Ухвала суду № 28947228, 14.01.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суду першої інстанції:Кузнецова Л.М № провадження: 22-ц/190/384/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Курська А. Г.

"14" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Курської А.Г. Суддів:Синельщікової О.В. Чистякової Т.І. При секретарі:Торєханові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» та до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником нерухомого майна, нежитлової будівлі - магазину, за адресою АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим 25 березня 2010 року за рішенням № 17, а також витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25683095 на бланку серії ССТ № 704185 від 25 березня 2010 року, виданим КРП БРТІ м. Джанкой. В подальшому йому стало відомо, що 09 вересня 2004 року ОСОБА_7 та СВК «Ізумрудний» Джанкойського району Автономної Республіки Крим звернулись до суду з позовом до СТОВ «Мичуринець» Джанкойського району про визнання угоди дійсною та визнання права власності на будівлі, в тому числі і на магазин. Ними було одержано рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року у справі № 2-3518/2004 р. про визнання дійсною угоди купівлі-продажу майна між СТОВ «Мичуринець» та СВК «Ізумрудний» на будівлі, в тому числі будівлю магазина с. Дніпровка, 1977 року спорудження, про зобов'язання Джанкойське БТІ оформити на будівлю магазина технічну документацію і видати документи на право власності СВК «Ізумрудний» на вказані об'єкти.

Позивач вважав, що це рішення суду не могло бути підставою для визнання права власності відповідача в СВК «Ізумрудний» на майно, оскільки в оригіналі рішення відсутня точна адреса магазину в с. Дніпровка, тому, на його думку, цей магазин не можливо ідентифікувати із нерухомим майном, що зареєстровано за позивачем. Позивач вважав, що СВК «Ізумрудний» для реєстрації права власності надало в БТІ підроблену копію судового рішення, в резолютивній частіні якого було вказано такий зміст: «визнати за СВК «Ізумрудний» право власності на … будівлю магазину в АДРЕСА_1, 1977 року спорудження». Позивач стверджував, що цю обставину, як очевидну, встановив Джанкойський міськрайонний суд в рішенні від 09 червня 2011 року у справі № 2-537/2011, тому вважав, що і СТОВ «Мичуринець» і СВК «Ізумрудний» одержали реєстрацію прав власності на нерухоме майно в БТІ на підставі підробленого рішення суду.

В подальшому ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року за апеляційною скаргою ліквідатора СТОВ «Мичуринець» рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2004 року було скасовано, а провадження у справі закрито.

На підставі зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції БТІ скасувало державну реєстрацію права СВК «Ізумрудний» на магазин і зареєструвало право власності на спірну будівлю за позивачем ОСОБА_6, який на захист порушеного права пред'явив до суду позов до СВК «Ізумрудний» та ПАТ «Комерційний інвестиційний Банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з під арешту, оскільки 06 лютого 2007 року СВК «Ізумрудний», маючи зареєстроване право власності на магазин, як іпотекодавець, за договором кредитної лінії з Банком від 23 листопада 2006 року, передав предмет іпотеки - спірний магазин, а у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, Банк звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, на підставі якого і було звернуто стягнення за борги на спірний магазин та при примусовому виконанні державний виконавець склав акт опису й арешту майна, за яким було накладено арешт на нерухоме майно, магазин, що належить на цей час позивачеві ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року у справі № 2-537/2011 р. позов ОСОБА_6 було задоволено, виключено з-під арешту майно, магазин, що йому належить. Зазначене рішення набрало законної сили.

Оскільки спірне майно до цього часу перебуває в реєстрі заборон відчуження, як предмет договору іпотеки, то позивач вважає, що саме ця обставина є перешкодою у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З посиланням на ст.ст. 391, 328, 317, 215, 203, 216 ЦК України вважає, що договір іпотеки, укладений між СВК «Ізумрудний» та Банком, суперечить закону, ст.ст. 328, 317 ЦК України, оскільки СВК «Ізумрудний» не являється власником спірного іпотечного майна.

На думку позивача ОСОБА_6, ця обставина є правовою підставою для визнання спірного договору іпотеки недійсним (ст.ст. 203, 216 ЦК України) саме в частині предмета іпотеки - нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду позивач просить його скасувати як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення про задоволення позову, з тих підстав, які зазначено в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 на час розгляду справи зареєстровано на апелянта і не скасовано, що підтверджується наданими суду доказами. Крім цього, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме 203, 215 ЦК України.

08 січня 2013 року на адресу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» Бєлякова В.В. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року залишити без змін.

09 січня 2013 року до канцелярії Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від юриста Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» Ващука А.С. надійшли заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких він просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності на недоведеності за правилами, передбаченими ст. 60 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_6 з 25 жовтня 2003 року, як за власником зареєстровано 25 березня 2010 року у КРП «БРТІ м. Джанкой» (а.с. 10) нерухоме майно - нежитлова будівля, магазин, розташований за адресою АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності видане 25 березня 2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим (а.с. 9) за рішенням № 17 від 19 березня 2010 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю магазину, що розташована на території сільської ради (а.с. 52).

