Постанова № 28958118, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р. Справа № 2а-1670/6529/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Екопол" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6529/12

за позовом Приватного підприємства "Екопол"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Екопол", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 липня 2012 року №№0003182310, 0003172310, 0003001702, 0003192310.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. На час перебування у господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кетон Сол»(далі -ТОВ «Кетон Сол»), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2.) контрагенти були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали право здійснювати господарську діяльність на власний розсуд та ризик, у тому числі укладання договорів з іншими особами, при цьому не обмежені в залученні додаткового майна, і майнових працівників, підрядників, транспортних засобів, вибору способу і засобу здійснення діяльності. Посилання податкового органу на відсутність документів по господарським правовідносинам з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 позивач спростовував тим, що звертався до правоохоронних органів із заявою прийняти до відому факт зникнення документів. Прізвище керівника та бухгалтера ТОВ «Кетон Сол»в первинних документах бухгалтерського обліку зазначено неправильно внаслідок помилки комп'ютерній програмі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: приписи Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. ст. 159, 161 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.05.2007 ПП «Екопол»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради /арк. с. 16/, з 21.05.2007 перебуває на обліку платника податків за №9466 та є платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.06.2007 №100051003).

На підставі положень ст. 20, 77, 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлень №847, 846, 849 від 22.06.2012, виданих ДПІ у м. Полтаві , на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві №968 від 21.06.25012, у період з 22.06.2012 по 04.07.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Екопол»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.

У ході перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств у розмірі 96 898 грн (ІV квартал 2010 року), заниження податку на додану вартість (далі -ПДВ) на суму 77 518,00 грн (жовтень 2010 року). Перевіркою також визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12252,00 грн. (12030,00 грн. у 2010 році, 222,00 грн. у ІІ кварталі 2011 року). Крім того у ході перевірки встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтвердив сплату покупцем готівкових коштів на суму 54 710,19 грн.

За результатами перевірки складено акт №1860/22/5/35107640 від 10.07.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.2.1. пункту 4.2. статті 4, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пункту 3.1, 3.2, 7.39, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 /арк. с. 80-112/.

24 липня 2012 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення №0003182310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 96898,00 грн, з яких: 77518,00 грн -за основним платежем, 19380,00 -штрафні (фінансові) санкції, №0003172310, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 121123,00 грн, з яких: 96898,00 грн -за основним платежем, 24225,00 грн -штрафні (фінансові) санкції; №0003001702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 15 315,00 грн, з яких: 12252,00 грн - за основним платежем, 3063,00 грн -штрафні (фінансові) санкції; №0003192310, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54710,19 грн.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України "Про податок на додану вартість", для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Окрім того, виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що 01.10.2010 між позивачем, в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ «Кетон-Сол», в особі директора ОСОБА_4, укладено договори купівлі-продажу №№ 01/10-1, 01/10-2, 01/10-3 за умовами якого останній зобов'язався поставити пічне пальне, мазут та запчастини.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Кетон-Сол»позивачем надано договори, виписку по особовим рахункам, квитанції до прибуткового ордеру, рахунки, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні /арк. с. 20-79/.

На підставі зазначених господарських операцій позивачем віднесено до валових витрат 7 643 018,00 грн та сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді у розмірі 77 518,00 грн.

Суд першої інстанції стосовно операцій позивача з ТОВ «Кетон-Сол», вважає, що виявивши граматичну помилку в написанні прізвища директора - ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, тобто «механічним» пропуском букв «і», та «н» бухгалтером постачальника при внесенні даних в бухгалтерську програму та автоматичним рознесенням програмою помилки по всім первинним документам, правочини з цим контрагентом є нікчемними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Матеріали справи свідчать, що первинні документи (рахунки, видаткові та податкові накладні), факт проведення розрахунків, банківські та касові документи, товарно-транспортні накладні, договори, наявність на всіх первинних документах особистого підпису ОСОБА_4, печатки підприємства ТОВ «Кетон-Сол», факт відображення ТОВ «Кетон-Сол» податкових зобов'язань в додатку №5 до Декларації з ПДВ та відображенням податкового кредиту на відповідні суми в додатку №5 до Декларації з ПДВ нашим підприємством.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також колегія суддів зазначає, що суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що первинні документи бухгалтерського обліку, надані позивачем, не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" а також те, що договори, укладені з ТОВ «Кетон Сол» підписані неуповноваженою особою, що свідчить про відсутність в дійсності господарських операцій між ПП «Екопол»та ТОВ «Кетон Сол», колегія суддів оцінює критично, оскільки в бухгалтерських документах які пов'язані з торгівельною операцією з ТОВ «К Сол» без будь-яких сумнівів ідентифікується підпис особи, а саме керівника підприємства ТОВ «Кетон-Сол».

Наявність лише механічної помилки в тексті робочої документації в прізвищі директора не призвела ні до яких негативних правових наслідків в операції між підприємствами й не призвела до невиконання однією із сторін взятих на себе договором зобов'язань.

