пенсію подав заяву (а. с. 51) з усіма необхідними документами до відділу соціального захисту населення Автозаводської районної ради народних депутатів м. Кременчука для призначення пенсії за віком.

З поданою громадянином ОСОБА_2 заявою, до Пенсійного фонду також надана довідка Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" № 11329 від 03 листопада 2004 року (а. с. 8) про заробітну плату за 1992 - 1997 роки для обчислення пенсії за віком ОСОБА_2 На підставі поданих документів громадянину ОСОБА_2 призначено пенсію за віком.

З 17 квітня 2012 року по 18 квітня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області було проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (код за ЄДРПОУ 05808735), достовірності видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.1992 року по 30.09.1997 року.

18 квітня 2012 року за результатом проведеної перевірки складено акт № 240 "Про результати позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (код за ЄДРПОУ 05808735) достовірності видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2 за період з 01 січня 1992 року по 30 вересня 1997 року (а. с. 60), яким встановлено розбіжність між сумами, що містяться в довідці № 11329 від 03 листопада 2004 року та сумою фактично сплачених внесків за період з 1992 року по 1997 роки, і що є меншими за внески, які необхідно сплачувати відповідно до вказаної довідки.

17 липня 2012 року згідно із вимогами вищевказаного акту, відповідачем видано нову довідку № 1998 (а. с. 9), на підставі якої позивачем обчислено розмір пенсії громадянину ОСОБА_2, та встановлено переплату за період з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2012 року в сумі 856 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком суми переплати пенсії ОСОБА_2 (а. с. 47-49).

07 вересня 2012 року відповідачу направлено претензію за № 6008/06-07 (а. с. 14), з вимогою повернути на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці суму зайво виплаченої пенсії в розмірі 1 000 грн. 83 коп. Позивачем претензія № 6008/06-07 від 07.09.2012 року не оскаржувалась.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок видачі недостовірних документів, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правомірними, виходячи з наступного.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на час видачі відповідачем довідки №11329 від 03.11.2004 року, довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач не виконав вимоги закону та надав позивачу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за віком ОСОБА_2 №11329 від 03.11.04р. із зазначенням недостовірних відомостей, тому у відповідності до ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має нести матеріальну відповідальність.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при вирішенні справи не було застосовано норми ч. 1 ст. 50, п. 7 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку посилається відповідач, встановлюючи можливість добровільного відшкодування пенсіонером надміру виплаченої суми пенсій, не обмежує, виключно пенсіонерами, коло осіб щодо яких може бути заявлено вимогу про стягнення такої суми у судовому порядку. Із системного її аналізу із приписами п. 7 ст. 64 цього Закону, а також Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що суми надміру виплаченої пенсії внаслідок подання страхувальником недостовірних даних стягуються з останнього в судовому порядку.

Посилання заявника у апеляційній скарзі на той факт, що дана справа є не підсудною адміністративному суду, оскільки приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають розгляд вимог суб'єкта владних повноважень про стягнення грошових коштів з підприємства в порядку адміністративного судочинства, є неправомірними та суперечать частині 1 та пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що про факт видачі відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області стало відомо після здійснення перевірки та складення акту від 18.04.2012 року №240. Враховуючи зазначене, строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6235/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.