Постанова № 28948722, 26.12.2012, Березанський районний суд Миколаївської області

26.12.2012

Справа № 1403/1482/12

2-а/1403/85/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

за участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - Гіневської-Фареник М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 04.10.2012 року звернулись до суду з адміністративним позовом до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Коблівське комунальне господарство про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що позивачка ОСОБА_1 провела розмін трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Виділені їй квартири, а саме: квартиру АДРЕСА_2 отримала її дочка -ОСОБА_5, а вона разом з дочкою -позивачкою ОСОБА_6 отримали квартиру АДРЕСА_3. На зазначені квартири вони отримали ордер та прописку. Оскільки квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_7, яка є громадянкою Росії та тривалий час не мешкала за вказаною адресою, їх прописка та ордер були анульовані. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04.04.2002 року зазначена квартира, на яку відповідачем був зроблений розмін її трикімнатної квартири, залишена за ОСОБА_7 Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року Коблівську сільську раду Березанського району зобов'язано виділити позивачці ОСОБА_1 однокімнатну квартиру в АДРЕСА_5. До теперішнього часу рішення суду від 06.05.2004 року не виконане і не зроблено ніяких заходів по поверненню втраченою позивачами житлової площі, в зв'язку з чим вони не мають прописки і є разом з малолітнім сином ОСОБА_2 людьми без певного місця проживання. Коблівською сільською радою було прийнято рішення про надання позивачці ОСОБА_1 у користування житлового приміщення у гуртожитку по АДРЕСА_4 без визначення конкретного житлового блоку. Разом з тим, Коблівське комунальне господарство запропонувало їй надати в оренду частку житлового блоку на 4 поверсі розміром 20 кв.м. у вказаному гуртожитку, з метою подальшого капітального ремонту блоку за її кошти. Взагалі житловий блок у гуртожитку складається з коридору, двох кімнат, санвузлу, в який входить туалет та душова -загальною площею 32.кв.м., але в запропонованій їй частині житлового блоку санвузол відокремлено від житлового блоку та з нього відповідачем зроблено особисту пральню. Незважаючи на її неодноразові звернення до відповідача особиста пральня існує до даного часу, що робить приміщення, яке нав'язує відповідач позивачам у користування, нежитловим. На вимоги позивачів надати технічні документи на даний житловий блок відповідач відмовляє, як і у праві на отримання ордеру на користування житлом та у можливості їх прописки. Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, вона зверталася до начальника Коблівського комунгоспу про надання їй житлового блоку у цьому ж гуртожитку,тільки на 2 поверсі, в чому їй було відмовлено, оскільки там розташована контора комунгоспу. Оскільки нав'язана відповідачем частка блоку у гуртожитку без санвузла не є житловою, позивачі просять визнати дії відповідача по ненаданню їм у користування житлового приміщення з правом реєстрації у ньому невиконаними та зобов'язати відповідача надати їм житлове приміщення, яке відповідає всім державним будівельним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам у користування з правом їх реєстрації з відповідним наданням на руки ордера, шляхом звільнення житлового блоку за адресою вул. АДРЕСА_4, в якому розташовано офіс.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 31.10.2012 року третю особу - Коблівське комунальне господарство замінено на його правонаступника - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К".