Судом також встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що попереднім власником зазначеного об'єкту нерухомості був СВК «Ізумрудний» на підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 15 вересня 2004 року у справі № 2-3518/2004 за позовом ОСОБА_7 та СВК «Ізумрудний» Джанкойського району до СТОВ «Мичуринець» про визнання угоди дійсною та визнання права власності, яким було визнано дійсною угоду купівлі-продажу майна між СТОВ «Мичуринець» та СВК «Ізумрудний», визнано за СВК «Ізумрудний» право власності на будівлі, в тому числі будівлю магазину с. Дніпровка, 1977 року спорудження, та зобов'язано Джанкойське БТІ оформити технічну документацію і видати документи на право власності на вказані об'єкти СВК «Ізумрудний» (а.с. 90).

Право власності СВК «Ізумрудний» на підставі цього рішення суду було зареєстровано в КРП «БРТІ м. Джанкой» 01 листопада 2004 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01 листопада 2004 року (а.с. 91).

06 лютого 2007 року СВК «Ізумрудний» уклало договір іпотеки № 02-4/4з-09 із ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», за умовами якого СВК «Ізумрудний» як іпотекодавець, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 04-12/Зл-01 від 23 листопада 2006 року передало ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», як іпотекодержателю, предмети іпотеки, в тому числі і нежитлову будівлю, магазин, за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республік Крим від 08 грудня 2009 року скасовано рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2004 року, і закрито провадження у справі.

У зв'язку із скасуванням вказаного рішення суду КРП «БРТІ м. Джанкой» скасовано реєстрацію права власності СВК «Ізумрудний» на зазначений об'єкт нерухомого майна.

У зв'язку з порушенням СВК «Ізумрудний» зобов'язання за кредитним договором ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

26 січня 2010 року нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 вчинила виконавчий напис серії ВММ № 310147, яким запропонувала звернути стягнення на нежитлову будівлю, магазин, за адресою АДРЕСА_1, належної СВК «Ізумрудний».

08 листопада 2010 року державний виконавець ВДВС підрозділу ПИР Головного управління юстиції в АР Крим Дорошенко В.В. склав акт опису і арешту майна серії АА № 145364, згідно із яким описав та наклав арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 09 червня 2011 року у справі № 2-537/2011 за позовом ОСОБА_6 до СВК «Ізумрудний», ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з-під арешту, позовні вимоги задоволено та виключено з акту опису та звільнено з-під арешту нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції врахувавши зміст та характер позовних вимог, підстави заявленого позову та давши правильну юридичну кваліфікацію правовідносин сторін, не допустив помилки в застосуванні норм матеріального права, а саме: Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 3, 5, 23 ст.ст. 215, 317, 328 ЦК України та норм процесуального права, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає їх необґрунтованими і такими, що не приймаються до уваги як підстави для скасування рішення суду, з урахуванням наступного.

Відповідно до норм діючого законодавства в суді підлягає захисту порушене право.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у позивача не виникло права власності на спірну будову, відповідно до норм діючого законодавства, а тому воно не підлягає захисту у спосіб ним обраний.

Як убачається з фактичних обставин справи, ОСОБА_6 та ліквідатор СТОВ «Мичуринцеь» ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу № 45, згідно якого ОСОБА_1 продав фізичній особі ОСОБА_6 приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, не дивлячись на те, що діяв режим заборони відчуження цього об'єкту нерухомого майна. Крім того, зазначений договір нотаріально не посвідчений і не підданий державній реєстрації, що є порушенням ст. 210, 220, 640, 657 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, то такий договір є нікчемний.

Отже, при укладені договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 січня 2010 року сторонами порушено правила ст. 210 ЦК України, оскільки договір не підданий державній реєстрації та ст. 657 ЦК України, оскільки договір нотаріально не посвідчений.

Не дивлячись на це, 19 березня 2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району АР Крим було прийнято рішення № 17 «Про оформлення права власності на нежитлове приміщення, магазину, розташованого на території сільської ради», яким було оформлено право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно нежиле приміщення магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 289,5 м. кв.

Згідно рішення та на підставі нікчемного договору 25 березня 2010 року позивачеві було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно нежиле приміщення, магазину, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, на підставі якого КРП «БРТІ м. Джанкой» було зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Судова колегія вважає, що прийняття виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради рішення № 17 від 19 березня 2010 року «Про оформлення права власності на нежиле приміщення магазину, розташованого на території сільської ради» та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежиле приміщення магазину, з подальшою реєстрацією права власності на спірну нерухомість КРП «БРТІ м. Джанкой» є протиправними і такими, що порушують Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та діючи норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 657, 210 та ч. 3 ст. 640 ЦК України такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Отже, як юридичний факт договір купівлі-продажу спірного магазину не відбувся, а документ, який сторони оформили у вигляді договору, не породжує для його сторін цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано їх волевиявлення при його оформленні.

Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких підстав, коли право власності у позивача не виникло на спірний об'єкт, то воно не підлягає захисту у спосіб ним обраний, відповідно до ст. 3 ЦПК України та з урахуванням ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Колегія суддів, дослідивши інші доводи апеляційної скарги, не вбачає підстав для їх задоволення і вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, правовідносини сторін перевірив на підставі матеріального закону, що підлягав застосуванню, дав належну оцінку наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки встановлених судом правовідносин, а оскаржуване рішення суду 06 вересня 2012 року постановлено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, то передбачених ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підстав для його скасування, не вбачається.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді: