Ухвала суду № 28946691, 04.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. справа № 1170/2а-2797/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Протеїн-Продакшн»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В липні 2011 року позивач -ТОВ Торговий дім «Протеїн-Продакшн» звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000702360 від 05 липня 2011 року щодо збільшення грошового зобов'язання у розмірі 93280,00 грн. в тому числі 18656,00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що податковий кредит було сформовано за рахунок операцій що були здійснені на підставі договору поставки за яким настали реальні наслідки а отже у відповідача були відсутні підстави для застосування положень п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок і додану вартість».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000702360 від 05.07.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 74624,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 18656,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Кіровоградської ОДПІ, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Торговий дім «Протеїн-Продакшн»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Ганеша»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 47/23-60/36390340 від 10.06.2011 року в якому встановлено порушення п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок і додану вартість»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого позивачем занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму74623,69 грн.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000702360 від 05.07.2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74624,00 грн. та 18656,00 грн. штрафних санкцій.

Проаналізувавши акт перевірки суд встановив, що ревізори дійшли висновку про недійсність договору поставки насіння сої від 18 жовтня 2010 року № 18-10АА, укладеного між позивачем і ТОВ «Компанія Ганеша», оскільки, на їх думку, правочин не спрямовувався на настання реальних наслідків, які обумовлювались ним (а.с.25-27, 29-31).

Відповідно до вимоги ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, ч.1 ст.207 ГК України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Компанія Ганеша»спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому висновки ОДПІ викладені в акті перевірки є необгрунтованими.

При цьому встановлено, що за спірною угодою контрагент ТОВ «Компанія Ганеша»виконав повністю взяті на себе зобов'язання по постачанню насіння сої, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за виконані операції. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок та послуг до валових витрат.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вищезазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Також, з посиланням на відповідні первинні документи, судом встановлено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисел укладення та виконання угоди між позивачем та ТОВ «Компанія Ганеша»з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Цей факт засвідчується всіма первинними документами, як то податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та транспортними накладними.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Крім того, суд не може взяти до уваги доводи відповідача про те, що податок на додану вартість не сплачений до бюджету контрагентом позивача, оскільки, згідно з нормами Закону № 168/97-ВР, не встановлено обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону № 168/97-ВР, сума податку на додану вартість, що включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок щодо сплати цього податку до бюджету.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на податковий кредит у позивача виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновок податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як підстава для донарахування йому податкових зобов'язань є необґрунтованим.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 5 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов