ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2013 р. Справа № 5/34-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2012 рокуу справі господарського судуВінницької областіза позовомдочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"простягнення 2 483 603,62 грн. в судовому засіданні взяли участь представники :
- від позивача:Галкін В.Ю.- від відповідача:Кучера А.В.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2009 року, ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду із позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 4391449,70 грн. заборгованості, 1 085 099,06 грн. інфляційних втрат, 281 915,47 грн. - 3% річних, 1 486 036,72 грн. пені та 997 566,90 грн. - 7% штрафу (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.04.2010 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 року, позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 4391449,70 грн. основного боргу, 1085099,06 грн. інфляційних втрат, 281915,47 грн. - 3% річних. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2010 року постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 року та рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області, в іншій частині судові рішення у справі залишено без змін.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Вінницької області від 13.09.2011 року в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та 7% штрафу відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 1 486 036,72 грн. пені, 997 566,90 грн. 7% штрафу.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду України від 18.12.2012 року заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права при розгляді справи, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені та 7% штрафу повністю.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року, якою було залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2012 року та якими було стягнуто пеню та 7% штрафу, Верховний Суд України в своїй постанові від 18.12.2012 року зазначив про помилковість висновку суду касаційної інстанції щодо обґрунтованості стягнення пені та 7 % штрафу за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 11128 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Як було встановлено судами попередніх судових інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 року порушено провадження у справі №10/176-05 про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
18.12.2007 року між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (як виконавцем) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (як замовником) укладено договір №117Н-550 про транспортування природного газу для потреб населення за умовами якого, виконавець зобов'язався надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник - сплатити за транспортування газу встановлену плату.
При розгляді справи судами було встановлено, що позивач в період з січня по грудень 2008 року виконав зобов'язання по договору та надав відповідачу послуги з транспортування природного газу для потреб населення загальною вартістю 26 159 996,09 грн., які відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 4 391 449,70 грн. Вказаний борг стягнуто рішенням суду у цій справі та сторонами не оспорюється.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення в частині стягнення пені та 7 % штрафу, нарахованих на цей борг.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частина четверта статті 12 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію.
За змістом зазначеної норми, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання, або неналежне виконання, не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства та приймаючи до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 18.12.2012 року, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення пені та 7 % штрафу, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вищевказані норми матеріального та процесуального права, тому, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.
Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2012 року у справі №5/34-09 скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.2011 року з даної справи залишити в силі.
Стягнути з дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 30019801) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649) 24837,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.
Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідні накази, згідно із ст. 122 ГПК України.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді: Л.В. Жукова
В.І. Студенець
Судове рішення № 28953942, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/34-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: