Ухвала суду № 28949168, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12546/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара» до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС №0000411503 від 01 серпня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 червня 2012 року ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Сахара» з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, в частині розміру орендної плати за землю за 2011 рік та січень-квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №70/15/33226883 від 15 червня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000351503 від 06 липня 2012 року, яким позивачу було донараховано орендну плату за землю з юридичних осіб в розмірі 161 121, 18 грн., а також штрафну санкцію в розмірі 40 280, 30 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням позивачем було подано скаргу на рішенням ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС. За результатами розгляду зазначеної скарги податковим органом винесено рішення від 30 липня 2012 року, яким частково було зменшено попереднє рішення в частині нарахування штрафних санкцій та надіслано нове податкове повідомлення-рішення № 0000411503 від 01 серпня 2012 року, яким зменшено суму штрафної санкції з 40 280, 30 грн. до 28 248, 73 грн., а тому загальний розмір донарахованих зобов'язань по податковому повідомлення-рішенні становить 190 849, 16 грн.

Не погоджуючись з рішенням ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області ДПС позивачем було направлено на адресу Державної податкової адміністрації України скаргу, яка за результатами розгляду залишена без задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12 травня 2005 року між позивачем та Богданівською сільською радою Тульчинського району Вінницької області укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення за межами населеного пункту загальною площею 68, 7300 га. Розмір орендної плати за даним договором становить 31 893, 00 грн. на рік.

Протягом 2011 року позивачем щомісячно подавались до податкового органу розрахунки по орендній платі за землю, згідно яких річний розмір орендної плати визначено в сумі 32 230, 80 грн. Протягом січня-квітня 2012 року подавались розрахунки по орендній платі за землю згідно яких розмір орендної плати за землю склав 10 743, 60 грн.

Відповідно до п. 13 вказаних договорів оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки в тому числі у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів,у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 13 Закону - підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Закону - розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 14.1.136 ПК України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно до п. 288.4 ПК України - розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги п. п. 288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Що стосується органів державної податкової служби України, то вони не наділені правом визначати у договорі оренди розмір орендної плати за земельні ділянки.

Згідно до п. 288.1 ПК України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п. 288.5 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Однак, ні ПК України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення - рішення № 0000411503 від 01 серпня 2012 року.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.