Рішення № 28948245, 23.01.2013, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа№ 616/22/13-ц

Провадженння№2/616/28/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2013 р. Великобурлуцький районний суд Харківської обл. у складі: судді Малюкіна Ю.П., при секретарі Лубенській Н..М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про визнання договору недійсним із застосуванням наслідків його недійсності та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2.(далі Представник) звернувся із позовом в інтересах ОСОБА_1.(далі Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»(далі Відповідач) з позовом про визнання недійсним договору про надання послуг спрямованих на придбання трактора МТЗ-892 №000664, укладеного сторонами спору 28.09.2012 р. та стягнути із Відповідача на його користь 5000 грн. моральної шкоди.

Свій позов Представник мотивував тим, що Позивач не маючи правової підготовки й будучи введеним Відповідачем в оману добросовістно з метою придбання трактора сплатив як фізична особа на рахунок Відповідача 125000 грн., але останній відмовив йому як в отриманні трактора, так і в поверненні сплачених за договором грошових коштів, а сам договор є таким, що порушує права ОСОБА_1, як споживача відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».

Питання про стягнення моральної шкоди Представник обгрунтовував тим, що внаслідок сплати Відповідачеві 125000 грн. і відповідно неотримання трактора Позивач поставив свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, це до цього часу спричиняє йому глибокі душевні страждання.

Відповідач будучи належним чином повідомленим судовою повісткою про час розгляду справи в суді не повідомив суд про причини своєї неявки та не подав заяви про розгляд справи без його участі, а тому суд зі згоди Позивача відповідно до вимог ст.224 ЦПК України справу розглядає в порядку заочного провадження.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

28.09.2012 р. позивач уклав із Відповідачем договір №000664 згідно п.1.1 якого предметом цього договору є надання клієнту програми послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу(спеціального обладнання або механізму) далі товар,зазначеного в Додатку №1 до даного договору через програму Автофінанс організовану Компанією. Опис діяльності програми Автофінанс відображено в умовах діяльності Програми Автофінанс в додатоку №2 до даного Договору (а.с.9).

Із додатка №1 до даного договору вбачається, що його предметом є трактор МТЗ-892 (а.с.10).

Із дослідженого в судовому засіданні додатка №2 «Умови діяльності Програми Автофінанс»чітко вбачається, що Відповідач здійснує свою господарську діяльність виключно через залучення коштів Клієнтів не вкладуючи в цю діяльність власних фінансових ресурсів(а.с.11-12). Згідно п.9.2 Додатку №2 у разі бажання Позивача розірвати зазначений договір сплачені кошти можуть бути йому частково повернуті протягом 30 днів після ліквідації Відповідача. Зазначене також підтвердив в своєму листі керівник ТОВ «Лізінгова компаня «Автофінанс»С.С. Мутеремов(а.с.22).

Аналіз як самого договору та і Додадків №1 та Додатку №2 до нього свідчить про нечесну підприємницьку діяльність, яку проводить Відповідач метою якої є залучення сторонніх фінансових ресурсів для власних потреб та небажання продавати визначений видом діяльності товар і надавати фінансові послуги, а якщо вони і будуть надаватись то лише на розсуд Відповідача(а.с.15-16).

Із дослідженої в судовому засіданні відповіді національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 25.12.2012 р. Відповідач не отримував ліцензії від цієї установи на надання фінансових послуг.

В судовому засіданні Позивач наданими суду квитанціями підтвердив той факт, що на виконання спірного договору він перерахував Відповідачеві 125000 грн.(а.с.21).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною(сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

За положеннями ч.1 , п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність(дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману:утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли поживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.216 ЦК України правочини, здійснені із використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України у своїй постанові від 23.05.2012 р. у справі за позовом до ПАТ «Філдес Україна»про визнання договору недійсним, повернення коштів та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до вимог п.8 Постанови Плену Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Суд вважає, що Позивач в момент укладення спірного договору №000664 28.09.2012 р. був введений Відповідачем в оману відповідно настання тих наслідків на які очікував ОСОБА_1.

В зв'язку із викладеним суд вважає, що діяльність ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс»при укладанні нею 28.09.2012 р. із ОСОБА_1 договору з надання послуг спрямованих на придбання трактору МТЗ-892 слід визнати нечесною підприємницькою діяльністю.

Виходячі із цього суд вважає необхідним договір укладений 28.09.2012 р. між Позивачем і Відповідачем договір №000664 купівлі-продажу трактора МТЗ-892 визнати недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків визнання його недійсності стягнувши із ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс»на користь ОСОБА_1 125000 грн. сплачених останнім в рахунок його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Закон України «Про захист прав споживачів»в ст. 22 передбачає та гарантує здійснення судом захисту прав споживачів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 цього Закону, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами, та іншими особами, які беруть участь у справі.

За таких обставин суд вважає, що нечесною підприємницькою діяльністю Відповідача ОСОБА_1 нанесена моральна шкода у вигляді тривалих душевних страждань пов'язаних із неотриманнням трактора та поставленням його в зв'язку із цим разом із його сім'єю в скрутне матеріальне становище, а тому із ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс»на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5000 грн. моральної шкоди.

Крім того відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України із ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс»на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1300 грн. понесених ним судових витрат при сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (код ЄДРПОУ-38104479; розрахунковий рахунок №26002368191 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»; МФО 380805, м. Київ) на користь ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. в с. Горяне Великобурлуцького району Харківської області) 125000(сто двадцять п'ять тисяч) грн. та 5000(п'ять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 130000(сто тридцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської обл. через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий-суддя Ю.П.Малюкін