Рішення № 28952394, 21.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.13 р. Справа № 5006/29/133/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів», м.Запоріжжя

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 183 468,00грн., пені у сумі 11 355,65грн.

за участю:

від позивача: Йоффе А.А. (директор);

від відповідача: Базивська Н.М. (за довіреністю);

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.01.2013р. по 21.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів», м.Запоріжжя (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 183 468,00грн., пені у сумі 11 355,65грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за типовим договором №06/144-44 від 16.01.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії №158 від 05.10.2012р., видаткових накладних, рахунків-фактур, додатку №1 від 23.03.2012р. до договору, специфікацій до договору, типового договору №06/144-44 від 16.01.2012р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 265 Господарського кодексу України.

02.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких зазначає, що при укладенні договору поставки (п.6.2 договору) сторони (за ініціативою Відповідача) зобов'язались керуватись діючою Інструкцією П-6 та П-7 (приймання за кількістю та якістю). Дві партії поставлених 08.06.2012р. , 25.05.2012р. забраковані актом від 02.08.2012р. з порушенням вимог Інструкції П-7 - пропущений 20-ти денний строк приймання. За накладною №61 від 25.05.2012р. строк приймання пропущений на 48 днів, за накладною №66 від 08.06.2012р. на 34 дня. Відповідно, бракування вказаних партій необґрунтоване, та для встановлення вказаного факту судова експертиза не потрібна. Оскільки їх вартість - 60 084,00грн., та пеня за прострочення оплати 3 479,33грн., а всього 63 563,33грн. також повинні бути стягнуті з Відповідача на користь Позивача без судової експертизи.

10.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 09.01.2013р. №09-9/50 в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно п.5.2 Договору оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікаціях, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у пункті 6.4 Договору. Крім того, вимоги про надання, вказаних в п.6.4 Договору також визначені п.5 Специфікації №1 (Відповідач здійснює оплату протягом 30-ти календарних днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем повного пакету документів, вказаних у пункті 6.4 договору), в п.5 Специфікації №2 (Відповідач здійснює оплату протягом 30-ти банківських днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем повного пакету, зазначених у п.6.4 Договору). У відповідності з п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригіналів наступних документів: рахунку на оплату Ресурсів; транспортних та супровідних документів; сертифікату або паспорту якості Постачальника; пакувальних документів; сертифікату санітарно-гігієнічного висновку та сертифікату радіогеологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акту приймання-передачі Ресурсів (у 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника; Отже, необхідним доказом виникнення у Позивача права вимоги за даним спором є докази поставки на адресу Відповідача Ресурсів за договором, а також докази отримання Відповідачем документів, зазначених у пункті 6.4 Договору. Зазначає, що Позивач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів, які підтверджують надання Відповідачу повного пакету документів відповідно п.6.4 Договору та його отримання останнім, чім порушив вимоги ст.ст. 33,54, 57 Господарського процесуального кодексу України. Також пунктом 6.6 договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, передбачено, що у випадку поставки Ресурсів, які не відповідають умовам Договору Ресурси приймаються Покупцем на зберігання. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох робочих днів, або в інший строк, узгоджений Сторонами, з моменту відправлення йому відповідного повідомлення Покупця виконати зазначені у повідомленні вимоги про заміну Ресурсів, про відшкодування Покупцю усіх понесених ним витрат та збитків, пов'язаних з поставкою Ресурсів неналежної якості ( у т.ч. витрат по зберіганню, транспортуванню, утилізації усіх або частини Ресурсів). З огляду на викладене, у Позивача відсутні підстави для стягнення з Відповідача вартості Металорукавів СРГ DN 25 PN 40 L1,1 Металорукавів СРГ DN25 PN 40 L2,1, відповідно видаткових накладних №РН-0000061 від 25.05.2012р., №РН-0000066 від 08.06.2012р., №РН-0000086 від 20.07.2012р.

Крім того Відповідач заявляє клопотання в порядку ст.233 Господарського кодексу України, у випадку прийняття рішення про задоволення позовних вимог Позивача, про зменшення нарахування Позивачем пені.

Також Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», листа від 31.07.2012р. №051/417, листа №114 від 01.08.2012р., акту від 02.08.2012р. №384 про невідповідність металорукавів вимогам креслення, звіту про фінансові результати 1 півріччя 2012 року.

Заявою від 11.01.2013р. №5 Позивач відмовився від позовних вимог про оплату вартості останньої партії, яка поставлена 20.07.2012р. та пені за прострочення вказаної партії на суму 37 346,86грн. (35 952,00грн.+1 394,86грн.). Відтак сума боргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів» складає 157 476,79грн.

