Рішення № 28947722, 24.01.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року справа № 5020-1332/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»

(вул. Велика Морська, 1, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 6 826,93 грн,

за участю представників сторін:

прокурора - Почка А.А., посвідчення №005826 від 25.09.2012

позивача (СМР) - не з'явився;

позивача (КП «Севтеплоенерго» СМР) - Іванов П.П., довіреність №18 від 03.01.2013;

відповідача - Турчин Д.С., довіреність №08-01-660 від 03.10.2012;

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради із позовом до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6826,93 грн, з яких: 1 681,21 грн - основна заборгованість, 4 291,97 грн - пеня, 853,75 грн - 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 5 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач в періоди з листопада 2011 року по листопад 2012 року, належним чином не виконував умови договору купівлі-продажу теплової енергії №272/У від 19.01.2006, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 681,21 грн.

Ухвалою від 03.12.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача (Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№10681/12 від 18.12.2012), підтримує заявлені позовні вимоги (арк. с. 39).

Прокурор та представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання» основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради.

Дана позовна заява, як захід прокурорського реагування, пред'явлена в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради, яким Державному підприємству «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» була передана теплова енергія, яке у свою чергу, не провело належних розрахунків, чим зумовило фактичне ненадходження грошових коштів до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради, що заподіює шкоди державним інтересам.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері обґрунтовано звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію.

19.01.2006 між Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (Продавець) та Державним підприємством "Центрального конструкторське бюро "Чорноморець"(Покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №272/У (далі -Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець -прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Облік теплової енергії проводиться вузлом обліку (пункт 3.1 Договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води проводиться за показаннями у відповідності з пунктами 10-13 „Правил надання послуг по централізованому опаленню холодною та гарячою водою і водовідведенню" на підставі двостороннього акту за показниками лічильника.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію (пункт 4.3 Договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 01.01.2006 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Продавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим Покупцю були виставлені відповідні рахунки-фактури (арк.с. 16-18), проте, Покупець, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед Продавцем у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 1 681,21 грн, що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 13.12.2012, підписаним сторонами та прикладеним до матеріалів справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» основної заборгованості за Договором в розмірі 1 681,21 грн підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 291,97 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення оплати з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми, що підлягає сплаті.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 4 291,97 грн (арк. с. 21).

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 853,75 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних визнав його вірним, тому вимога щодо стягнення 3% річних у розмірі 853,75 грн підлягає задоволенню (арк. с. 22).

Отже, враховуючи все вищевикладене, з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради підлягає стягненню 6 826,93 грн, з яких: 1 681,21 грн - основний борг, 853,75 грн - 3% річних, 4 291,97 грн - пеня.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (вул. Велика Морська, 1, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 14308457, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (р/р 2603700017270 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 384986, код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість у розмірі 6826,93 грн, з яких: 1681,21 грн - основна заборгованість, 4291,97 грн - пеня, 3% річних - 853,75 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (вул. Велика Морська, 1, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 14308457, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач: Державний бюджет м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2013.

Суддя О.О. Єфременко