Відповідачем надано до суду письмові заперечення, в яких зазначено , що позивачка ОСОБА_1 в 2000 році підробила розпорядження про її переселення з квартири АДРЕСА_1, в квартиру АДРЕСА_3, а також про прописку її доньки ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2. На підставі підробленого розпорядження виконком Коблівської сільської ради прийняв рішення №12 від 13.02.2001 року, згідно якого позивачці ОСОБА_1 була надана квартира АДРЕСА_3, видано ордер №106 від 20.02.2001 року. В зазначеному приміщенні також була прописана позивачка ОСОБА_2. В подальшому, рішенням №8 в квітні 2001 року рішення №12 від 13.02.2001 року було скасовано, оскільки власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_7. Рішенням Березанського районного суду в позові ОСОБА_1 про втрату права ОСОБА_7 на користування житловим приміщенням було відмовлено, задоволено зустрічний позов ОСОБА_7 про визнання недійсним ордера №106 від 20.02.2001 року. Рішенням Березанського районного суду від 06.05.2004 року Коблівську сільську раду зобов'язано надати позивачам однокімнатну квартиру в с. Коблеве. Але в с. Коблеве житловий фонд з 2004 року не відновлювався, всі житлові приміщення зайняті як наймачами, так і власниками, а тому виконати рішення суду від 06.05.2004 року було неможливим. В листопаді 2011 року начальник КП "Коблівський сількомунгосп", зазначене підприємство керувало житловим фондом, надав інформацію про наявність вільного приміщення в житловому будинку за адресою вул. Баблідзде, 1 в с. Коблеве, загальною площею 20 кв.м.. 20.11.2011 року виконком Коблівської сільської ради прийняв рішення №84 та надав позивачці ОСОБА_1 житлове приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку АДРЕСА_4, позивачка в цей же день подала заяву до Коблівської сільської ради про згоду на заселення в зазначену квартиру. Таким чином, вимоги позивачів не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду виконано Коблівською сільською радою в повному обсязі, позивачі забезпечені житлом. Посилання позивачів на невідповідність наданого житлового приміщення санітарно-технічним нормам не встановлено, позивачі не зверталися до сільської ради із заявами про поліпшення житлових умов. Крім того, Коблівська сільська рада не є власником будинку АДРЕСА_4 і не має жодних прав щодо вимог звільнення цього приміщення іншими особами, а також видачі ордера на нього.

В судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали в повному обсязі. Позивачка ОСОБА_1 пояснила суду, що гуртожитку надали статус жилого будинку в 1997-1998 роках і після цього почалася приватизація квартир. Було продано 2 квартири і після рішення Березанського районного суду від 06.05.2004 року вона звернулася до сільського голови про надання їй та дочці квартири в гуртожитку, який пообіцяв надати їм квартиру. Рішенням виконавчого комітету від 10.11.2011 року їй дійсно було виділено приміщення загальною площею 20 м2 на четвертому поверсі гуртожитку, але так як приміщення складається тільки з однієї кімнати без кухні та санвузла, їй сільський голова та начальник Коблівського комунгоспу пообіцяли надати розташоване поруч з кімнатою приміщення санвузла, яке незаконно зайняла Бичкова. Оскільки до даного часу, незважаючи на рішення Березанського районного суду про звільнення Бичковими незаконно зайнятого приміщення, воно не звільнено, вона не може разом з дочкою та її малолітнім сином поселитися в одній кімнаті без туалету. Тому, підтримавши свої вимоги зазначені в позовній заяві, просила визнати бездіяльність Коблівської сільської ради протиправною

Позивачка ОСОБА_2 зазначила, що на виконком, на якому приймалося рішення про виділення її матері ОСОБА_1 житла її не запрошували та рішення про виділення їй разом з 9-річним сином квартири сільською радою не приймалося.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини викладені в запереченнях.

Суд, заслухавши доводи позивачів та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст..47 Конституції України кожен має право на житло. Відповідно до ст..31 ЖК України жилі приміщення надаються громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті та потребують поліпшення житлових умов і мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду, як правило у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

До компетенції виконавчих комітетів селищних, сільських Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, згідно з ст. 16 ЖК України належить, зокрема, право прийняття рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду Ради та видача ордера на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, який згідно зі ст. 58 ЖК є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Судом установлено, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Коблівської сільської радим Березанського району про визнання ордера дійсним та виділення однокімнатної квартири задоволено. Ордер №106 від 20.02.2001 року виданий виконкомом Коблівської сільської ради на ім'я ОСОБА_1 та члена її сім'ї ОСОБА_2 визнано дійсним. Коблівську сільську раду зобов'язано виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однокімнатну квартиру в АДРЕСА_5. Рішення суду набрало законної сили 09.06.2004 року (а.с.12-14).

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки рішення суду, яким Коблівську сільську раду зобов'язано виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однокімнатну квартиру в АДРЕСА_5, набрало законної сили, посилання відповідача на незаконність дій позивачки ОСОБА_1 в 2000-2001 роках щодо отримання житла, не заслуговують на увагу.

Коблівською сільською радою Березанського району 10.11.2011 року винесено рішення №84 про надання ОСОБА_1 приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.31).