15.01.2013р. Відповідачем через канцелярію надані письмові пояснення по справі в яких посилається на наступні підстави. Невідповідність якості металорукавів, поставлених за видатковими накладними №РН-0000061 від 25.05.2012р., №РН-0000066 від 08.06.2012р., умовами передбаченими Договором та Специфікацією №2 була виявлена при огляді метало рукавів, які надійшли 20.07.2012р. за видатковою накладною №РН-0000086 від 20.07.2012р. У відповідності з п.16 Інструкції П-7 Позивачу було направлено лист-вимогу №015-417 від 31.07.2012р. про необхідність явки представника для участі у прийманні продукції та складання двостороннього акту приймання продукції за якістю отриманої за видатковими накладними №РН-0000061 від 25.05.2012р., №РН-0000066 від 08.06.2012р., №РН-0000086 від 20.07.2012р. У Відповідь на дане повідомлення Позивач направив відповідь №114 від 01.08.2012р. у якому відмовився від участі у прийманні продукції за якістю та визнав обґрунтованість претензій Відповідача за якістю поставленої продукції, у тому числі необґрунтовану заміну, про марку сталі, наявність дефектів, а також зазначив про свою згоду на повернення неякісної продукції. На підставі та з урахуванням листа Позивача, Акт №385 від 02.08.2012р. про приймання продукції за якістю, відносно продукції поставленої за видатковими накладними №РН-0000061 від 25.05.2012р., №РН-0000066 від 08.06.2012р., №РН-0000086 від 20.07.2012р. був складений без участі представника Позивача.

Представник Позивача у судове засідання 21.01.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 21.01.2013р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів» (Постачальник) було укладено типовий договір №06/144-44, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно п.2.1 договору кількість, номенклатура Ресурсів зазначається у специфікаціях до даного Договору, які є невід'ємними частинами (далі - Специфікації).

Якість, упаковка та маркіровка Ресурсів повинні відповідати нормам, встановленим сертифікатам виробників, діючим стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду Ресурсів, та також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою Сторін, відображеним у специфікаціях. Можливі відхилення показників якості Ресурсів від вищевказаних норм, можуть бути встановлені за згодою Сторін, відображених у Специфікаціях.(п.2.3 Договору). Гарантія відповідності Ресурсів вимогам п.2.3 підтверджується сертифікатом або паспортом якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником), які направляються Покупцю на кожну партію поставки Ресурсів (п.2.4 Договору);

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у пункті 6.4 даного договору (п.5.2 Договору);

- датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 Договору);

У розділі 6 договору Сторони встановили умови приймання-передачі:

- приймання Ресурсів за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ГОСТ для даного виду Ресурсів (п.6.1 Договору);

- приймання Ресурсів за якістю здійснюється одним з наступних способів, який обирається Покупцем: у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ГОСТ для даного виду Ресурсів; за участю незалежної експертної організації, притягнутої Покупцем. У випадку якщо актом незалежної експертної організації підтверджується невідповідність поставлених ресурсів умовам даного Договору, Постачальник зобов'язаний відшкодувати Покупцю витрати, пов'язані з притягненням незалежної експертної організації, протягом трьох банківських днів, або інший строк, узгоджений Сторонами, з моменту отримання рахунку Покупця, який вважається отриманим Постачальником по закінченню трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем на адресу Постачальника, зазначену у даному Договорі (п.6.2 Договору);

- Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів: рахунку на оплату Ресурсів; транспортні та супровідні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); пакувальні документи; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку або сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акт приймання-передачі Ресурсів (у двох екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю рекомендованим листом або під розписку в отриманні податкову накладну на усю суму податкових зобов'язань, які виникли у Постачальника по ПДВ (п.6.4 Договору);

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

У відповідності пункту 10.5 договору даний договір діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

Специфікацією №1 від 16.01.2012р. Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість яка склала - 45 720,00грн., умови поставки, строк та умови оплати поставлених ресурсів: оплата протягом 30-ти календарних днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем пакету документів відповідно п.6.4 договору №06/144-44 від 16.01.2012р.

