Ухвала суду № 28958810, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-5171/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-5171/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Теплохолодсервіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Теплохолодсервіс" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби № 00003862305 від 17.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 00003862305 від 17.04.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.03.1995 року за № 14801200000023737. Державна реєстрація ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" проведена за адресою : 61204, м. Харків, пр. Перемоги, буд.70, кв.45, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та взятий на податковий облік до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 21.03.1995 року за № 6398.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу від 20.03.2012 року № 150 та згідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" з питань перевірки відносин з платником ТОВ " Промтехноопт" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року .

За результатами перевірки складено акт від 03.04.2012 року № 788/2204/23003751 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за період з 01. 10.2011 по 31.12.2011 рр. в якому зафіксовані порушення встановлені відповідачем : п.198,2, п.198.3, п 198.6, ст..198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 36713,00 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2011 року завищена сума податкового кредиту на 8902,50 грн.; листопад 2011 року завищена сума податкового кредиту на 27810,87 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промтехноопт". В ході проведення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова перевірки контрагента, було встановлено, що за період вересень та жовтень 2011 року діяльність ТОВ "Промтехноопт" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності, у зв"зку з чим усі операції з надання товару позивачу його контрагентом ТОВ "Промтехноопт" не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до "вигодонабувача".

На підставі акту від 03.04.2012 року № 788/2204/23003751 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 рр. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення № 00003862305 від 17.04.2012 року.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору № 66/10 від 01.12.2010 року ТОВ "Промтехноопт" надалі іменоване як "Продавець" в особі директора Батюк Н.Е., діючого на підставі статуту та ТОВ НВП "Теплохолодсервіс", іменоване надалі "Покупець" в особі директора Соколова С.Г., діючого на підставі статуту заключили договір про наступне: 1.1. Покупець доручає, а Продавець приймає на себе виконання робіт з доставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів. 6.1. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Виконання умов договору № 66/10 від 01.12.2010 року підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними, рахунками фактури, довіреностями на отримання ТМЦ. Сплата за товари підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями. Транспортування та складське зберігання товарів підтверджуються товарно-транспортними накладними, подорожними листами, картками складського обліку. Використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача підтверджуються договорами підряду, субпідряду, рахунками фактури, актами приймання виконаних будівельних робіт (Ф № КБ-2в), відомостями ресурсів, банківськими виписками, платіжними дорученнями.

Колегія суддів зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З гідно з п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції ТОВ НВП "Теплохолодсервіс" та ТОВ "Промтехноопт" оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що не заперечується і актом перевірки. Позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальника, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" в акті перевірки відсутні.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-5171/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.