Виходячи з п.п. 1-3,5,6 статті 203 ЦК, не має законних причин визнання поставок від ТОВ «Кетон-Сол» на адресу підприємства ПП «Екопол» нікчемним правочином, тобто зміст правочину не суперечить Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа що вчинила правочин мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (підприємство отримувало товар і це підтверджується документами, та розраховувалось за нього).

Виходячи із зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 липня 2012 року №№0003182310, 0003172310, 0003192310.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 12 252,00 грн стали господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

Перевіркою встановлено, що у 2010 році ПП «Екопол»перерахувало на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 у лютому 2010 року кошти в загальній сумі 70000,00 грн та ФОП ОСОБА_2 у листопаді 2010 року кошти у загальній сумі 10200,00, в серпні 2011 року кошти у розмірі 1480,00 грн.

Так згідно наданих позивачем у ході судового розгляду документів, судом встановлено, що 01.07.2009 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг №3-ф за умовами якого, останній зобов'язувався надати ПП «Екопол»консультаційні послуги у сфері фінансів /арк.с. 215-217/.

01.07.2009 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір за умовами якого, останній зобов'язувався надати ПП «Екопол»юридичні послуги /арк. с. 221/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 позивачем надано договори, акти прийому наданих послуг /арк. с. 215-218, 221-222/.

Як вбачається з акту перевірки /арк. акту 24/, перевіряючими зафіксовано відсутність на момент документальної перевірки ПП «Екопол» документів по господарським правовідносинам з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 Директор підприємства пояснив, що 23.04.2010 витребувані документи було викрадено та надав копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи /арк. с. 103/.

Згідно копії зазначеної постанови 23.04.2010 директор ПП «Екопол»ОСОБА_3 звернувся до Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області із заявою про зникнення із його автомобіля сумки з первинними документами бухгалтерського обліку за період з 2007-2009.

26.04.2010 постановою Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області відмовлено у порушенні кримінальної справи /арк.с. 155, 156/.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Колегія суддів зазначає, що норма про зобов'язання відновлення втрачених документів за 90 календарних днів, на яку посилається податковий орган в акті, а саме п. 44.1 п. 44.5 ст. 44 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. №2755-іу із змінами та доповненнями не діяла на момент збігу 3-х років з моменту надання послуг суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_2

Після вступу даної норми в силу, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 з проханням надати копії первинних бухгалтерських документів, втрачених підприємством, відносно отриманих від нього послуг. У зв'язку з тим, що на той момент від моменту надання послуг пройшло більше 3-х років, суб'єкт господарської діяльності - фізична особа ОСОБА_2, посилаючись на норму законодавства щодо збереження документів суворої звітності повідомив, що він не зобов'язаний зберігати акти виконаних робіт, термін зберігання яких складає більше 3-х років, тобто стік термін позовної давності.

Тому, на момент перевірки, можливості відновити первинні бухгалтерські документи з приводу надання підприємству послуг ОСОБА_2 не було змоги.

Також слід зазначити, що в листі №109 від 19.12.2011 р. позивач повідомляв ДПІ у м. Полтаві про цей факт, та надавав копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.04.2010 р. відносно втрачених нашим підприємством документів за цей період . Після відновлення даних документів, вони відразу ж були надані до суду позивачем.

Колегія суддів відзначає, що отримання юридичних послуг щодо реєстрації підприємства та консультації з вищевказаним суб'єктом господарської діяльності здійснювалось в період, який не відноситься до періоду, що перевірявся.

Позивач не є податковим агентом суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб ОСОБА_1, та ОСОБА_2, так як на момент надання ними послуг, та отримання розрахунків вони були зареєстровані як фізичні особи- підприємці та були взяті на облік в ДПА, як платники податків (копії свідоцтв про державну реєстрацію, та довідки про взяття на облік платників податків додаються).

Норма про зобов'язання відновлення втрачених документів за 90 календарних днів, на яку посилається податковий орган в акті, а саме п. 44.1 п. 44.5 ст. 44 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. №2755-ІV із змінами та доповненнями вступила в силу лише 01.01.2011 р., а суб'єкт господарської діяльності - фізична особа ОСОБА_1 знятий з обліку в ДПС ще 30.09.2010 р. На початку 2011 р., коли підприємство звернулось до нього з проханням надати копії первинних бухгалтерських документів, втрачених підприємством, відносно отриманих від нього послуг, на що отримали відповідь, що так як він пройшов перевірку та був знятий з обліку, ніяких документів по взаємовідносинам з нашим підприємством він не зберіг. В листі №109 від 19.12.2011 р. позивач повідомляв ДПІ у м. Полтаві цей факт (а.с.155).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 липня 2012 року №0003001702.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екопол" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6529/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Екопол" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003182310 від «24» липня 2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0003192310 від «24» липня 2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0003172310 від «24» липня 2012 року, та податкове повідомлення-рішення № 0003001702 від «24» липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.