Специфікацією №2 від 23.03.2012р. Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість яка склала - 198 564,00грн., умови поставки, строк та умови оплати поставлених ресурсів: оплата протягом 30-ти банківських днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем пакету документів відповідно п.6.4 договору №06/144-44 від 16.01.2012р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000070 від 25.06.2012р. на суму 18 636,00грн., №РН-0000066 від 08.06.2012р. на суму 35 232,00грн., РН-0000061 від 25.05.2012р. на суму 24 852,00грн., №РН-0000030 від 22.03.2012р. на суму 45 720,00грн., №РН-0000054 від 04.05.2012р. на суму 24 240,00грн., вказані видаткові накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Для оплати Позивачем було виставлено рахунки-фактури №СФ-000031 від 22.03.2012р., №СФ-000057 від 04.05.2012р., №СФ-000137 від 25.05.2012р., №СФ-000075 від 08.06.2012р., №РФ-000078 від 25.06.2012р., №СФ-000098 від 20.07.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 147 516,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов типового договору №06/144-44 від 16.01.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 147 516,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що строк оплати товару не настав у зв'язку з тим, що позивачем не передані документи, передбачені п.6.4 договору. Також за твердженням Відповідача пунктом 6.6 договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, передбачено, що у випадку поставки Ресурсів які не відповідають умовам Договору Ресурси приймаються Покупцем на зберігання. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох робочих днів, або в інший строк, узгоджений Сторонами, з моменту відправлення йому відповідного повідомлення Покупця виконати зазначені у повідомленні вимоги про заміну Ресурсів, про відшкодування Покупцю усіх понесених ним витрат та збитків, пов'язаних з поставкою Ресурсів неналежної якості ( у т.ч. витрат по зберіганню, транспортуванню, утилізації усіх або частини Ресурсів). З огляду на викладене, зазначає, що у Позивача відсутні підстави для стягнення з Відповідача вартості Металорукавів СРГ DN 25 PN 40 L1,1 Металорукавів СРГ DN25 PN 40 L2,1, відповідно видаткових накладних №РН-0000061 від 25.05.2012р., №РН-0000066 від 08.06.2012р., №РН-0000086 від 20.07.2012р., оскілки Відповідач вважає, що вказана продукціє неналежної якості, про що відповідачем складений акт №385 від 02.08.2012р. про приймання продукції за якістю.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунку на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Поставщика.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

У відповідності до пункту 6.5 Договору у Покупця було право відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних в пункті 6.4 цього Договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Крім того як вбачається з Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 пунктом 6 вказаної інструкції встановлені строки приймання продукції за якістю, а саме приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі Покупця у наступні строки при іногородній поставці - не пізніше 20 днів.

Відповідачем складено акт №385 від 08.08.2012р. відносно наступних накладних №РН-0000066 від 08.06.2012р. на суму 35 232,00грн., РН-0000061 від 25.05.2012р. на суму 24 852,00грн., №РН-0000086 від 20.07.2012р. на суму 35 952,00грн.

Суд зазначає, що Позивач заявою від 11.01.2013р. №5 відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми боргу за накладною №РН-0000086 від 20.07.2012р. на суму 35 952,00грн.

Таким чином, враховуючи п.6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7, суд встановив, що на день складання Відповідачем акту №385 від 02.08.2012р., закінчився передбачений строк приймання продукції за якістю.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 147 516,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 147 516,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування пені без урахування строку оплати визначеного у специфікаціях, що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Специфікацією №1 від 16.01.2012р. Сторони визначили загальну вартість яка склала - 45 720,00грн., умови поставки, строк та умови оплати поставлених ресурсів: оплата протягом 30-ти календарних днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем пакету документів відповідно п.6.4 договору №06/144-44 від 16.01.2012р.

Специфікацією №2 від 23.03.2012р. Сторони визначили загальну вартість яка склала - 198 564,00грн., строк та умови оплати поставлених ресурсів: оплата протягом 30-ти банківських днів з дати поставки Ресурсів та отримання Покупцем пакету документів відповідно п.6.4 договору №06/144-44 від 16.01.2012р.

Відтак судом встановлено наступні періоди прострочення

- за видатковою накладною №РН-0000070 від 25.06.2012р. на суму 18 636,00грн. (+30 банківських днів) з 08.08.2012р. по 26.10.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-0000066 від 08.06.2012р. на суму 35 232,00грн. (+30 банківських днів) з 24.07.2012р. по 26.10.2012р.;

- за видатковою накладною РН-0000061 від 25.05.2012р. на суму 24 852,00грн. (+30 банківських днів) з 10.07.2012р. по 26.10.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-0000030 від 22.03.2012р. на суму 44 556,00грн.(+30 календарних днів) з 22.04.2012р. по 21.10.2012р. (за 183 дня);

- за видатковою накладною №РН-0000054 від 04.05.2012р. на суму 24 240,00грн. (+30 банківських днів) з 19.06.2012р. по 26.10.2012р.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі 7 726,13грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне:

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що розмір штрафних санкцій не перевищує значно розміру збитків, розмір суми основного боргу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення заборгованості та пені за видатковою накладною №РН-0000086 від 20.07.2012р. на суму 37 346,86грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення суми у розмірі 37 346,86грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення заборгованості та пені за видатковою накладною №РН-0000086 від 20.07.2012р. на суму 37 346,86грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковою відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів», м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 147 516,00грн., пені у сумі 9 960,79грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорского, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26009962486445 в ПАО «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів» (69037, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 120-А, к. 10-А, ЄДРПОУ 32400171, р/р 26002003669980 у філії ЗРУ АО Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731) заборгованість у розмірі 147 516,00грн., пеню у сумі 7 726,13грн., судовий збір у розмірі 3 104,84грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод металевих рукавів», м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35 952,00грн., пені у сумі 1 394,86грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 21.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.13р.