Те, що виділене позивачці ОСОБА_1 приміщення розташоване в житловому будинку,вбачається з акту приймання-передачі житлового комплексу за адресою вул. АДРЕСА_4 з балансу КП "Коблівський сількомунгосп" на баланс ОСББ "Комфорт-К" від 20.09.2012 року (а.с.33-35).

Згідно ч.1 ст.50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", затвердженого Постановою ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року № 189, обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) проводить комісія виконавчого комітету місцевої Ради, яка складає акт за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства України. Виконавчий комітет відповідної Ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту.

В судовому засіданні представник відповідача посилалася на те, що надане ОСОБА_1 житлове приміщення комісією не обстежувалось та документальних доказів того, що це приміщення не відповідає вимогам закону позивачами суду не надано.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що незважаючи на вимоги суду надати акти обстеження житлового приміщення виділеного ОСОБА_1, на протязі 2-х місяців відповідачем обстеження не проведено, суд приймає до уваги твердження позивачки ОСОБА_1, що виділене рішенням виконкому Коблівської сільської ради приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 не відповідає санітарним і технічним вимогам та не є благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту.

Щодо виділення житлового приміщення, відповідно до рішення Березанського районного суду від 06.05.2004 року, позивачці ОСОБА_2, яка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27), дане питання відповідачем взагалі не вирішувалось.

У справі "Комнацький проти України" (Заява N 40753/07), де заявник скаржився на тривале невиконання рішення суду щодо надання йому квартири, а органи державної влади посилались на відсутність коштів у бюджеті щоб купити або побудувати квартиру, та на відсутність наявних квартир, Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 року зазначив, що органи державної влади не повинні посилатися на нестачу фінансування як на виправдання існування заборгованості за рішенням суду. Відповідно затримка у виконанні судового рішення може бути виправдана тільки за певних обставин, але не повинна суперечити сутності прав, які захищаються пунктом 1 статті 6 Конвенції . Не вживаючи роками необхідних заходів щодо виконання остаточного рішення у цій справі, держава-відповідач порушила положення пункту 1 статті 6 Конвенції . Суд визнав, що житло, про яке йшлося у цій справі, підпадає під поняття "майно" згідно зі статтею 1 Першого протоколу, посилаючись на рішення у справах "Шпаковський проти Росії" (Shpakovskiy v. Russia) та "Маліновський проти Росії" (Malinovskiy v. Russia). Беручи до уваги свої попередні висновки , Суд зауважив, що невиконання рішення суду, винесеного на користь заявника, протягом тривалого часу є втручанням в його право на мирне володіння майном. Тому суд постановив, що у даній справі мало місце порушення пункту 1статті 6 , статті 13 Конвенції, статті 1Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність квартир в с.Коблеве Березанського району суперечить як національному законодавству, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки з моменту набрання рішенням суду від 06.05.2004 року законної сили пройшло більше восьми років, а тому, не виконуючи на протязі вказаного періоду рішення суду щодо надання житла позивачам, відповідачем порушено їх право на житло .

Тому вимоги позивачів щодо визнання протиправною бездіяльність Коблівської сільської ради по виділенню їм однокімнатної квартири в АДРЕСА_5, згідно рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року, зобов'язавши відповідача виділити їм у користування жиле приміщення благоустроєне стосовно до умов даного населеного пункту, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам з видачею ордера на надане жиле приміщення, підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1.2 Інструкції з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами Державної міграційної служби України, затвердженої Наказом МВС України 13.04.2012 року № 321, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.06.2012 року за № 1-46/21358, ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні здійснюється відділами, секторами адресно-довідкової роботи головних управлінь (управлінь) Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та управліннями, відділами (секторами) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Оскільки відповідач - Коблівська сільська рада реєстрацію місця проживання фізичних осіб не здійснює, в задоволенні вимог позивачів в даній частині необхідно відмовити.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача звільнити житловий блок за адресою вул..Баблідзе 1/1 в с.Коблеве Березанського району, в якому розміщено офіс, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,86, 159-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області щодо виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однокімнатної квартири в АДРЕСА_5, згідно рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року.

Зобов'язати Коблівську сільську раду Березанського району Миколаївської області надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_4 у користування жиле приміщення благоустроєне стосовно до умов даного населеного пункту, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, з видачею ордера на надане жиле приміщення.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Березанський районний суд Миколаївської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено у повному обсязі 02 січня 2013 року.

Суддя :