Ухвала суду № 28953175, 28.01.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 4с-194/12

провадження № 4-с/753/20/13

У Х В А Л А

іменем України

"28" січня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -Лужецької О.Р.

за участю секретаря - Цибулюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції, зацікавлена особа ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають чинному законодавству України та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2012 року представник заявника ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати дії державного виконавця Відділу ДВС Дарницького РУЮ м. Києва Єрмакової О.А. такими, що не відповідають чинному законодавству України, скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження як такі, що містять положення, які протирічать чинному законодавству.

В скарзі посилається на те, що 09.01.2012 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ в м.Києві Єрмаковою О.А.. було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-2633/11, виданого Дарницьким районним судом м.Києва 20.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 228070,90 грн., накладено арешт на все майно в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. Згідно даної постанови, боржнику було надано строк до 16.01.2012 року для добровільного виконання вказаного вище рішення суду.

Заявник посилається, що він був позбавлений можливості виконати в добровільному порядку рішення суду, оскільки постанову від 09.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження не отримав. На думку скаржника, державним виконавцем порушено вимоги ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також посилаючись на ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» скаржник вважає, що державний виконавець не вжив необхідних дій та не переконався, що боржником було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2012 року та розпочав дії щодо примусового виконання рішення суду, тим самим порушив права стягувача.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав та просив її задовольнити. Також просив поновити строк на звернення до суду з даною скаргою посилаючись на те, що лише після візиту державного виконавця до квартири боржника, що підтверджено актом, складеним 28.04.2012 року дізнався про відкриття виконавчого провадження, а засвідчені копії оскаржуваних постанов були видані скаржнику 07.07.2012 року.

Державний виконавець ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Сидоренко Р.Г. проти задоволення скарги заперечував, пояснив що скаржниця пропустила строк звернення до суду з зазначеною вище скаргою. Крім того, зазначив, що держаним виконавцем при здійсненні вказаного виконавчого провадження було повністю дотримано вимоги чинного законодавства з метою здійснення всіх можливих дій направлених на виконання рішення суду, проте надати докази відправлення копії простанови про відкриття виконавчого провадження не має можливості, оскільки працівник канцелярії знаходиться у відпусці.

Зацікавлена особа -ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти скарги та просив суд відмовити в її задоволенні. Крім того, надав суду копію супровідного листа, з якого вбачається, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена 13.01.2012 року.

В судовому засіданні представник скаржника звернувся з клопотанням про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року в задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження ВП № 30559272 та № 30564452, відкриті ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва 09.01.2012 року по виконанню виконавчих листів, виданих 20.12.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва -відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 листопада 2012 року ухвалу Дарницького районного суду від 27 серпня 2012 року залишено без змін.

Суд заслухавши представника скаржника, державного виконавця, зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконанню підлягають рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений на виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання.

Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 від 03.01.2012 року, 09.01.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Єрмаковою О.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 2-2633/11 від 20.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 228070,90 грн., накладено арешт на все майно в межах суми боргу та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржникові лише в межах суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавцем було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

З копії супровідного листа за № 2768 вбачається, що 13.01.2012 року копію вказаної вище постанови про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.97).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтверджені факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

З матеріалів справи виконавчого провадження встановлено, що жодних клопотань, заяв та скарг від боржника в порядку виконавчого провадження не надходило. З заявами до державного виконавця щодо відкладення виконавчих дій не звертався.

Встановлено, що державним виконавцем були вжиті заходи щодо примусового виконання рішення суду. Так, зокрема, державним виконавцем були вжиті заходи щодо розшуку майна та поточних рахунків боржника, складено два акта державного виконавця від 12.03.2012 року та від 28.04.2012 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та письмових пояснень держвиконавця, при складанні акту від 12.03.2012 року за адресою АДРЕСА_1 двері не відчинили, а при складанні акту від 28.04.2012 року за тією же адресою двері відчинив квартирант, який знімає дане помешкання, але до квартири не пустив.

Суд вважає, що посилання заявника на порушення держвиконавцем ВДВС Дарницького РУЮ в м.Києві Єрмаковою О.А. вимог чинного законодавства при виконанні в/л 2-2633/11 від 20.12.2011 року є необґрунтованими та такими, що не підтверджені відповідними доказами у справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії державного виконавця узгоджуються з вимогами ЗУ «Про виконавче провадження», а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч.2 ст. 385 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

В судовому засіданні представник скаржника підтвердив, що про порушення свої прав та наявність постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2012 року боржнику стало відомо після візиту державного виконавця до квартири 28.04.2012 року, а засвідчені копії оскаржуваних постанов були видані скаржнику 07.07.2012 року.

В той же час вбачається, що зі скаргою до суду про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та оскарження дій державного виконавця боржник звернувся лише 22.06.2012 року, тобто з пропуском 10 - денного строку.

Поважних причин, які б перешкоджали на звернення до суду з даною скаргою боржником не зазначено та при розгляді даної справи не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що боржником пропущено строк на звернення до суду з даною скаргою та підстав для поновлення даного строку не знаходить, а тому приходить до висновку про відмову у задоволення поданої скарги також з даних підстав.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 385-388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції, зацікавлена особа ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця Відділу ДВС Дарницького РУЮ м. Києва Єрмакової О.А. такими, що не відповідають чинному законодавству України та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.Р. Лужецька